DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213393

Екранні інтерпретації оперної класики

Tetyana Zhuravlyova

Анотація


Розглянуто екранізовані версії класичних оперних творів як приклад міжмистецької взаємодії. Екранізацію порівняно з таким методом художньої діяльності, як інтерпретація — відтворення оперного твору засобами кінематографу. Переклад змісту оперної вистави на мову екрану акцентує увагу на діалогічній природі нового, кінематографічного твору. Проаналізовано фільми за оперою «Наймичка» композитора М. Вериківського вітчизняних режисерів І. Молостової та В. Лапокниша, а також фільми за оперою «Чарівна флейта» В. А. Моцарта режисерів І. Бергмана (Швеція) та К. Брана (Британія). Зазначені фільми акцентують увагу на основному питанні екранізації опери — інтерпретації оперного твору в нове художнє явище. Цей вид екранізації вважається доволі суперечливим і недостатньо дослідженим у вітчизняному мистецтвознавстві. Наголошено, що імплементація художніх прийомів опери в інше мистецтво неодмінно впливає на стильову, формальну єдність новоствореного тексту. Інтермедіальність як одна з методологій дослідження художнього тексту ґрунтується на низці популярних теорій про синтетичну природу мистецтв. Синтез кінематографу з різними літературними родами, різними мистецтвами — зокрема, оперним та театральним — дозволяє говорити про інтермедіальність не лише як про метод дослідження екранного твору, а і як про специфічний спосіб його побудови. Визначено кінематографічні прийоми, які уможливили художній синтез оперного та кіномистецтва або ж були спрямовані режисерами на максимальне наближення умовності оперного театру до законів кінематографічної виразності. Зосереджено увагу на інтермедіальному аспекті дослідження художнього тексту, який ґрунтується на низці популярних нині теорій про синтетичну природу мистецтв. Застосовано семіотичний аналіз текстів екранних творів з метою дослідження їх полікодових властивостей, зокрема створення художнього образу вербальними та невербальними компонентами. Доведено факт актуалізації у ХХ столітті, а також у ХХІ столітті, проблем та ідей, які лягли в основу класичних оперних творів. Наголошено, що інтерпретація оперного твору в нове художнє явище урізноманітнює палітру виражальних засобів екрану та доводить свою спроможність на існування як самостійного кінематографічного жанру


Ключові слова


синтез мистецтв; екранізація; опера; екранні мистецтва; інтерпретація; інтермедіальність

Повний текст:

PDF

Посилання


Balash, B., 1968. Kino: stanovlenie i sushchnost' novogo iskusstva [Cinema: The Formation and Essence of New Art.]. Translated from German by M. Brandes. Moskva: Progress.

Vasylashko, S., 2016. «Forgive me, my son ...». Odeski visti, [online]. Available at: https://izvestiya.odessa.ua/uk/2016/05/10/prosty-mene-miy-synochku [accessed: 07 May 2016].

Dubinina, O., 2016. Ekranizatsiia literaturnoho tvoru yak predmet komparatyvnoho doslidzhennia [Adaptation of a literary work as a subject of comparative study]. Slovo i chas, 2, рр.40–53.

Zolotkova, Yu, 2014. Kul'turnyi dialog ili «intertekstual'nost'»? [Cultural dialogue or “intertextuality”?]. Dialogi klassikov — dialogi s klassikoi, 4, рр.89–98.

Kalinina, E., 2010. Music in the work of Ingmar Bergman. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Moscow State P. I. Tchaikovsky Conservatory.

Lissa, Z., 1970. Estetika kinomuzyki [Aesthetics of film music]. Translated from German by A. O. Zelenina. Moskva: Muzyka.

London, K., 1937. Muzyka fil'ma [Movie Music]. Translated from German by M. Cheryomukhin. Moskva-Leningrad: Iskusstvo.

Markov, M., 2018. Not a day without Bergman: “The Magic Flute” (1975), [online]. Available at : [accessed: 15 April 2020].

Pashchenko, A., 2014. Motyvy i obrazy Kobzaria v kino [Kobzar motifs and images in cinema]. Kino-Teatr, 1, рр.32–37.

Yudkin-Ripun, I. N., 2016. Stsenarii kak interpretatsiya sub'ektno-predikatnykh otnoshenii teksta [A script as an interpretation of subject-predicate relations of a text.]. Naukovyi vіsnyk Mіzhnarodnoho humanіtarnoho unіversytetu, 22, pp.160–164.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Балаш, Б., 1968. Кино: становление и сущность нового искусства. Перевод с немецкого М. П. Брандес. Москва: Прогресс.

Василашко, С., 2016. «Прости мене, мій синочку…». Одеські вісті, [online]. Режим доступу: https://izvestiya.odessa.ua/uk/2016/05/10/prosty-mene-miy-synochku [дата звернення: 15.04.2020].

Дубініна, О., 2016. Екранізація літературного твору як предмет компаративного дослідження. Слово і час, 2, сс.40–53.

Золоткова, Ю., 2014. Культурный диалог или «интертекстуальность»? Диалоги классиков — диалоги с классикой, 4, сс.89–98.

Калинина, Е., 2010. Музыка в творчестве Ингмара Бергмана. Автореф. дисс. канд. искусствоведения. Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского.

Лисса, З., 1970. Эстетика киномузыки. Перевод с немецкого А. Зелениной. Москва: Музыка.

Лондон, К., 1937. Музыка фильма. Перевод с немецкого М. Черёмухина. МоскваЛенинград: Искусство.

Марков, М., 2018. Ни дня без Бергмана: «Волшебная флейта» (1975), [online]. Режим доступа: [дата обращения: 15.04.2020].

Пащенко, А., 2014. Мотиви і образи Кобзаря в кіно. Кіно-Театр, 1, сс.32–37.

Юдкин-Рипун, И. Н., 2016. Сценарий как интерпретация субъектно-предикатных отношений текста. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 22, сс.160–164.