Історично поінформований підхід до визначення темпу у флейтовій музиці XVIII століття
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(46).2020.198499Ключові слова:
темп, tempo rubato, флейтове виконавське мистецтво, музичне мистецтво XVIII стАнотація
Розглянуто різні історичні методи визначення темпу у флейтових творах XVIII століття. За основу дослідження взято виконавські трактати провідних музикантів того часу: Ж.-М. Оттетера, М. Корретта, Т. Борде, Л. Моцарта, К. Ф. Е. Баха, Й. Й. Кванца, А. Вандерхаґена і Й. Г. Тромліца. На цій основі сформульовано рекомендації для визначення належної швидкості виконання в музиці XVIII століття для флейти. Італійські терміни, які сьогодні інтерпретуються переважно як показники швидкості виконання, у XVII–XVIII століттях насамперед відображали характер п’єси, її афект. Ще до винайдення метронома (1810-ті роки) теоретики і практики намагалися знайти шляхи визначення точної швидкості виконання. У XVIII столітті основними способами вирішення цього завдання були визначення темпу: 1) зважаючи на жанрову основу твору і традиції виконання; 2) за допомогою музичного розміру (метру); 3) за допомогою пульсу. Необхідно також брати до уваги, що темп музичного твору у XVIII столітті не був механічним, статичним. Для більшої виразності його можна було гнучко пришвидшувати чи уповільнювати відповідно до спрямування фрази, до загальної художньої ідеї, основна пульсація (метр) при цьому залишалась незмінною. Ця техніка отримала назву «tempo rubato». На вибір темпу могли впливати також акустика концертних залів, і, дуже опосередковано, — особистий темперамент і настрій виконавця під час виступу.
Посилання
Bach, C. P. E. (2005). An Essay on the True Art of Playing Keyboard Instruments [Opyt istinnogo iskusstva klavirnoi igry]. Saint Petersburg: Earlymusic Publishing House, 170 p. [in Russian].
Quantz, J. J. (2013). On playing the flute [Opyt nastavleniia v igre na fleite traverso]. Saint Petersburg: Early Music Publishing House, 387 p. [in Russian].
Mozart, L. (2017). Fundamental school of violin playing [Fundamentalnaia shkola skripichnoi igry]. Saint Petersburg: Lan; Planeta muzyki, 216 p. [in Russian].
Khazanov, N. I. (2009). Ancient treatises on the art of playing the flute: S. Ganassi, J.-M. Hotteterre, J. G. Tromlitz [Starinnye traktaty ob iskusstve igry na fleite: S. Ganassi, Zh.-M. Otteter, I. G. Tromlits]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 423 p. [in Russian].
Sheludiakova, Yu. V. (2008). National styles and performing traditions of baroque flute music [Natsionalniie stili i ispolnitelskiie traditsii fleitovoi muzyki epokhi barokko]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tambov State Musical-Pedagogical Institute named after S. V. Rachmaninov. Tambov, 244 p. [in Russian].
Bordet, T. (1755). Reasoned method for learning music [Méthode raisonnée pour apprendre la musique]. Paris: l'auteur, 75 p. [in French].
Brown, R. (2002) The early flute: a practical guide. New York: Cambridge University Press, 179 p. [in English].
Corrette, M. (1753). Method for learning to play the flute [Méthode pour apprendre à jouër la flûtte]. Paris, 66 p. [in French].
Dolmetsch, A. (1946). The Interpretation of the Music of the 17th and 18th Centuries. London: Novello and Company, 493 p. [in English].
Donington, R. (1982). Baroque music: style and performance. New York: W.W. Norton & Company, 206 p. [in English].
Donington, R. (1963) The interpretation of early music. London: Faber and Faber, 608 p. [in English].
Hottererre, J. M. (1719). The Art of Preluding on the transverse flute, on the recorder, on the oboe and other high melodical instruments [L’Art de Preluder sur la flûte Traversiere, sur la Flûte-a-bec, sur le Haubois et autre Instruments de Dessus]. Paris: L'auteur, 65 p. [in French].
Lawson, C. and Stowell, R. (1999) The historical performance of music: an introduction. New York, USA: Cambridge University Press, 219 p. [in English].
Vanderhagen Amand. (1798). New Flute Method divided into two parts that contains all the principles of this instrument, as well as the principles of music, detailed with precision and clarity [Nouvelle Méthode De Flute divisée en deux parties Contenant tous les principes concernant cet Instrument ainsi que les principes de la Musique, detaillés avec précision et claret]. Paris: Pleyel, 117 p. [in French].
Warner, T. E. (1964). Indications of performance practice in woodwind instruction books of the 17th and 18th centuries. Doctor’s thesis. New York, 459 p. [in English].
