DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213402

Двадцять перша кантата Й. С. Баха в контексті німецької протестантської славословної традиції

Angelica Tatarnikova

Анотація


Узагальнено показові ознаки поетики німецької протестантської кантати, що була тісно пов’язана з лютеранською літургічною практикою та виконувала роль «музичної проповіді», визначеної на рівні Hauptmusik — «головної музики» богослужіння. Встановлено, що поетика німецької духовної кантати живилася настановами лютеранського віровчення, а також показовою для нього тезою «служіння во славу Божу», співвідносною з протестантським імперативом «Soli Deo Gloria» («Єдиному Богу слава»). Структурно кантата представляла собою поєднання в наскрізний композиції епізодів типу мотета на основі цитат Писання і епізодів, створених на вільний духовно-поетичний текст. Позначена славословно-проповідницька функція духовної кантати обумовила не тільки ключову роль у ній інтонаційно-семантичних показників протестантського хоралу, але й творчого відтворення показових для німецького бароко музично-риторичних формул, в тому числі SDG (EsDG). Позначено суттєву роль духовної кантати у творчому спадку Й. С. Баха, що охоплює п’ять повних церковних років лютеранського календаря. Встановлено, що двадцять перша кантата, створена у 1714 році у Веймарі на тексти С. Франка, безпосередньо пов’язана з комплексом свят Трійці. Глибокий духовно-семантичний підтекст даної кантати як «проповідницької музики» також доповнюється показовою для неї музичнориторичною символікою, що проявляється в широкому використанні Es-dur і c-moll як тональностей, пов'язаних з образом Трійці; в апеляції до музично-інтонаційного еквіваленту відомої сакральної протестантської формули «Soli Deo Gloria». Виявлено, що даний інтонаційний комплекс, виникаючи в перших тактах кантати, пронизує всі її розділи, стаючи в фіналі складовою частиною мелодії цитованого у кантаті протестантського хоралу «Wer nur den lieben» і визначаючи домінантну роль славословної якості в семантиці даного твору. Сказане багато в чому обумовлює і композиційну логіку кантати, що складається з двох розділів і виконується, відповідно, до та після проповіді. Головна ідея твору сконцентрована на послідовному русі від «славного в скорботному» до глоріозноалілуйної якості заключного хору.


Ключові слова


кантата; німецька духовна кантата; духовна хорова кантата Й. С. Баха; «Soli Deo Gloria»; протестантський хорал; Hauptmusik; «проповідницька музика»

Повний текст:

PDF

Посилання


Arkhimandrit Avgustin (Nikitin), 2011. Augsburgskoe veroispovedanie — verouchitel'naya kniga lyuteranstva [Augsburg Religion — Lutheran Doctrine]. Khristianskoe chtenie, 2 (37), рр.54–138.

Berdennikova, Ye. M., 2008. Gomileticheskie traditsii dukhovnykh kantat I. S. Bakha [Homiletic traditions of the spiritual cantatas of I. S. Bach]. Kyiv: Muzychna Ukrayina.

Berchenko, R. E., 2005. V poiskakh utrachennogo smysla. Boleslav Yavorskii o «Khorosho temperirovannom klavire» [In search of the lost meaning. Boleslav Yavorsky on “The Well-Tempered Clavier”]. Moskva: Izdatel'skii dom «Klassika-XXI».

Dombrauskene, G. N., 2014. Metatext of the Protestant choral: semiotic continuum in the musical culture of West and East. Doctor in Art History. Abstract of Thesis. Saratov Maritime State University named after Admiral G. I. Nevelskiy.

Druskin, M. S., 1982. Iogann Sebast'yan Bakh [Johann Sebastian Bach]. Moskva: Muzyka.

Eliseev, I. A. & Polyakova, L. G., 2002. Slovar' literaturovedcheskikh terminov [Dictionary of literary terms]. Rostov-na-Donu: Feniks.

Rid, L. D., 2003. Lyuteranskaya liturgiya. Issledovanie obshchego bogosluzheniya lyuteranskoi tserkvi v Amerike [Lutheran liturgy. Lutheran Church General Service Study in America]. Translated from English and ed. by V. Genke. Moskva: Fond «Lyuteranskoye naslediye».

Rudik, Ye. A., 2018. J. S. Bach's spiritual cantatas in the context of Lutheran worship. Ph.D. in Art History. Thesis. Saratov State Conservatory named by L. V. Sobinov.

Sannikov, S., 2017. 5 Sola Reformatsii. Bohoslovski pryntsypy heterohennoho protestantyzmu [5 Sola Reformation. Theological principles of heterogeneous Protestantism]. Skhid, 3 (149), pp.83–92.

Sydorova, Ye. V., 2006. Principles of artistic transformation of the chorale in the spiritual cantatas of J. S. Bach. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Russian Music Academy named by Gnesiny.

Khanova, A. N., 2016. Nemetskaya tserkovnaya Hauptmusik nachala XVIII veka i reforma E. Noimastera [German church Hauptmusik of the beginning of the 18th century and the reform of E. Neumaster]. MUSICUS: Vestnik Sankt-Peterburgskoi gosudarstvennoi konservatorii imeni N. A. Rimskogo-Korsakova, 2 (46), рр.15–17.

Kholodova, Ye. K., 1991. K probleme istoricheskoi interpretatsii kantatnooratorial'nykh sochinenii I. S. Bakha. In: V. H. Moskalenko, ed. Voprosy analiza vokal'noi muzyki [Vocal Music Analysis Issues]. Kyiv: KGK im. P. I. Chaykovskogo, рр.36–48.

Shveytser, A., 1965. Iogann Sebast'yan Bakh [Johann Sebastian Bach]. Moskva: Muzyka.

Blume, F., 1931. Die Evangelische Kirchenmusik [Evangelical church music]. Potsdam: Akademische Verlagsgesellschaft Athenation M.B.H.

Dürr, A., 2000. Johann Sebastian Bach. Die Kantaten. Auflage 8 [Johann Sebastian Bach. The cantatas. Edition 8]. Kassel: Bärenreiter.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Архимандрит Августин (Никитин), 2011. Аугсбургское вероисповедание — вероучительная книга лютеранства. Христианское чтение, 2 (37), сс.54–138.

Берденникова, Е. М., 2008. Гомилетические традиции духовных кантат И. С. Баха. Киев: Музична Україна.

Берченко, Р. Э., 2005. В поисках утраченного смысла. Болеслав Яворский о «Хорошо темперированном клавире». Москва: Издательский дом «Классика-XXI».

Домбраускене, Г. Н., 2014. Метатекст протестантского хорала: семиотический континуум в музыкальной культуре Запада и Востока. Автореф. дисс. доктора искусствоведения. Саратовский Морской государственный университет имени адмирала Г. И. Невельского.

Друскин, М. С., 1982. Иоганн Себастьян Бах. Москва: Музыка.

Елисеев, И. А. и Полякова, Л. Г., 2002. Словарь литературоведческих терминов. Ростов-на-Дону: Феникс.

Рид, Л. Д., 2003. Лютеранская литургия. Исследование общего богослужения лютеранской церкви в Америке. Перевод с английского и ред. В. Генке. Москва: Фонд «Лютеранское наследие».

Рудик, Е. А., 2018. Духовные кантаты И. С. Баха в контексте лютеранского богослужения. Дисс. канд. искусствоведения. Саратовская государственная консерватория им. Л. В. Собинова.

Санніков, С., 2017. 5 Sola Реформації. Богословські принципи гетерогенного протестантизму. Схід, 3 (149), сс.83–92.

Сидорова, Е. В., 2006. Принципы художественного претворения хорала в духовных кантатах И. С. Баха. Автореф. дисс. канд. искусствоведения. Российская академия музыки имени Гнесиных.

Ханова, А. Н., 2016. Немецкая церковная Hauptmusik начала XVIII века и реформа Э. Ноймастера. MUSICUS: Вестник Санкт-Петербургской государственной консерватории имени Н. А. Римского-Корсакова, 2 (46), сс.15–17.

Холодова, Е. К., 1991. К проблеме исторической интерпретации кантатноораториальных сочинений И.С.Баха. В кн.: В. Г. Москаленко, ред. Вопросы анализа вокальной музыки. Киев: КГК им. П. И. Чайковского, сс.36–48.

Швейцер, А., 1965. Иоганн Себастьян Бах. Москва: Музыка.

Blume, F., 1931. Die Evangelische Kirchenmusik. Potsdam: Akademische Verlagsgesellschaft Athenation M.B.H.

Dürr, A., 2000. Johann Sebastian Bach. Die Kantaten. Auflage 8. Kassel: Bärenreiter.