Фелікс Мендельсон. Концерт для фортепіано зі струнним оркестром ля мінор: романтичні принципи оновлення традиційного жанру
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(45).2019.189785Ключові слова:
Концерт для фортепіано зі струнним оркестром, творчість Ф. Мендельсона, конфлікт, інтонаційно-образна драматургіяАнотація
Проаналізовано Концерт для фортепіано зі струнним оркестром ля мінор Ф. Мендельсона (1822), розглянуто історичний і біографічний контекст його створення, особливості втілення конфлікту інтонаційно-образної драматургії, зв’язок із жанровими моделями епохи класицизму і перетворення їх на естетичних засадах романтизму, охарактеризовано деякі аспекти композиторського мислення митця. Твір Ф. Мендельсона порівняно з оркестровими нестандартними композиціями для сольного фортепіано його сучасників: Концертштюк (1821, ор. 79) для фортепіано з оркестром К. М. Вебера; Концертштюк «Introduction und Allegro appassionato» (1849, ор. 92) для фортепіано з оркестром та «Concert allegro mit Introduction» (1853, ор. 134) для фортепіано з оркестром Р. Шумана; «Malediction» (1827) для фортепіано і струнного оркестру Ф. Ліста. Композитор спирається на традиції, започатковані у творчості Л. ван Бетховена, проте у нього драматургічний конфлікт має романтичне прочитання, у якому філософсько-узагальнене начало змінюється особистісно-індивідуалізованим, над об’єктивним началом починає переважати світ душі. Наголошено, що послідовники Ф. Мендельсона продовжили започатковану ним тенденцію до втілення камерності концертного жанру, зокрема до його загальної, драматургічної, інструментальної і композиційної мініатюризації. Окремі зразки камерних творів для фортепіано з оркестром у творчості Ф. Ліста, Ф. Шопена і Ф. Мендельсона — це перші партитури композиторів, на яких вони набували відповідного досвіду, а отже, про камернізацію в цей період можна говорити тільки як про тенденцію, що розвивається, а у ХХ столітті вона переважатиме у композиторській творчості.
Посилання
Vorbs, G. H. (1966). Felix Mendelssohn-Bartholdy [Feliks Mendelson-Bartoldi]. Moscow: Muzyka, 320 p. [in Russian].
Zhytomirskii, D. V. (1964). Robert Schumann [Robert Shuman]. Moscow: Muzyka, 880 p. [in Russian].
Meilih, E. I. (1973) Felix Mendelssohn-Bartholdy [Feliks Mendelson-Bartoldi]. Moscow: Muzyka, 104 p. [in Russian].
Milshtein, Ya. I. (1971) F. Liszt (1811–1886). [F. List (1811–1886)]. Second edition extended and augmented. Moscow: Muzyka, 600 p. [in Russian].
Shveitser, A. (1965) J. S. Bach [I. S. Bah]. Moscow: Muzyka, 728 p. [in Russian].
Lindeman, S. D. (1999). Structural novelty and tradition in the Early Romantic Piano Concerto. New York. 348 p.
Walshaw, G. (2017). Felix Mendelssohn and Sonata Form in the Nineteenth Century. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree in Doctor of Philosophy. The University Western Ontario, 2017. 242 p.
