Творчо-педагогічні принципи Любомира Боднарука в контексті українських хорових традицій кінця ХХ — початку ХХІ століть
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213414Ключові слова:
диригентські школи, методичні принципи Любомира Боднарука, студентський хор, професійний хоровий колектив, методика роботи з хоромАнотація
Розглянуто педагогічну та виконавську діяльність видатного хормейстера, викладача-методиста, новатора в галузі професійної мистецької освіти та хорового виконавства, представника чернігівської диригентсько-хорової школи Любомира Мирославовича Боднарука. Висвітлено його методичні та педагогічні принципи як представника слов’янських хорових шкіл. Визначено проблематику та актуальність питання вивчення регіональних хорових осередків, професійних та аматорських хорових колективів. Виявлено, що риси різних диригентських шкіл, які вивчено на прикладі його роботи зі студентським хором Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького та камерним хором ім. Д. Бортнянського, у їх поєднанні сприяли формуванню власної методики роботи з хором. Важливо було проаналізувати їх концертну діяльність, участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах і фестивалях, репертуарну політику та особливості творчо-виконавської роботи над творами. Ґрунтовно вивчено, проаналізовано та порівняно риси професійних хорових шкіл України — Одеської диригентської школи та її засновника К. Пігрова і Львівської диригентської школи М. Колесси як фундаторів диригентсько-хорових шкіл України. Проаналізовано репертуарну політику, характерні риси професійного виконавства, гастрольні поїздки, конкурсні виступи, виконавські та стильові особливості професійних колективів. Визначено характерні риси чернігівської хорової школи, шляхи їх формування, особливості професійного хорового виконавства регіону. Завдяки цьому рівень професійного хорового мистецтва в регіоні зростав, а співочий Сіверський край став відомим далеко за межами України. Актуалізовано педагогічний досвід хормейстера в рамках відродження хорової справи в Україні. Доведено, що наразі питання обласних хорових шкіл недостатньо вивчені, тому вони становлять великий інтерес для все більшої кількості дослідників. Обґрунтовано зміст унікальності феномена «диригент-артист» кращих хорових шкіл України з їх особливими принципами, характерними методами та усталеними традиціями.
Посилання
Badalov, O. P., 2013. Conducting and choral work of L. M. Bodnaruk in the context of the development of Ukrainian spirituality of Chernihiv region. Kultura Ukrainy, [online]. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ku_2013_43_29 [accessed: 15 November 2019].
Badalov, O. P., 2004. Liubomyr Myroslavovych Bodnaruk [Lubomir Miroslavovich Bodnaruk]. Chernihiv: s.l.
Badalov, O. P., 2014. Musical Shevchenko in the works of L. Bodnaruk. On the issue of performance of the choir of the Chernihiv Music School named by L. Revutsky and chamber choir named by D. Bortnyansky. Sotsium. Nauka. Kultura, [online]. Available at: https://intkonf.org/ru/2014/sotsium-nauka-kultura-28-30-01-2014-r/691-badalov-o-p-muzichna-shevchenkiana-utvorchosti-l-bodnaruka-do-pitannya-vikonavskoji-diyalnosti-khoru-chernigivskogo-muzichnogouchilishcha-im-l-revutskogo-i-kamernogo-khoru-im-d-bortnyanskogo [accessed: 15 November 2019].
Bench-Shokalo, O. H., 2002. Ukrainskyi khorovyi spiv [Ukrainian choral singing]. Kyiv: Redaktsiia zhurnalu «Ukrainskyi Svit».
Bermes, I. L., 2012, Hlukhivska spivocha shkola yak pidgruntia vitchyznianoi profesiinoi vokalno-khorovoi osvity u XVIII stolitti [Glukhiv Singing School as a Foundation of Domestic Professional Vocal and Choral Education in the 18th Century]. Naukovi zapysky. Seriia: Mystetstvoznavstvo, 2, pp.53–59.
Vasiuta, O. P., 2012. Liubomyr Bodnaruk i khorove mystetstvo Chernihivshchyny novitnoi doby: Kulturolohichnyi aspect [Lubomyr Bodnaruk and choral art of the Chernihiv region of modern times: Cultural aspect]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy, 8, pp.18–25.
Zahaikevych, M. P., 2010. Mystetski paraleli: velych i paradoksy doli Oleksandra Koshytsia ta Vasylia Avramenka [Artistic parallels: the greatness and paradoxes of the fate of Oleksandr Koshyts and Vasyl Avramenko]. Studii mystetstvoznavchi, 3(31), pp.34–40.
Zadorozhnyi, I. Z., 2016. Lvivska dyryhentska shkola ta yii fundator Mykola Filaretovych Kolessa [Lviv Conducting School and its founder Mykola Filaretovych Kolessa]. Profesiina muzychna kultura Zakarpattia: etapy stanovlennia, 3, pp.76–83.
Kuzmenko, L. P., 1998. «Shchaslyvyi, shcho vse zhyttia robliu uliublenu spravu» [I’m happy that I’ve been doing my favorite thing all my life]. Desnianska Pravda, 2 June, pp.7–8.
Lyha, V. I., 2001. I proroste posiiane zerno. Yevhen Vakhniak: liudyna, mytets, pedahoh [And the sown grain will sprout. Yevhen Vakhnyak: man, artist, teacher]. Lviv: Dyvosvit.
Nekrasov, O. P., 2013. Zhyttia v muzytsi [Life in music]. Kyiv-Donetsk: s.l.
Orel, L. H., 2010. My prosto yshly… : spohady [We just went… : memories]. Nizhyn: Hidromaks.
Rozhok, V. I., 2011. Oblaskanyi pisneiu. In: O. P. Badalov, ed. Bez pisni zhyttia bezgholose: zhyttievyi i tvorchyi shliakh zasluzhenoho pratsivnyka kultury Ukrainy H. M. Drahyntsia [Without a song, life is voiceless: the life and creative path of the Honored Worker of Culture of Ukraine G. M. Drahynets]. Nizhyn: Aspekt-Polihraf, pp.3–4.
Taran, L. V., 2003. «Chystyi kryshtal» vid Bodnaruka ["Pure crystal" from Bodnaruk]. Vechirnii Kyiv, 20 November, p.11.
Yaroshevska, L. V., 2016. Metodychni pryntsypy dyryhentsko-horovoi pidhotovky maibutnoho vchytelia muzyky na tradytsiiakh odeskoi khorovoi shkoly [Methodical principles of conducting and choral training of the future music teacher in the traditions of the Odessa choral school]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 14: Teoriia i metodyka mystetskoi osvity, 21, pp.38–42.
