Парадокси оркестрування фортепіанних концертів Сергія Рахманінова

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213401

Ключові слова:

симфонічні твори Сергія Рахманінова, парадокс, оркестрування, фортепіанний концерт, оркестровий стиль

Анотація

Досліджено оркестрування фортепіанних концертів С. Рахманінова. Встановлено кореляцію між характерними рисами його оркестрування (темброві уподобання, підхід до барви, особливості викладу супроводу і тематичного матеріалу в оркестрі) та концептуальним баченням жанру концерту. Приділено особливу увагу аналізу численних парадоксальних рішень в оркеструванні, які уможливили вивищення оркестру одночасно з незмінним авторським трактуванням жанру. З’ясовано причини уподобання композитором тембрів альта, валторни і віолончелі — постійних фаворитів упродовж усіх його звернень до концертів, включно з їх новими редакціями. Виявлено схильність до завуальованості тембрових ефектів та нечастого солювання в оркестрі. Втім, наголошено на перманентному зростанні колориту оркестру в кожному наступному концерті й безперервному оновленні звукової палітри. Досліджено витоки несподіваних творчих рішень щодо викладу в оркестрі, зокрема, залучення складної та багатошарової фактури саме в оркестровому супроводі; активізацію внутрішніх оркестрових солістів у фоновому матеріалі; схильність до “маскування” струнного тембру; перегляд функцій окремих інструментів і цілих груп. Зроблено акцент на несподіваному оркеструванні С. Рахманіновим тематичного матеріалу в оркестрі у такий спосіб, що фортепіанний «акомпанемент» не тільки не полишає авансцену, а навіть привертає до себе більше уваги, ніж оркестр. Виявлено, що саме використання парадоксальних рішень щодо викладу музичного матеріалу в оркестрі та бездоганний художній смак дозволили композиторові поєднати майстерне і барвисте оркестрування з непорушним лідерством солюючого фортепіано в межах авторської концепції жанру концерту. Наголошено на перманентній еволюції оркестрування впродовж усіх звернень композитора. Підкреслено утворення в кожному концерті або в наступних редакціях твору нових тембрових мікстів й звукових пластів, що сприяє перманентному оновленню звучання. Доведено, що парадоксальні рішення в оркеструванні стають визначальною особливістю оркестру у фортепіанних концертах С. Рахманінова і свідчать про утворення оригінального та індивідуалізованого оркестрового стилю.

Біографія автора

Vadym Rakochi, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра

ВАДИМ РАКОЧІ

кандидат мистецтвознавства, викладач відділу «Теорія музики»

Посилання

Bryantseva, V. N., 1976. Rakhmaninov [Rachmaninoff]. Moskva: Muzyka.

Zenkin, K. V., 2014. Programmnyi simfonizm S. Rakhmaninova. In: A. V. Krylova, ed. Muzykal'noe nasledie S. V. Rakhmaninova v sovremennoi kul'ture: nauka, ispolnitel'skaya praktika, obrazovanie [Musical heritage of S. V. Rachmaninov in modern culture: science, performing practice, education]. Rostov-na-Donu: Izdatel'stvo Rostovskoi gosudarstvennoi konservatorii im. S. V. Rakhmaninova, pp.16–26.

Keldysh, Y. V., 1973. Rakhmaninov i ego vremya [Rachmaninoff and His Time]. Moskva: Muzyka.

Lyakhovich, A. V., 2013. Simvolika v pozdnikh proizvedeniyakh Rakhmaninova [Symbolism in the Late Compositions of Rachmaninoff]. Tambov: Izdatel'stvo Pershina R. V.

Rakochi, V. O, 2018. Dramaturhichni i vyrazhalni funktsii orkestru v Tretiomu fortepiannomu kontserti Serhiia Rakhmaninova [Dramaturgical and expressive functions of the orchestra in Sergei Rachmaninoff’s Third Piano Concerto]. Mizhnarodnyi visnyk: Kulturolohiia. Filolohiia. Muzykoznavstvo, 10 (1), pp.166–171.

Jubert, M., 2013. Debussy, Ravel et Stravinsky: l’orchestre des Ballets russes en 1913 [Debussy, Ravel and Stravinsky: the orchestra of Russian ballets in 1913]. Analyse musicale, 72, рр.80–90.

Ivanova, A., 2008. Sergei Rachmaninoff`s Piano Concertos: The Odyssey of a Stylistic Evolution. Saarbrücken: VDM Verlag Dr. Müller.

Harrison, M., 2005. Rachmaninoff: Life, Works, Recordings. London and New York: Continuum.

Lee, M. O., 2005. The great instrumental works. Pompton Plains, N. J.: Amadeus Press.

Matthew-Walker, R., 1981. Rachmaninoff: his life and times. Neptune City, N. J.: Paganiniana Publications.

Peery-Fox, I., 2012. Some Suggestions for Preparing and Playing Rachmaninoff. In: R. P. Anderson, ed. The pianist’s craft: mastering the works of great composers. Lanham, Md.: Scarecrow Press, рр.156–168.

Roeder, M. T., 1994. A History of the Concerto. Portland, Or.: Amadeus Press.

Scott, M., 2011. Rachmaninoff. Brimscombe Port Stroud, UK: The History Press.

Seroff, V., 1950. Rachmaninoff. New York: Simon and Schuster.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-20

Номер

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО