Парадокси оркестрування фортепіанних концертів Сергія Рахманінова
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213401Ключові слова:
симфонічні твори Сергія Рахманінова, парадокс, оркестрування, фортепіанний концерт, оркестровий стильАнотація
Досліджено оркестрування фортепіанних концертів С. Рахманінова. Встановлено кореляцію між характерними рисами його оркестрування (темброві уподобання, підхід до барви, особливості викладу супроводу і тематичного матеріалу в оркестрі) та концептуальним баченням жанру концерту. Приділено особливу увагу аналізу численних парадоксальних рішень в оркеструванні, які уможливили вивищення оркестру одночасно з незмінним авторським трактуванням жанру. З’ясовано причини уподобання композитором тембрів альта, валторни і віолончелі — постійних фаворитів упродовж усіх його звернень до концертів, включно з їх новими редакціями. Виявлено схильність до завуальованості тембрових ефектів та нечастого солювання в оркестрі. Втім, наголошено на перманентному зростанні колориту оркестру в кожному наступному концерті й безперервному оновленні звукової палітри. Досліджено витоки несподіваних творчих рішень щодо викладу в оркестрі, зокрема, залучення складної та багатошарової фактури саме в оркестровому супроводі; активізацію внутрішніх оркестрових солістів у фоновому матеріалі; схильність до “маскування” струнного тембру; перегляд функцій окремих інструментів і цілих груп. Зроблено акцент на несподіваному оркеструванні С. Рахманіновим тематичного матеріалу в оркестрі у такий спосіб, що фортепіанний «акомпанемент» не тільки не полишає авансцену, а навіть привертає до себе більше уваги, ніж оркестр. Виявлено, що саме використання парадоксальних рішень щодо викладу музичного матеріалу в оркестрі та бездоганний художній смак дозволили композиторові поєднати майстерне і барвисте оркестрування з непорушним лідерством солюючого фортепіано в межах авторської концепції жанру концерту. Наголошено на перманентній еволюції оркестрування впродовж усіх звернень композитора. Підкреслено утворення в кожному концерті або в наступних редакціях твору нових тембрових мікстів й звукових пластів, що сприяє перманентному оновленню звучання. Доведено, що парадоксальні рішення в оркеструванні стають визначальною особливістю оркестру у фортепіанних концертах С. Рахманінова і свідчать про утворення оригінального та індивідуалізованого оркестрового стилю.
Завантаження
Посилання
Bryantseva, V. N., 1976. Rakhmaninov [Rachmaninoff]. Moskva: Muzyka.
Zenkin, K. V., 2014. Programmnyi simfonizm S. Rakhmaninova. In: A. V. Krylova, ed. Muzykal'noe nasledie S. V. Rakhmaninova v sovremennoi kul'ture: nauka, ispolnitel'skaya praktika, obrazovanie [Musical heritage of S. V. Rachmaninov in modern culture: science, performing practice, education]. Rostov-na-Donu: Izdatel'stvo Rostovskoi gosudarstvennoi konservatorii im. S. V. Rakhmaninova, pp.16–26.
Keldysh, Y. V., 1973. Rakhmaninov i ego vremya [Rachmaninoff and His Time]. Moskva: Muzyka.
Lyakhovich, A. V., 2013. Simvolika v pozdnikh proizvedeniyakh Rakhmaninova [Symbolism in the Late Compositions of Rachmaninoff]. Tambov: Izdatel'stvo Pershina R. V.
Rakochi, V. O, 2018. Dramaturhichni i vyrazhalni funktsii orkestru v Tretiomu fortepiannomu kontserti Serhiia Rakhmaninova [Dramaturgical and expressive functions of the orchestra in Sergei Rachmaninoff’s Third Piano Concerto]. Mizhnarodnyi visnyk: Kulturolohiia. Filolohiia. Muzykoznavstvo, 10 (1), pp.166–171.
Jubert, M., 2013. Debussy, Ravel et Stravinsky: l’orchestre des Ballets russes en 1913 [Debussy, Ravel and Stravinsky: the orchestra of Russian ballets in 1913]. Analyse musicale, 72, рр.80–90.
Ivanova, A., 2008. Sergei Rachmaninoff`s Piano Concertos: The Odyssey of a Stylistic Evolution. Saarbrücken: VDM Verlag Dr. Müller.
Harrison, M., 2005. Rachmaninoff: Life, Works, Recordings. London and New York: Continuum.
Lee, M. O., 2005. The great instrumental works. Pompton Plains, N. J.: Amadeus Press.
Matthew-Walker, R., 1981. Rachmaninoff: his life and times. Neptune City, N. J.: Paganiniana Publications.
Peery-Fox, I., 2012. Some Suggestions for Preparing and Playing Rachmaninoff. In: R. P. Anderson, ed. The pianist’s craft: mastering the works of great composers. Lanham, Md.: Scarecrow Press, рр.156–168.
Roeder, M. T., 1994. A History of the Concerto. Portland, Or.: Amadeus Press.
Scott, M., 2011. Rachmaninoff. Brimscombe Port Stroud, UK: The History Press.
Seroff, V., 1950. Rachmaninoff. New York: Simon and Schuster.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
