DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(46).2020.198524

Віктор Іконник: від експерименту до традиції

Anna Sirash

Анотація


До 90-річчя від дня народження Віктора Іконника

Розглянуто становлення першого камерного хорового колективу України під орудою В. М. Іконника, соціокультурні чинники, що зумовили його появу. Розкрито новаторство В. Іконника в роботі з хором, зокрема: започаткування камерного хорового виконавства в Україні; виховання високо професійного, мобільного творчого колективу з необмеженими можливостями; відродження й реставрування вітчизняної хорової спадщини ХVII–ХVIIІ століть; виконання практично невідомої старовинної і сучасної західноєвропейської музики, популяризація творчості сучасних українських композиторів. Оновлений репертуар потребував відповідних виражальних засобів хорового звучання, виховання універсального співака-віртуоза. 5 липня 1973 року при Українському гастрольно-концертному об’єднанні було створено Київський камерний хор, його керівником призначено Віктора Михайловича Іконника. У хорі співали професійні музиканти, які перейшли з аматорського хору, і ті, хто приїхав з інших міст України і був зарахований до колективу за конкурсом. Розпочавши свою діяльність із виконання шедеврів музичного Ренесансу, аматори охопили хорові твори майже всіх стилів минулого. Вершиною їх творчих досягнень було виконання «Високої меси» Й. С. Баха й ораторії «Пори року» Й. Гайдна. Водночас співаків постійно приваблювали сучасні, складні за інтонаційною мовою та фактурою хорові твори а капела. В. Іконник започаткував камерне хорове виконавство в Україні, створив мобільний творчий колектив з необмеженими творчими можливостями, сприяв відродженню й реставруванню вітчизняної хорової спадщини ХVII–ХVIIІ століть — творів духовної тематики мовою оригіналу; працював з практично невідомою старовинною і сучасною західноєвропейською музикою, популяризував творчість сучасних українських композиторів; одним із перших відкрив нові майданчики для виконання хорової музики — Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей», Трапезну палату в Києво-Печерському заповіднику, музей «Кирилівська церква», музей «Андріївська церква», Будинок органної та камерної музики (будівля римо-католицького храму).


Ключові слова


камерне хорове виконавство; аматорський хор; творчість Віктора Іконника; експеримент; виконавські традиції

Повний текст:

PDF

Посилання


Supplementary notes of the USSR Choral Society to the Central Committee of the Communist Party of Ukraine on creative activity for 1965 [Dopovidni zapysky khorovoho tovarystva URSR do TSK KPU Ukrainy pro tvorchu diyalʹnistʹ za 1965 rik]. Central State Archive of Literature and Art of Ukraine. Fund 635/1. Fol. 1, 5–15 [inUkrainian].

Lashchenko, A. P. (2007). From the history of the Kyіv choral school [Z istorii k kyivskoi khorovoi shkoly]. Kyiv: Muzychna Ukraina, 200 p. [in Ukrainian].

Republican House of Organ and Chamber Music [Respublikansʹkyy budynok orhannoi ta kamernoi muzyky]. Central State Archive of Literature and Art of Ukraine. Fund 1312/1/61A. Fol. 7, 8, 9.

Interview with V. M. Ikonnik (CD-ROM). The family archive of V. M. Ikonnik and V. O. Ikonnik-Zakharchenko.

Sirash, A. (2017). Reform tendencies in the work of Victor Iconnik [Reformatorsʹki tendentsii u tvorchosti Viktora Ikonnyka]. Scientific reporter of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Naukovij visnyk Nacionalnoi muzycnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Cajkovs’kogo]. Issue 120: Music History: Challenges, Processes, Persons [Istoriia muzyky: problemy, protsesy, persony], pp. 291–304 [in Ukrainian].

Siniava, S. (1999). Victor Iconnic: “I don't know what glory is…”. Mirror Weekly [Zerkalo nedeli], 50, 17 december.

Stasiuk, Yu. (2012). V. Ikonnik — conductor of the Kyiv B. Lyatoshynsky chamber choir [V. Ikonnyk — dyryhent kyivskoho kamernoho khoru imeni B. Lyatoshynskoho]. Yout & Market [Molod i rynok], 10, pp. 131–136 [in Ukrainian].

Stepanchenko, H. (2005). Self-sacrificing service to music [Samoviddane sluzhinnya muzytsi]. Music [Musyka], 3, pp. 18–19 [in Ukrainian].

Stepanchenko, H. (2015). Boris Lyatoshynsky's Classical Music Ensemble: 40 Years of Creation [Ansambl klasychnoi muzyky imeni Borysa Lyatoshynskoho: 40 rokiv tvorchoho shlyakhu]. With hope in the heart [Z nadieiuv sertsi], pp. 171–174 [in Ukrainian].

Khivrich, L. (1989). Spirituality is the basis of beauty. Music [Musyka], 6, pp. 14–18 [in Ukrainian].

Khivrich, L. (1976). Foreword [Peredmova]. The Kyiv Chamber Choir sings [Spivaie kyivskyi kamernyi khor], in 2 vol. Vol. 1. Kyiv: Muzychna Ukraina, p. 1 [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Доповідні записки хорового товариства УРСР до ЦК КПУ України про творчу діяльність за 1965 рік // ЦДАМЛМ України. Ф. 635. Оп. 1. Арк 1, 5–15.

Лащенко А. П. З історії київської хорової школи. Київ : Муз. Україна, 2007. 200 с.

Республіканський будинок органної та камерної музики // ЦДАМЛМ України. Ф. 1312. Оп. 1. Спр. 61-А. Арк. 7, 8, 9.

Інтерв’ю В. М. Іконника. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) // Сімейний архів В. М. Іконника та В. О. Іконник-Захарченко.

Сіраш А. В. Реформаторські тенденції у творчості Віктора Іконника // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 120 : Історія музики: проблеми, процеси, персони. Київ, 2017. С. 291–304.

Синява С. Виктор Иконник: «Не знаю, что такое слава…» // Зеркало недели. 1999. № 50, 17 декабря.

Стасюк Ю. В. Іконник — диригент київського камерного хору імені Б. Лятошинського // Молодь і ринок. 2012. № 10. С. 131–136.

Степанченко Г. В. Самовіддане служіння музиці // Музика. 2005. № 3. С. 18—19.

Степанченко Г. В. Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського: 40 років творчого шляху // З надією в серці : зб. ст. Київ : Фенікс, 2015. С. 171–174.

Хіврич Л. М. Духовність — краси основа // Музика. 1989. № 6. С. 14–18.

Хіврич Л. М. Передмова // Співає Київський камерний хор : у 2 ч. Ч. 1. Київ : Муз. Україна, 1976. С. 1.