Тектонічні прийоми поліфонії у світлі загальних музичних універсалій
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(46).2020.198492Ключові слова:
поліфонічне мислення, неімітаційна поліфонія, тектонічні принципи багатоголосся, музичні універсалії, монодіяАнотація
Розглянуто стадіально спільні, зокрема діахронні, тектонічні конструктивні прийоми поліфонічного багатоголосся, передусім неімітаційного, у їх співвідношенні із загальними музичними універсаліями. Виявлено, що, на відміну від «тектоніки», поняття архітектоніки в мистецтві відбиває більш типізовані принципи формотворення, оперуючи не елементами, а компонентами композиційної структури. Охарактеризовано стійку опосередковану дію музичних універсалій на тектонічному рівні поліфонії. Зазначено, що монодія, найстаріша музична універсалія, є невід’ємною внутрішньою формантою поліфонічного багатоголосся, функціонально вбудованою в його тектонічний каркас як покладене в основу одноголосне першоджерело. Розглянуті ознаки безпосередньо стосуються не тільки поліфонічної обробки, а насамперед і монодії як її первинного імпульсу і водночас як найголовнішої музичної універсалії, про що, між іншим, ідеться також у статті Ю. Кона. У світлі наведених міркувань дослідників створюється можливість: по-перше, уточнити внутрішній зв’язок між категоріями музичних універсалій з опорними тектонічними скріпами поліфонічного багатоголосся; по-друге, «добудувати» розпочату їх гіпотетичну діахронічну послідовність. Виявляючи взаємозалежність цих категорій, спостерігаємо безумовно нерівний понятійний обсяг і відмінну когнітивну спрямованість (це відбивається навіть на етимологічному рівні): вчення про музичні універсалії належить, за словами Ю. Кона, до філософії мистецтва звуків (теорії в розширеному значенні)1, натомість тектонічний рівень стає об’єктом теоретичного і практичного вивчення різногалузевого музикознавства (тобто теорії, у вузькому значенні). Між цими сферами спільним є наявність у їх складі монодії, що пояснюється на функціональному рівні, адже монодія вбудовується в тектонічний каркас багатоголосся як покладене в його основу одноголосне першоджерело, тобто має вторинний, опосередкований характер).
Завантаження
Посилання
Apel', V. (2008). Gregorian chant [Grigorianskiy khoral]. Gregorian Chant [Grigorianskiy khoral]. Moscow: Tchaikovsky Moscow State Conservatory, pp. 11–39 [in Russian].
Belichenko, N. M. (2018). Architectonic integrity of the polyphonic composition in the aspect of discourse-analysis [Arkhitektonichna tsilisnist' polifonichnoho tvoru v aspekti dyskurs-analizu]. Scientific reporter of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Naukovij visnyk Nacionalnoi muzycnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Cajkovs’kogo]. Vol. 123. Kyiv, pp. 30–38 [in Ukrainian].
Guljanickaja, N. S. (1984). Introduction to Modern Harmony [Vvedeniye v sovremennuyu garmoniyu]. Moscow: Muzyka, 256 p. [in Russian].
Dr'omova, L. V. (2007). Architectural Constructions [Arkhitekturni konstruktsii], a Textbook. O. M. Beketov Kharkiv National University of Urban Economy. Kharkiv, 172 p. [in Ukrainian].
The History of Polyphony [Istoriya polifonii]: in 5 vols. Vol. 1: Evdokimova, Ju. K. (1988). The Polyphony of the Middle Ages of the 10th–14th Centuries [Mnogogolosiye Srednevekov'ya X–XIV veka]. Moscow: Muzyka, 454 p. [in Russian].
Kon, Ju. G. (2008). A Few Remarks on the Problem of Musical Universals [Neskol'ko zamechaniy o probleme muzykal'nykh universaliy]. Aleksandr Naumovich Dolzhanskij: Collection of articles for the 100th anniversary of his birth [Aleksandr Naumovich Dol-zhanskiy. Sbornik statey k 100 letiyu so dnya rozhdeniya]. Saint Petersburg: Sudarynja, pp. 86–96 [in Russian].
Krasnikova, T. N. (2008). Texture in the Music of the XX Century [Faktura v muzyke XX veka. The dissertation author's abstract for gaining the degree of the Doctor of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 55 p. [in Russian].
Clausula [Klauzula]. (2007). Literary Dictionary-Reference Book [Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk]. Kyiv: Akademiia, P. 346–347 [in Ukrainian].
Losev, A. F. (1995). The Dialectics of the Artistic Form [Dialektika khudozhestvennoy formy] // Losev, A. F. Form — Style — Expression [Forma — Stil' — Vyrazheniye]. Moscow: Mysl', pp. 5–298 [in Russian].
Losev, A. F. (1995). Music as a Subject of Logic [Muzyka kak predmet logiki]. Losev, A. F. Form — Style — Expression [Forma — Stil' — Vyrazheniye]. Moscow: Mysl', pp. 405–602 [in Russian].
Mazel', L. A. (1976). Metro-Techtonism [Metrotektonizm]. Musical Encyclopedia [Muzykal’naja jenciklopedija], in 6 vols. Vol. 3. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, p. 577 [in Russian].
Pyaskovsky, I. B. (2003). Polyphony [Polifoniia]: a Textbook. Kyiv: DMTsNZKiMU, 242 p. [in Ukrainian].
Pyaskovsky, I. B. (2012). Polyphony in Ukrainian Music [Polifoniia v ukrainskii muzytsi]: a Textbook. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv, 272 p. [in Ukrainian].
Pyaskovsky, I. B. (2010). The Path of Historical Development of Polyphonic Transcription [Shliakh istorychnoho rozvytku polifonichnoi obrobky]. Journal of P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho]. Kyiv, Vol. 3 (8), pp. 73–85 [in Ukrainian].
Taneev, S. I. (1959). The Invertible Counterpoint of Strict Writing [Podvizhnoy kontrapunkt strogogo pis'ma]. Moskow: Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo, 383 p. [in Russian].
Holopov, Ju. N. (1981). Musical Form [Forma Muzykal’naja]. Musical Encyclopedia [Muzykal’naja jenciklopedija], in 6 vols. Vol. 5. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija. Vol. 5, pp. 875–906 [in Russian].
Liber Usualis. Edited by Benedictines Monastery of Solesmes (1959). Tournai: Desclee & Co. Reprint 1961, 2340 р. [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
