Риси естетики рококо у творі К. Дебюссі «Острів радості»: комунікативна складова
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213392Ключові слова:
фортепіанна музика, твори К. Дебюссі, комунікація, естетичні традиції, музичні традиції, бароко, програмна музикаАнотація
Розглянуто п’єсу К. Дебюссі «Острів радості» (1904), яка є визначним зразком фортепіанної літератури XX століття. Основну увагу приділено вельми типовому для французької культури вшануванню естетичних та музичних традицій, які яскраво проявилися у даному творі і дають можливість під абсолютно особливим кутом розглядати комунікативну складову інтерпретаційної роботи над твором. «Острів радості» кидає виклик досліднику та виконавцю своєю смисловою і стильовою багатошаровістю. Виявлено комунікативну складову інтерпретаційного процесу, яку обґрунтовують міцні зв’язки п’єси з іншими видами мистецтва: алюзії до картини А. Ватто «Відплиття до Цитери» надають твору програмності, яка відсилає до рокайльної стилістики французьких клавесиністів. Крім того, у статті особливо відмічені жанрові алюзії (наприклад, хабанера), прийоми різних національних музичних шкіл, екзотичних для тогочасного француза (наприклад, орієнтальні, представлені на сучасних композитору паризьких Всесвітніх виставках), численні знахідки у галузі композиторської творчості, завдяки яким композитор і зазнав слави першого композитора-«імпресіоніста», яким би умовним не був цей термін і як би не заперечував його сам К. Дебюссі. Одним із напрямків, плідних для інтерпретаційної роботи з даним твором, є естетика рококо, закладена у твір на рівні програмного першоджерела. Саме тому в даній роботі наведено ряд відомостей, які сприяють найбільш повному розумінню традицій, що знайшли своє відображення у п’єсі «Острів радості». До факторів, які безпосередньо вплинули на образну сферу твору, долучається і біографічний контекст його створення. Охарактеризовано мистецький контекст, у якому побутує твір, з метою вилучення його зі сфери суто фортепіанного виконавства та залучення до більш широкого художнього простору. Це дає можливість створення алгоритмів роботи з музичним текстом, основаних на детальному прочитанні інформації, яку залишив композитор у формі нотного тексту та літературних коментарів, і максимального наближення до втілення авторських намірів. Визначено нові перспективи у дослідженні та виконавській інтерпретації твору; продемонстровано взаємодію з національним та історичним контекстом; визначено риси рококо у мистецькому контексті твору та комунікативний рівень їх проявів, які можуть бути значущими для музикантіввиконавців, науковців та студентів
Завантаження
Посилання
Akopyan, L., 2010. Ostrov radosti. In: L. Akopyan, ed. Muzyka XX veka. Encyklopedicheskij slovar' [The music of the 20th century. Encyclopaedic Dictionary]. Moskva: Praktika, рр.402–403.
Berehova, O., 2005. Rol tekstu v komunikatsiinyh protsesah: mizh dyskursom ta interpretatsieiu [The role of text in communication processes: between the discourse and interpretation]. Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 4, pp.37–46.
Hnativ, T., 2013. Klod Debiussi — reformator muzychnoho teatru [Claude Debussy the Music Theatre Reformer]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3, pp.35–43.
Grigor’ev, I., 2012. Orfej prervannyh snovidenij [Orpheus of the interrupted dreams], [online]. Available at: [accessed: 24 August 2019].
Debussy, C., 1986. Pis’mo E. Bardak, 6 iunya 1904. In: A. Rozanov, ed. Izbrannye pis'ma [Selected Letters]. Leningrad: Muzyka, pp.163–164.
Zharkova, V., 2016. «Istoriya muzyki» v pyaty «priblizheniyakh», ili neskol’ko metodologcheskikh zamechaniy v epokhu vysokikh IP-tekhnologiy… [«Music History» in five «approximations», or several methodological remarks in the era of high IP-technologies…]. Kyyivsʹke muzykoznavstvo, 53, pp.185–196.
Zharkova, V., 2015 Rozhdenie muzyki iz duha poezii Stefana Mallarme («Tri poemy Mallarme» Kloda Debyussi i Morisa Ravelya) [The Birth of the Music from the Stephane Mallarme’s poetry spirit («Three poems of Mallarme» by Claude Debussy and Maurice Ravel)]. Naukovij visnyk Nacionalnoi muzycnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Cajkovs’kogo: Komunikatyvna orhanizatsiia muzychnoho protsesu, 116, pp.3–13.
Kremlyov, Y. A., 1965. Klod Debyussi [Claude Debussy]. Moskva: Muzyka.
Long, М., 1985. Za rojalem s Debyussi [At the Piano with Debussy].Translated from French by Zh. Ya. Grushanska. Moskva: Sovetskij kompositor.
Pecherskij, P. V., 1983. O fortepiannoy muzyke Debussy. In: M. Kagan, ed. Debyussi i muzyka XX veka [Debussy and the Music of the 20th century]. Leningrad: Muzyka.
Barraqué, J., 1962. Debussy. Paris: Seuil/Solfèges.
Cortot, A., 1981. La musique française de piano. New edition. Paris: PUF.
Debussy, C., 2012. La musique et les arts. Paris: Musée de l’Orangerie.
Vuillermoz, E., 1957. Claude Debussy. Geneve: R. Kister.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
