Роль італійського періоду у формуванні композиторського стилю Дмитра Бортнянського (на прикладі камерно-інструментальних творів)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(45).2019.189790Ключові слова:
камерно-інструментальна творчість Д. Бортнянського, український класицизм, культурний впливАнотація
Визначено роль італійського періоду (1769–1779) у становленні індивідуального композиторського стилю Д. Бортнянського на прикладі його інструментальних творів. Розглянуто зв’язки камерної музики українського композитора із сучасними йому зразками камерно-інструментальних творів Б. Галуппі, В. А. Моцарта і Й. Гайдна. Розкрито еволюцію камерної музики у творчості Б. Галуппі, вчителя Д. Бортнянського, виявлено джерела впливу на музику українського митця. У руслі загальних класицистичних тенденцій написані камерно-інструментальні твори Д. Бортнянського, зокрема Квінтет і Концертна симфонія. Мета статті — виявити спорідненість камерно-інструментальної музики Д. С. Бортнянського і творів відповідних жанрів у творчості європейських композиторів-класицистів, розкрити їх особливості. Камерно-інструментальна творчість дає можливість визначити спільні й відмінні композиторські прийоми, зумовлені впливом італійської музики на всіх зазначених авторів. Надзвичайно важливим є і культурно-мистецьке середовище в Італії, зокрема у Венеції, яке справило суттєвий вплив на творчість Д. Бортнянського. Здійснено аналіз Квінтету до мажор для клавіру, арфи, скрипки, віоли да гамба та віолончелі (1787) і Концертної симфонії сі-бемоль мажор (Sinfonia concertanto) для семи інструментів: двох скрипок, віоли да гамба, віолончелі, арфи, фагота та фортепіано-організе (1790). Ці твори порівняно з Квінтетом В. А. Моцарта для кларнета, бассет-горна, скрипки, альта та віолончелі фа мажор KV 580b (1789) і Квартетом Й. Гайдна тв. 33 No 2 мі-бемоль мажор. Виявлено спільне і відмінне в них щодо вирішення композиторських завдань. Узагальнено результати аналізу й визначено характер впливу культурно-мистецького середовища на формування композиторського стилю митця.
Посилання
Arbatskiy, Yu. (1956). Western culture as an enzyme in the art music of Russia [Zapadnaya kultura kak ferment v hudozhestvennoy muzyike Rossii]. Studies on the history of Russian music [Etyudy po istorii russkoj muzyky]. New York: Izdatel'stvo imeni Chehova, pp. 239–267 [in Russian].
Asaf’yev, B. (1927). On the study of Russian music of the 18th century and the two operas of Bortnyansky [Ob issledovanii russkoy muzyki XVIII veka y dvukh operakh Bortnyanskoho]. Music and musical life of old Russia [Muzyika i muzyikalnyiy byit staroy Rossii]. Leningrad: Academia, pp. 7–29 [in Russian].
Barvins'ky, V. (1994). Music [Muzyka]. History of Ukrainian Culture [Istoriya ukrayins'koyi kul'tury], general edition I. Krypiakevich. Kyiv: Lybid', pp. 647–648 [in Ukrainian].
Husarchuk, T. (2019). Artemij Vedel. The figure of the artist in the context of eras [Artemii Vedel. Postat myttsia u konteksti epokh: monohrafiia]. Vyd. 2-he, vypravl. i dop. Kyiv: Muz. Ukraina, 2019. 768 p. [in Ukrainian].
Druskin, M. (1960). Clavier music of Spain, England, the Netherlands, France, Italy, Germany 16–18 centuries [Klavirnaya muzyka Ispanyy, Anglyy, Nyderlandov, Frantsyy, Italyy, Germanyy XVI–XVIII vekov]. Leningrad: Gosudarstvennoe muzykal'noe izdatel'stvo, 282 p. [in Russian].
Ivanov, V. (1980). Dmytro Bortnyans'kyy [Dmytro Bortnyansky]. Kyiv: Muzychna Ukraina, 197 p. [in Ukrainian].
Kirilov, N. (1890). Violinists 16, 17 and 18 centuries [Skripachi XVI, XVII i XVIII stoletiy]. Moscow: Muzykal'naja torgovlja Jurgensona, 106 p. [in Russian].
Korniy, L. (1998). History of Ukrainian music [Istoriya ukrayins'koyi muzyky], in 3 vols., vol. 2: The second half of the 18th century [Druha polovyna ХVIII stolittia]. Kyiv; Kharkiv; New York, 387 p. [in Ukrainian].
Livanova, T. (1982). History of Western European music until 1789. [Istoriya zapadno-evropeyskoy muzyiki do 1789 goda], in 2 vols., vol. 2: 18 century [XVIІІ vek], Moscow: Muzyka, 668 p. [in Russian].
Livanova, T. (1938). Essays and materials on the history of Russian musical culture [Ocherky i materyaly po istorii russkoy muzykal'noy kul'tury]. Moscow: Iskusstvo, 359 p. [in Russian].
Livanova, T. (1953). Russian musical culture of the 18th century in its connections with literature, theater and way of life [Russkaja muzykal'naja kul'tura XVIII veka v ee svyazyakh s literaturoy, teatrom y bytom]. Moscow: Gosudarstvennoe muzykal'noe izdatel'stvo, 474 p. [in Russian].
Lisets'ky, S. (2012). Classicism is a leading creative direction in Ukrainian music of the second half of the 18th and the beginning of the 19th century [Klasytsyzm — providnyy tvorchyy napryamok v ukrayins'kiy muzytsi druhoyi polovyny XVIII — pochatku XIX stolittya]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts. Kyiv, 391 p. [in Ukrainian].
Malinina, G. (2008). Musical rossica of the 18 century: the state of sources. Ways of studying [Muzykal'naya rossyka XVIII stoletyya: sostoyanye istochnykov. Puty yzuchenyya]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art, Tchaikovsky Moscow State Conservatory, Moscow, 214 p. [in Russian].
Pavlyshyn, S. (2010). To the anniversary of D. Bortnyansky [Do yuvileyu D. Bortnyans'koho]. From unpublished: collection of articles [Z neopublikovanoho: zbirka statey], L'viv: Svit, pp. 121–123 [in Ukrainian].
Rytsareva, M. (2015). Dmitry Bortniansky: life and work of the composer. [Dmitriy Bortnyanskiy: zhizn I tvorchestvo kompozitora]. Sankt-Petersburg: Kompositor, 391 p. [in Russian].
Sharova, O. (2000). Musical education in the Russian culture of the Enlightenment: the main directions and methods [Muzykal'noe obrazovanije v russkoj kul'ture epokhi Prosveshcheniya: osnovnye napravlenija i metodiki]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate pedagogical sciences by specialty 13.00.02 Theory and methodology of teaching musical art, Moscow State Open Pedagogical University. Moscow, 146 p. [in Russian].
