Риси естетики рококо у творі К. Дебюссі «Острів радості»: комунікативна складова
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213392Ключові слова:
фортепіанна музика, твори К. Дебюссі, комунікація, естетичні традиції, музичні традиції, бароко, програмна музикаАнотація
Розглянуто п’єсу К. Дебюссі «Острів радості» (1904), яка є визначним зразком фортепіанної літератури XX століття. Основну увагу приділено вельми типовому для французької культури вшануванню естетичних та музичних традицій, які яскраво проявилися у даному творі і дають можливість під абсолютно особливим кутом розглядати комунікативну складову інтерпретаційної роботи над твором. «Острів радості» кидає виклик досліднику та виконавцю своєю смисловою і стильовою багатошаровістю. Виявлено комунікативну складову інтерпретаційного процесу, яку обґрунтовують міцні зв’язки п’єси з іншими видами мистецтва: алюзії до картини А. Ватто «Відплиття до Цитери» надають твору програмності, яка відсилає до рокайльної стилістики французьких клавесиністів. Крім того, у статті особливо відмічені жанрові алюзії (наприклад, хабанера), прийоми різних національних музичних шкіл, екзотичних для тогочасного француза (наприклад, орієнтальні, представлені на сучасних композитору паризьких Всесвітніх виставках), численні знахідки у галузі композиторської творчості, завдяки яким композитор і зазнав слави першого композитора-«імпресіоніста», яким би умовним не був цей термін і як би не заперечував його сам К. Дебюссі. Одним із напрямків, плідних для інтерпретаційної роботи з даним твором, є естетика рококо, закладена у твір на рівні програмного першоджерела. Саме тому в даній роботі наведено ряд відомостей, які сприяють найбільш повному розумінню традицій, що знайшли своє відображення у п’єсі «Острів радості». До факторів, які безпосередньо вплинули на образну сферу твору, долучається і біографічний контекст його створення. Охарактеризовано мистецький контекст, у якому побутує твір, з метою вилучення його зі сфери суто фортепіанного виконавства та залучення до більш широкого художнього простору. Це дає можливість створення алгоритмів роботи з музичним текстом, основаних на детальному прочитанні інформації, яку залишив композитор у формі нотного тексту та літературних коментарів, і максимального наближення до втілення авторських намірів. Визначено нові перспективи у дослідженні та виконавській інтерпретації твору; продемонстровано взаємодію з національним та історичним контекстом; визначено риси рококо у мистецькому контексті твору та комунікативний рівень їх проявів, які можуть бути значущими для музикантіввиконавців, науковців та студентів
Посилання
Akopyan, L., 2010. Ostrov radosti. In: L. Akopyan, ed. Muzyka XX veka. Encyklopedicheskij slovar' [The music of the 20th century. Encyclopaedic Dictionary]. Moskva: Praktika, рр.402–403.
Berehova, O., 2005. Rol tekstu v komunikatsiinyh protsesah: mizh dyskursom ta interpretatsieiu [The role of text in communication processes: between the discourse and interpretation]. Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 4, pp.37–46.
Hnativ, T., 2013. Klod Debiussi — reformator muzychnoho teatru [Claude Debussy the Music Theatre Reformer]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3, pp.35–43.
Grigor’ev, I., 2012. Orfej prervannyh snovidenij [Orpheus of the interrupted dreams], [online]. Available at: [accessed: 24 August 2019].
Debussy, C., 1986. Pis’mo E. Bardak, 6 iunya 1904. In: A. Rozanov, ed. Izbrannye pis'ma [Selected Letters]. Leningrad: Muzyka, pp.163–164.
Zharkova, V., 2016. «Istoriya muzyki» v pyaty «priblizheniyakh», ili neskol’ko metodologcheskikh zamechaniy v epokhu vysokikh IP-tekhnologiy… [«Music History» in five «approximations», or several methodological remarks in the era of high IP-technologies…]. Kyyivsʹke muzykoznavstvo, 53, pp.185–196.
Zharkova, V., 2015 Rozhdenie muzyki iz duha poezii Stefana Mallarme («Tri poemy Mallarme» Kloda Debyussi i Morisa Ravelya) [The Birth of the Music from the Stephane Mallarme’s poetry spirit («Three poems of Mallarme» by Claude Debussy and Maurice Ravel)]. Naukovij visnyk Nacionalnoi muzycnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Cajkovs’kogo: Komunikatyvna orhanizatsiia muzychnoho protsesu, 116, pp.3–13.
Kremlyov, Y. A., 1965. Klod Debyussi [Claude Debussy]. Moskva: Muzyka.
Long, М., 1985. Za rojalem s Debyussi [At the Piano with Debussy].Translated from French by Zh. Ya. Grushanska. Moskva: Sovetskij kompositor.
Pecherskij, P. V., 1983. O fortepiannoy muzyke Debussy. In: M. Kagan, ed. Debyussi i muzyka XX veka [Debussy and the Music of the 20th century]. Leningrad: Muzyka.
Barraqué, J., 1962. Debussy. Paris: Seuil/Solfèges.
Cortot, A., 1981. La musique française de piano. New edition. Paris: PUF.
Debussy, C., 2012. La musique et les arts. Paris: Musée de l’Orangerie.
Vuillermoz, E., 1957. Claude Debussy. Geneve: R. Kister.
