Засоби пародіювання в сатиричній опері Миколи Лисенка «Енеїда»
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213391Ключові слова:
сміхове, комічне, музична сатира, музичне пародіювання, жанр, стильАнотація
Висвітлено особливості втілення засобів пародіювання в опері М. Лисенка «Енеїда». Простежено традиції відображення проявів естетичної категорії «Комічне» (ширше — «Сміхове») у музичному мистецтві загалом. Розглянуто один із аспектів «музичного комізму» — музичне пародіювання — конкретно у сатиричному музично-сценічному творі вітчизняного композитора. Визнано основними прийомами пародіювання перебільшення та невідповідність першоджерелу, які в музичному (зокрема, музично-сценічному) творі «діють» на взаємопов’язаних рівнях жанру й стилю, а також на перетині рівнів жанру і стилю. Виявлено в «Енеїді» М. Лисенка на рівні жанру — прийоми пародійного жанрового зіставлення, відхилення, контрапункту; на рівні стилю — прийоми пародійної стилізації й стильової алюзії, в межах яких спостерігаються прийоми стильового контрапункту, синтезу, модуляції; на рівні жанрово-стильових взаємодій — найбільш складні комплекси прийомів пародіювання, такі як жанрово-стильові зіставлення і трансформації. Доведено, що в основному композитор використовує пародіювання типу бурлеску, тобто викладення низинного словесного тексту підвищеною музичною мовою, яка належить до «серйозних» жанрів та стилів. В окремих випадках виявлено пародіювання типу травестії, тобто викладення псевдопідвищеного словесного тексту низинною музичною мовою. Висвітлено панораму пародійно переосмислених жанрових і стильових першоджерел в опері, в якій М. Лисенко як фундатор української національної композиторської школи безсумнівно віддає перевагу жанрово-стильовим моделям українського фольклору. Вказані моделі комбінуються із «інонаціональними», такими, що належать до професійної композиторської творчості. Спостерігаються і випадки пародійних квазіцитат, як, наприклад, пісня Варлама з «Бориса Годунова» в арії Аполлона. Доведено, що роль прийомів пародіювання виключно важлива для окреслення сатиричних персонажів та ситуацій, у дискредитації їхньої уявної значущості та викритті справжньої сутності, а також у створенні пародійної драматургії сатиричних образів, сцен. З’ясовано, що композитор використовує прийоми пародіювання для створення як прямих, так і непрямих характеристик сатиричних образів.
Посилання
Bahtin, M., 1965. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renessansa [The work of Francois Rabelais and the folk culture of the Middle Ages and the Renaissance]. Moskva: Hudozhestvennaya literatura.
Beketova, N., 1987. Tipy oblichitel'nykh kontseptsii Shostakovicha i Prokof'eva [Types of accusatory concepts of Shostakovich and Prokofiev]. Traditsionnoe i novoe v otechestvennom muzykal'nom iskusstve, рр.65–80.
Bonfeld, M., 1977. Parodiya v muzyke venskikh klassikov [Parody of the music of Viennese classics]. Sovetskaya muzyka, 5, рр.99–102.
Gerasimova-Persidskaya, N., 1978. Parodiya v otechestvennoi muzyke i ee svyaz' s intermediinym teatrom [Parody in domestic music and its connection with the intermedia theater]. Musica antiqua Europae orientalis, 5, рр.23–38.
Gurevich, E., 1975. Satiricheskii muzykal'nyi teatr Brekhta — Vailya [The satirical musical theater of Brecht — Weil]. Voprosy teorii i estetiki muzyki, 14, рр.157–176.
Evdokimova, Yu., 1978. Istoriya, estetika i tekhnika mess-parodii XV–XVI vv. [History, aesthetics and technique of mass parodies of the XV — XVI centuries]. Istorikoteoreticheskie voprosy zapadnoevropeiskoi muzyki (ot Vozrozhdeniya do romantizma), рр.6–31.
Zin'kevich, E., 2001. Smekhovaya paradigma ukrainskoi muzyki [Laughing paradigm of Ukrainian music]. Iskusstvo ХХ veka: paradoksy smekhovoi kul'tury, рр.270–283.
Lashchenko, S., 2006. Zaklyatie smekhom. Opyt istolkovaniya yazycheskikh ritualov vostochnykh slavyan [The spell of laughter. Experience in interpreting pagan rituals of the Eastern Slavs]. Moskva: Ladomir.
Nazaikinskii, E., 1982. Logika muzykal'noi kompozitsii [The logic of musical composition]. Moskva: Muzyka.
Propp, V., 1997. Problemy komizma i smekha [Problems of comism and laughter]. Sankt-Peterburg: Aleteiya.
Sikorska, I., 1992. Komichnii teatr M. V. Lysenka [Comic Theater of M. V. Lisenko]. Ukrainske muzykoznavstvo, 27, рр.138–145.
Sikorska, I., 1994. Ukrainian comic opera: genesis, development trends. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky Kyiv State Conservatory.
Solomonova, O., 2004. “Garmonicheskii dissonans” (o stilisticheskoi prirode muzykal'noi parodii) [“Harmonic dissonance” (on the stylistic nature of a musical parody)]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi academii Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho, 38, рр.88–95.
Solomonova, O., 2006. «I kogda smeetsya litco – vmeste s nim ne veselitsya um…»: Smekhovoe zazerkal'e russkoi muzykal'noi klassiki [“And when the face laughs, the mind doesn’t have fun with it ...”: The ridiculous looking glass behind the Russian classical music]. Kyiv: TOV «Zadruga».
Solomonova, O., 2002. Ironichni variacii na hviliuiuchu temu (do problemy zhanrovoi svoieridnosti muzychnoi parodii) [Ironic on the topic of relevance (to the problem of genre quality of musical parody)]. Ukrainske muzykoznavstvo, 31, рр.245–254.
Solomonova, O., 2003. «Prazdnik durakov» v « iskrivlennom prostranstve» (o spetsifike parodiinoi dramaturgii «Antiformalisticheskogo raika» D. Shostakovicha) [“The festival of fools” in the “curved space” (on the specifics of the parody dramaturgy of D. Shostakovich's “AntiFormalistic Rayon”)]. Kyivske muzykoznavstvo, 11, рр.123–132.
Solomonova, O., 2009. Tipologiya muzykal'noi parodii [Typology of a musical parody]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi academii Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho, 80, рр.193–206.
Sokhor, A., 1971. Teoriya muzykal'nykh zhanrov: zadachi i perspektivy [Theory of musical genres: tasks and prospects]. Teoreticheskie problemy muzykal'nykh form i zhanrov, рр.292–310.
Sumarokova, V., 1987. O putyakh postizheniya komicheskogo v instrumental'noi muzyke [On the ways to comprehend the comic in instrumental music]. Problemy muzykalnoj kultury, 2, рр.24–26.
Tarakanov, M., 1980. Tvorchestvo R. Shchedrina [Creativity R. Shchedrin]. Moskva: Sovetskii kompozitor.
Tynyanov, Yu., 1977. Poetika. Istoriya literatury. Kino [Poetics. History of literature. Movie]. Moskva: Nauka.
