DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213403

Дисонанс у системі виразових засобів і виконавській практиці клавірного мистецтва бароко

Natalia Fomenko

Анотація


Розглянуто виразові можливості дисонансу як категорії музичного мистецтва бароко і вагомої драматургічної складової творів фантазійного стилю (stylus phantasticus). Визначено коло виконавських проблем, котрі висуває ескізна нотація клавірних композицій stylus phantasticus. Вперше у практиці українського історично поінформованого виконавства запропоновано шляхи розв’язання визначених художніх завдань на прикладі токати німецького клавіриста Йогана Каспара Керля, стиль котрого зазнав значного італійського впливу, зокрема манери Джироламо Фрескобальді. Зазначено, що в музичній теорії та практиці майстрів XVII–XVIII століть, котрі надихалася ідеями seconda prattica італійських мадригалістів, дисонанс — поняття рухливе, позбавлене статики; дисонанс продукує ефект руху, відчуття спрямованості, нерівномірної течії музичного матеріалу, напруги. Обґрунтовано положення, що для музичного стилю, поетика котрого ґрунтується на напруженні смислів, дисонанс постав значущим засобом вираження різного рівня афектів. Виконавська традиція епохи передбачала, що дисонанс слід усіляко виявляти, підкреслювати несумісність звукових площин, а не пом’якшувати їх гостроту, тобто підпорядковувати виконання, насамперед, таким ієрархіям, як гармонія, ритм і емфазіс, часом долаючи регулярність метричної пульсації. Доведено, що у разі буквального прочитання схематичного нотного запису токат Йогана Каспара Керля, котрі наслідують жанрову модель неаполітанського стилю durezze e ligature, виникає звукова та ритмічна монотонність. З опорою на методологічні положення сучасних дослідників-виконавців та методичні рекомендації авторів епохи Бароко запропоновано засоби розшифровки нотного запису фактури токати, акордів, дисонансів, орнаментації, артикуляційних прийомів та агогіки, котрі дають змогу максимально індивідуалізувати та увиразнити виконання клавірних творів вільного стилю.


Ключові слова


дисонанс; афект; музична риторика; фантазійний стиль; stylus phantasticus; історично поінформоване виконавство; клавірна музика Бароко; Йоган Каспар Керль

Повний текст:

PDF

Посилання


Arnonkur, N., 1985. Muzyka yazykom zvukov. Put' k novomu ponimaniyu muzyki [Music as Speech. Ways to a new understanding of music]. Available at: http://www.earlymusic.ru/uploads/cgstories/id4/harnoncourt.pdf [accessed: 06 June 2020].

Baсh, K. F. E., 2005. Opyt istinnogo iskusstva klavirnoj igry [Experience of the true art of keyboard performance]. Sankt-Petersburg: Izdatelskiy dom Early music.

Burundukovskaya, E. V., 2007. Organno-klavirnaja kul'tura Italii (konetc XVI – pervaya polovina XVII veka) [Organ-keyboard culture of Italy (late XVI–first half of XVII century)]. Kazan: Kazanskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. N. G. Zhiganova.

Zakharova, O., 1983. Ritorika i zapadnoevropeyskaya muzyka XVII – per. pol. XVIII vekov: printsipy, priemy [Rhetoric and Western music of the XVII – first half of XVIII centuries: principles, methods]. Moskva: Kompozitor.

Kvanz, I. I., 2013. Opyt nastavlenii v igre na fleite traverso [Experience of instructions in playing the traverse flute]. Translated from English by E. Petelina and M. Kuperman]. SanktPetersburg: Fond vozrozhdeniya starinnoi muzyki.

Kopchevskii, N., 1986. Klavirnaya muzyka: voprosy ispolneniya [Keyboard music: performance issues]. Moskva: Muzyka.

Lobanova, M., 1994. Zapadnoevropeiskoe muzykal'noe barokko: problemy estetiki i poetiki [Western European musical Baroque: problems of aesthetic and poetic]. Moskva: Muzyka.

Rasputina, M., 2009. Stanovlenie klavirnogo stilya v muzyke yuzhno-nemetskogo barokko [The formation of the keyboard style in the South German Baroque music]. Moskva: Moskovskaya konservatoriya NITs «Moskovskaya konservatoriya».

Shabaltina, S. M., 2013. Klavesin skvoz' veka. Zametki ispolnitelya [Harpsichord through the ages. Artist Notes]. Kiev: Ukrainskii prіorytet.

Shadrіna-Lychak, O. V., 2011. Prélude non mesure as a representative of French harpsichord style of the XVII–the beginning of the XVIII century: aspects of interpretation. Ph.D. in Art History. Thesis. Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.

Apel, W., 1972. The History of Keyboard Music to 1700. Bloomington: Indiana University press.

Bartel, D., 1997. Musica poetica: Musical-Rhetorical Figures in German Baroque Music. Lincoln: University of Nebraska Press.

Collins, P., 2005. The Stylus Phantasticus and Free Keyboard Music of the North German Baroque. Bodmin-Cornwall: s.l.

Dirksen, P., 2006. The Enigma of the stylus phantasticus and Dietrich Buxtehude’s Praeludium in G Minor (BuxWV 163). Orphei Organi Antiqui: Essays in Honor of Harald Vogel, pp.18–26.

Krummacher, F., 1980. Stylus phantasticus und phantastische Musik: Kompositorische Verfahren in Toccaten von Frescobaldi und Buxtehude [Stylus phantasticus and fantastic music: compositional procedures in the toccata of Frescobaldi and Buxtehude]. Schütz-Jahrbuch, 2, pp.48–60.

Schleuning, P., 1992. Bach’s Chromatic Fantasy and Musical Sturm and Drang. In: P. Dirksen, ed. The Harpsichord and its Repetoire [Harpsichord and its repertoire]. Utrecht: STIMU Foundation for Historical Performance Practice.

Schulenberg, D., 1998. Some Problems of Text, Attribution, and Performance in Early Italian Baroque Keyboard Music. The Journal of Seventeenth-Century Music. Society for Seventeenth-Century Music, [online]. Available at: http://www.sscmjscm.org/v4/no1/Schulenberg.html [accessed: 06 June 2020].

Silbiger, A., 2003. Keyboard Music Before 1700. London: Routledge.

Snyder, K. J., 2007. Dietrich Buxtehude: organist in Lübeck [Dietrich Buxtehude: organist from Lubeck]. Rochester: University of Rochester Press.

Steblin, R. A., 2005. History of Key Characteristics in the Eighteenth and Early Nineteenth Centuries. Rochester: University of Rochester Press.

Stembridge, C., 2009. Preface. In: G. Frescobaldi. Organ and Keyboard Works. Kassel– Basel–Paris–London–New York: Barenreiter, pp.3–63.

Tenney, J. A., 1988. History of Consonance and Dissonance. New York: Excelsior Music Publishing Company.

Vinke, L., 2011. The Influence of the Madrigali Moderni on Johann Jacob Froberger’s Keyboard Music. Ph.D. in Art History. Thesis. University of the Free State, South Africa.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арнонкур, Н., 1985. Музыка языком звуков. Путь к новому пониманию музыки. [ebook]. Режим доступа: http://www.earlymusic.ru/uploads/cgstories/id4/harnoncourt.pdf [дата обращения: 06.06.2020].

Бах, К. Ф. Э., 2005. Опыт истинного искусства клавирной игры. Перевод с немецкого и комментарии Е. Юшкевич. Санкт-Петербург: Издательский дом Early music.

Бурундуковская, Е. В, 2007. Органно-клавирная культура Италии (конец XVI — первая половина XVII века). Казань: Казанская государственная консерватория им. Н. Г. Жиганова.

Захарова, О., 1983. Риторика и западноевропейская музыка XVII — пер. пол. XVIII вв. : принципы, приемы. Москва: Композитор.

Кванц, И. И., 2013. Опыт наставлений в игре на флейте траверсо. Перевод с английского Е. Петелиной и М. Куперман. Санкт-Петербург: Фонд возрождения старинной музыки.

Копчевский, Н., 1986. Клавирная музыка: вопросы исполнения. Москва: Музыка.

Лобанова, М., 1994. Западноевропейское музыкальное барокко : проблемы эстетики и поэтики. Москва: Музыка.

Распутина, М., 2009. Становление клавирного стиля в музыке южно-немецкого барокко. Москва: Московская консерватория НИЦ «Московская консерватория».

Шабалтина, С. М., 2013. Клавесин сквозь века. Заметки исполнителя. Киев: Український пріоритет.

Шадріна-Личак, О. В., 2011. Безтактова прелюдiя як репрезентант французького клавесинного стилю XVII — початку XVIII столiття: аспекти виконавського прочитання. Дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського.

Apel, W., 1972. The History of Keyboard Music to 1700. Bloomington: Indiana University press.

Bartel, D., 1997. Musica poetica: Musical-Rhetorical Figures in German Baroque Music. Lincoln: University of Nebraska Press.

Collins, P., 2005. The Stylus Phantasticus and Free Keyboard Music of the North German Baroque. Bodmin-Cornwall: s.l.

Dirksen, P., 2006. The Enigma of the stylus phantasticus and Dietrich Buxtehude’s Praeludium in G Minor (BuxWV 163). Orphei Organi Antiqui: Essays in Honor of Harald Vogel, pp.18–26.

Krummacher, F., 1980. Stylus phantasticus und phantastische Musik: Kompositorische Verfahren in Toccaten von Frescobaldi und Buxtehude. Schütz-Jahrbuch, 2, pp.48–60.

Schleuning, P., 1990. Bach’s Chromatic Fantasy and Musical Sturm and Drang. In: P. Dirksen, ed. The Harpsichord and its Repetoire. Utrecht: STIMU Foundation for Historical Performance Practice.

Schulenberg, D., 1998. Some Problems of Text, Attribution, and Performance in Early Italian Baroque Keyboard Music. The Journal of Seventeenth-Century Music. Society for Seventeenth-Century Music, [online]. Available at: http://www.sscmjscm.org/v4/no1/Schulenberg.html [accessed: 06 June 2020].

Silbiger, A., 2003. Keyboard Music Before 1700. London: Routledge.

Snyder, K. J., 2007. Dietrich Buxtehude: organist in Lübeck. Rochester: University of Rochester Press.

Steblin, R. A., 2005. History of Key Characteristics in the Eighteenth and Early Nineteenth Centuries. Rochester: University of Rochester Press.

Stembridge, C., 2009. Preface. In: G. Frescobaldi. Organ and Keyboard Works. Kassel– Basel–Paris–London–New York: Barenreiter, pp.3–63.

Tenney, J. A., 1988. History of Consonance and Dissonance. New York: Excelsior Music Publishing Company.

Vinke, L., 2011. The Influence of the Madrigali Moderni on Johann Jacob Froberger’s Keyboard Music. Ph.D. in Art History. Thesis. University of the Free State, South Africa.