DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(46).2020.198492

Тектонічні прийоми поліфонії у світлі загальних музичних універсалій

Nataliya Belichenko

Анотація


Розглянуто стадіально спільні, зокрема діахронні, тектонічні конструктивні прийоми поліфонічного багатоголосся, передусім неімітаційного, у їх співвідношенні із загальними музичними універсаліями. Виявлено, що, на відміну від «тектоніки», поняття архітектоніки в мистецтві відбиває більш типізовані принципи формотворення, оперуючи не елементами, а компонентами композиційної структури. Охарактеризовано стійку опосередковану дію музичних універсалій на тектонічному рівні поліфонії. Зазначено, що монодія, найстаріша музична універсалія, є невід’ємною внутрішньою формантою поліфонічного багатоголосся, функціонально вбудованою в його тектонічний каркас як покладене в основу одноголосне першоджерело. Розглянуті ознаки безпосередньо стосуються не тільки поліфонічної обробки, а насамперед і монодії як її первинного імпульсу і водночас як найголовнішої музичної універсалії, про що, між іншим, ідеться також у статті Ю. Кона. У світлі наведених міркувань дослідників створюється можливість: по-перше, уточнити внутрішній зв’язок між категоріями музичних універсалій з опорними тектонічними скріпами поліфонічного багатоголосся; по-друге, «добудувати» розпочату їх гіпотетичну діахронічну послідовність. Виявляючи взаємозалежність цих категорій, спостерігаємо безумовно нерівний понятійний обсяг і відмінну когнітивну спрямованість (це відбивається навіть на етимологічному рівні): вчення про музичні універсалії належить, за словами Ю. Кона, до філософії мистецтва звуків (теорії в розширеному значенні)1, натомість тектонічний рівень стає об’єктом теоретичного і практичного вивчення різногалузевого музикознавства (тобто теорії, у вузькому значенні). Між цими сферами спільним є наявність у їх складі монодії, що пояснюється на функціональному рівні, адже монодія вбудовується в тектонічний каркас багатоголосся як покладене в його основу одноголосне першоджерело, тобто має вторинний, опосередкований характер).


Ключові слова


поліфонічне мислення; неімітаційна поліфонія; тектонічні принципи багатоголосся; музичні універсалії; монодія

Повний текст:

PDF

Посилання


Apel', V. (2008). “Gregorian chant”. Gregorian Chant. Moscow: Tchaikovsky Moscow State Conservatory, pp. 11–39. [in Russian]

Guljanickaja, N. S. (1984). Introduction to Modern Harmony. Moscow: Muzyka [in Russian].

Dr'omova, L. V. (2007). Architectural Constructions: a Textbook. Kharkiv: KhNAMH [in Ukrainian].

Evdokimova, Ju. K. (1988). The Polyphony of the Middle Ages of the 10th–14th Centuries. The History of Polyphony. Vol. 1. Moscow: Muzyka [in Russian].

Kon, Ju. G. (2008). A Few Remarks on the Problem of Musical Universals. Aleksandr Naumovich Dolzhanskij: Collection of articles for the 100th anniversary of his birth. Saint Petersburg: Sudarynja, pp. 86–96 [in Russian].

Krasnikova, T. N. (2008). Texture in the Music of the XX Century. Extended abstract of Doctoral thesis. Moscow [in Russian].

Clausula [Klauzula]. (2007). Literary Dictionary-Reference Book. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

Losev, A. F. (1995). The Dialectics of the Artistic Form // Losev, A. F. Form — Style — Expression. Moscow: Mysl', pp. 5–298 [in Russian].

Losev, A. F. (1995). Music as a Subject of Logic // Losev, A. F. Form — Style — Expression. Moscow: Mysl', pp. 405–602 [in Russian].

Mazel', L. A. (1976). Metro-Techtonism. Musical Encyclopedia. Moscow: Sov. Jenciklopedija. Vol. 3, p. 577 [in Russian].

Pyaskovsky, I. B. (2003). Polyphony: a Textbook. Kyiv : DMTsNZKiMU [in Ukrainian].

Pyaskovsky, I. B. (2012). Polyphony in Ukrainian Music: a Textbook. Kyiv: P. I. Tchaikovsky NMAU [in Ukrainian].

Pyaskovsky, I. B. (2010). The Path of Historical Development of Polyphonic Transcription. Chasopys Natsional'noyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P. I. Chaykovs'koho [Journal of P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine]. Vol. 3 (8), pp. 73–85 [in Ukrainian].

Taneev, S. I. (1959). The Invertible Counterpoint of Strict Writing. Moskow: Gos. muz. izd-vo [in Russian].

Holopov, Ju. N. (1981). Musical Form. Musical Encyclopedia. Moscow: Sov. Jenciklopedija. Vol. 5, pp. 875–906 [in Russian].

Liber Usualis (1961). Tournai: Desclee & Co. Reprint.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Апель В. Григорианский хорал // Григорианский хорал. Москва: МГК им. П. И. Чайковского, 2008. С. 11–39.

Гуляницкая Н. С. Введение в современную гармонию. Москва: Музыка, 1984. 256 с.

Дрьомова Л. В. Архітектурні конструкції: навч. посібник. Харків, 2007. 172 с.

История полифонии. Вып. 1 : Евдокимова Ю. К. Многоголосие Cредневековья X–XIV века. Москва : Музыка, 1988. 454 с.

Кон Ю. Г. Несколько замечаний о проблеме музыкальных универсалий // Александр Наумович Должанский. Сборник статей к 100-летию со дня рождения. Санкт-Петербург : Сударыня, 2008. С. 86–96.

Красникова Т. Н. Фактура в музыке XX века : автореф. дис. ... доктора искусствоведения : 17.00.02 Музыкальное искусство / Рос. акад. музыки им. Гнесиных. Москва, 2008. 55 с.

Клаузула // Літературознавчий словник-довідник. Київ : Академія, 2007. С. 346–347.

Лосев А. Ф. Диалектика художественной формы // Лосев А. Ф. Форма — Стиль — Выражение. Москва : Мысль, 1995. С. 5–298.

Лосев А. Ф. Музыка как предмет логики // Лосев А. Ф. Форма — Стиль — Выражение. Москва : Мысль, 1995. С. 405–602.

Мазель Л. А. Метротектонизм // Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. Т. 3 Корто — Октоль. Москва : Сов. энциклопедия, 1976. Стб. 577.

Пясковський І. Б. Поліфонія : навч. посібник. Київ : ДМЦНЗКіМУ, 2003. 242 с.

Пясковський І. Б. Поліфонія в українській музиці : навч. посібник. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2012. 272 с.

Пясковський І. Б. Шлях історичного розвитку поліфонічної обробки // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського : наук. журн. Київ, 2010. No 3 (8). С. 73–85.

Танеев С. И. Подвижной контрапункт строгого письма. Москва : Гос. муз. изд-во, 1959. 383 с.

Холопов Ю. Н. Форма музыкальная // Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. Т. 5 : Симон — Хейлер. Москва : Сов. энциклопедия, 1981. Стб. 875–906.

Liber Usualis. Ed. Benedictine Monastery of Solesmes. Tournai : Desclee & Co., 1952. Reprint, 1961. 2340 р.