Творчість В’ячеслава Борисовича Цайтца в еволюційному розвитку львівської гобойної школи
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213417Ключові слова:
гобой, львівська гобойна школа, еволюційний розвиток, концертне виконавство, музична педагогічка, композиторська творчість, Концертино В’ячеслава Борисовича ЦайтцаАнотація
Висвітлено роль концертно-виконавської, музично-педагогічної та композиторської творчості В’ячеслава Борисовича Цайтца в еволюційному розвитку львівської гобойної школи. Розглянуто історичний аспект становлення львівської гобойної школи, заснованої у 1853 році німецьким професором Карлом Брунгофером (Karl Brunhofer). Проаналізовано еволюційний розвиток закладених нею традицій на основі діяльності чеського гобоїста Франца Фугля (Franz Fugl). Виявлено індивідуальні риси концертно-виконавського стилю В. Б. Цайтца, які мають провідне значення в еволюційному розвитку львівської гобойної школи (глибинне філософське пізнання музичного твору й усвідомлення його ідеї та змісту; філігранно-блискуча виконавська техніка; віртуозна рухливість і легке володіння штрихом staccato; ритмічність; чудова інтонаційність; надзвичайно широкий діапазон динамічних відтінків; досконале відчуття форми; бездоганне знання не лише партії соліста, а й оркестру; феноменальна читка нот з аркуша; чарівничий тембр звучання інструмента у різних регістрах; відчуття форми музичного твору). Визначено індивідуальні риси музичнопедагогічного стилю В. Б. Цайтца, дотримання яких надасть змогу досягти ще кращих результатів у вихованні сучасного покоління гобоїстів, а саме: репродуктивні методи роботи над звуком, імпровізаціями в різних тональностях, секвенціями і спеціальними мелодичними вправами по всьому регістру гобоя; наполегливість у досягненні точного фактурного виконання фортепіанного супроводу тощо. Проаналізовано Концертино для гобоя з оркестром В. Б. Цайтца, яке надає змогу продемонструвати художньо-творчий та віртуозно-технічний потенціал соліста-інструменталіста, багатогранну виражальнотемброву специфіку інструмента. Водночас, обґрунтовано, що віртуозність не повинна бути самоціллю, а має стати засобом розкриття образно-емоційного змісту цього концертного твору, в якому узагальнено віддзеркалюється враження від прочитання творів Антуана де Сент-Екзюпері («Маленький принц», «Планета людей», «Пошта на Південь»). Доведено, що Концертино В. Б. Цайтца відіграє особливу роль в еволюційному розвиткові львівської гобойної школи, оскільки є одним з найулюбленіших концертних творів її представників.
Посилання
Bohdanov, V. O., 2000. Istoriia dukhovoho muzychnoho mystetstva Ukrainy: vid naidavnishykh chasiv do pochatku XX st. [History of Ukrainian Wind Music: From the Ancient Times to the Beginning of the XX Century]. Kharkiv: Osnova.
Denysenko, Ya. O., 2013. Oboe art of Ukraine in the context of European traditions. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. M. T. Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology.
Zakopets, L. M., 2008. Stanovlennia ta spetsyfichni rysy lvivskoii hoboinoi shkoly [The formation and specific features of the Lviv oboe school]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka, 1 (19), pp.82–86.
Zakopets, M. М., 2009. Pro moho vykladacha Tsaittsa Viacheslava Borysovycha. Dorohoiu natkhnennia ta krasy [About my teacher Tseitz Vyacheslav Borisov. By the way of inspiration and beauty]. Naukovi zbirky Lvivskoi derzhavnoi muzychnoi akademii imeni M. V. Lysenka, 23, pp.3–9.
Kashkadamova, N. ed., 2003. Storinky istorii Lvivskoi derzhavnoi muzychnoi akademii imeni M. V. Lysenka [History pages of M. V. Lysenko Lviv State Academy of Music]. Lviv: Spolom.
Mazepa, L. & Mazepa, T., 2003. Shliakh do muzychnoi akademii u Lvovi [The way to the Music Academy in Lviv], in 2 volumes. Volume 1. Lviv: Spolom.
Tsaitts, V. & Zakopets, M. ed., 2005. Ukrainska muzyka dlia hoboia i fortepiano [Ukrainian Music for Oboe and Piano]. Volume 2. Sniatyn: Muzychne vydavnytstvo V. Lazarenko.
