Тектонічні прийоми поліфонії у світлі загальних музичних універсалій
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(46).2020.198492Ключові слова:
поліфонічне мислення, неімітаційна поліфонія, тектонічні принципи багатоголосся, музичні універсалії, монодіяАнотація
Розглянуто стадіально спільні, зокрема діахронні, тектонічні конструктивні прийоми поліфонічного багатоголосся, передусім неімітаційного, у їх співвідношенні із загальними музичними універсаліями. Виявлено, що, на відміну від «тектоніки», поняття архітектоніки в мистецтві відбиває більш типізовані принципи формотворення, оперуючи не елементами, а компонентами композиційної структури. Охарактеризовано стійку опосередковану дію музичних універсалій на тектонічному рівні поліфонії. Зазначено, що монодія, найстаріша музична універсалія, є невід’ємною внутрішньою формантою поліфонічного багатоголосся, функціонально вбудованою в його тектонічний каркас як покладене в основу одноголосне першоджерело. Розглянуті ознаки безпосередньо стосуються не тільки поліфонічної обробки, а насамперед і монодії як її первинного імпульсу і водночас як найголовнішої музичної універсалії, про що, між іншим, ідеться також у статті Ю. Кона. У світлі наведених міркувань дослідників створюється можливість: по-перше, уточнити внутрішній зв’язок між категоріями музичних універсалій з опорними тектонічними скріпами поліфонічного багатоголосся; по-друге, «добудувати» розпочату їх гіпотетичну діахронічну послідовність. Виявляючи взаємозалежність цих категорій, спостерігаємо безумовно нерівний понятійний обсяг і відмінну когнітивну спрямованість (це відбивається навіть на етимологічному рівні): вчення про музичні універсалії належить, за словами Ю. Кона, до філософії мистецтва звуків (теорії в розширеному значенні)1, натомість тектонічний рівень стає об’єктом теоретичного і практичного вивчення різногалузевого музикознавства (тобто теорії, у вузькому значенні). Між цими сферами спільним є наявність у їх складі монодії, що пояснюється на функціональному рівні, адже монодія вбудовується в тектонічний каркас багатоголосся як покладене в його основу одноголосне першоджерело, тобто має вторинний, опосередкований характер).
Посилання
Apel', V. (2008). Gregorian chant [Grigorianskiy khoral]. Gregorian Chant [Grigorianskiy khoral]. Moscow: Tchaikovsky Moscow State Conservatory, pp. 11–39 [in Russian].
Belichenko, N. M. (2018). Architectonic integrity of the polyphonic composition in the aspect of discourse-analysis [Arkhitektonichna tsilisnist' polifonichnoho tvoru v aspekti dyskurs-analizu]. Scientific reporter of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Naukovij visnyk Nacionalnoi muzycnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Cajkovs’kogo]. Vol. 123. Kyiv, pp. 30–38 [in Ukrainian].
Guljanickaja, N. S. (1984). Introduction to Modern Harmony [Vvedeniye v sovremennuyu garmoniyu]. Moscow: Muzyka, 256 p. [in Russian].
Dr'omova, L. V. (2007). Architectural Constructions [Arkhitekturni konstruktsii], a Textbook. O. M. Beketov Kharkiv National University of Urban Economy. Kharkiv, 172 p. [in Ukrainian].
The History of Polyphony [Istoriya polifonii]: in 5 vols. Vol. 1: Evdokimova, Ju. K. (1988). The Polyphony of the Middle Ages of the 10th–14th Centuries [Mnogogolosiye Srednevekov'ya X–XIV veka]. Moscow: Muzyka, 454 p. [in Russian].
Kon, Ju. G. (2008). A Few Remarks on the Problem of Musical Universals [Neskol'ko zamechaniy o probleme muzykal'nykh universaliy]. Aleksandr Naumovich Dolzhanskij: Collection of articles for the 100th anniversary of his birth [Aleksandr Naumovich Dol-zhanskiy. Sbornik statey k 100 letiyu so dnya rozhdeniya]. Saint Petersburg: Sudarynja, pp. 86–96 [in Russian].
Krasnikova, T. N. (2008). Texture in the Music of the XX Century [Faktura v muzyke XX veka. The dissertation author's abstract for gaining the degree of the Doctor of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 55 p. [in Russian].
Clausula [Klauzula]. (2007). Literary Dictionary-Reference Book [Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk]. Kyiv: Akademiia, P. 346–347 [in Ukrainian].
Losev, A. F. (1995). The Dialectics of the Artistic Form [Dialektika khudozhestvennoy formy] // Losev, A. F. Form — Style — Expression [Forma — Stil' — Vyrazheniye]. Moscow: Mysl', pp. 5–298 [in Russian].
Losev, A. F. (1995). Music as a Subject of Logic [Muzyka kak predmet logiki]. Losev, A. F. Form — Style — Expression [Forma — Stil' — Vyrazheniye]. Moscow: Mysl', pp. 405–602 [in Russian].
Mazel', L. A. (1976). Metro-Techtonism [Metrotektonizm]. Musical Encyclopedia [Muzykal’naja jenciklopedija], in 6 vols. Vol. 3. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, p. 577 [in Russian].
Pyaskovsky, I. B. (2003). Polyphony [Polifoniia]: a Textbook. Kyiv: DMTsNZKiMU, 242 p. [in Ukrainian].
Pyaskovsky, I. B. (2012). Polyphony in Ukrainian Music [Polifoniia v ukrainskii muzytsi]: a Textbook. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv, 272 p. [in Ukrainian].
Pyaskovsky, I. B. (2010). The Path of Historical Development of Polyphonic Transcription [Shliakh istorychnoho rozvytku polifonichnoi obrobky]. Journal of P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho]. Kyiv, Vol. 3 (8), pp. 73–85 [in Ukrainian].
Taneev, S. I. (1959). The Invertible Counterpoint of Strict Writing [Podvizhnoy kontrapunkt strogogo pis'ma]. Moskow: Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo, 383 p. [in Russian].
Holopov, Ju. N. (1981). Musical Form [Forma Muzykal’naja]. Musical Encyclopedia [Muzykal’naja jenciklopedija], in 6 vols. Vol. 5. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija. Vol. 5, pp. 875–906 [in Russian].
Liber Usualis. Edited by Benedictines Monastery of Solesmes (1959). Tournai: Desclee & Co. Reprint 1961, 2340 р. [In English].
