Псалом 112 Антона Брукнера: на шляху до творчої зрілості
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(45).2019.189782Ключові слова:
псалом, лейтінтонація, квартова інтонація, лейтзапитанняАнотація
Розглянуто Псалом 112 порівняно з тематикою та образністю інших псалмів, до яких звертався композитор, проаналізовано методи роботи з біблійним першоджерелом, виявлено особливості інтонаційної драматургії і стильові ознаки твору щодо співвідношення авторського й запозиченого; розкрито значення лейтінтонацій для подальшої еволюції стилю. Спорідненість біблійних образів у псалмах, до яких звертався А. Брукнер у ранній період творчості, сприяла формуванню й кристалізації засобів музичного втілення сакрального тексту. Образ хвали, узагальнений словом «алилуя», від початку творчого шляху композитора має чи не найважливіше значення. Він зумовлює вибір інтонаційних формул, таких як вольова висхідна кварта, повторення одного звука (зазвичай стійкого) у поєднанні з пунктирним ритмом, мелодичний рух у межах тетрахорду, опора на звуки тонічного тризвуку. Майстерна мотивна робота, яскрава гармонія, вражаюча симфонічна техніка наближають стиль А. Брукнера до бетховенського і церковного стилю кінця XVIII століття. У кварто-квінтових тональних співвідношеннях А. Брукнер розвиває класичні принципи, у терцієвих і секундових зсувах — романтичні. Незважаючи на те, що цей твір є навчальним, Псалом 112 має чітко виражені ознаки авторського стилю, тим більше, що його створено напередодні Меси № 1. А. Брукнер, щодо форми й композиції, продовжує класичні принципи, щодо трактування біблійного тексту й переосмислення барокової семантики чисел в інтонаційному втіленні — постає як цілком сформована, своєрідна авторська індивідуальність. У музичній мові Псалма 112 намічено шлях до Псалма 150, початок якого генетично пов’язаний із першими віршами Псалма 112. Рефлексія, автобіографічність проступає у поверненні до минулого, до моделі, ідеально втіленої у Псалмі 112. Подальше дослідження духовних творів А. Брукнера дасть змогу осягнути глибинний зміст його симфоній, еволюцію стилю загалом, розкрити ознаки «музики майбутнього», художній світ композитора.
Посилання
Gol'farb, N. (2012). Metamorphoses of Baroque Genre Models in 19th Century Organ Music [Metamorfozy barochnyh zhanrovyh modelej v organnoj muzyke XIX veka]. Analogies and Parallels [Analogii i paralleli]. L. V. Sobinov Saratov State Conservatory. Saratov, pp. 197–207 [In Russian].
History of polyphony [Istorija polifonii], in 6 vols. Vol. 6: Protopopov V. V. (1986). Western European Music of the 19th — early 20th Centuries [Zapadnoevropeyskaia muzyka XIX — nachala XX veka]. Moscow: Muzyka, 325 p. [In Russian].
Kirillina, L. (2007). Classical style in 17th — beginning of 19th centuries’ music [Klassicheskiy stil v muzyike XVIII — nachala XIX veka], in 3 vols. Vol. 2: Music language and basis of music composition [Muzyikalnyiy yazyik i printsipyi muzyikalnoy kompozitsii], 224 p. Vol. 3: Poetics and style [Poetika i stilistika], Moscow: Kompozitor, 367 p. [In Russian].
Kolesnikova, N. The union of Number and Sound: Traditions of Musical and Numerical Symbols [Sojuz chisla i zvuka: tradicii muzykal'no-chislovoj simvoliki]. Available at: http://culturolog.ru/content/view/3025/35/ (accessed: 02.10.2019) [In Russian].
Lozovskaja N. (2015). The Book Psalter and its Reflection in the Works of Composers of the Twentieth Century [Kniga Psaltir' i ee otrazhenie v tvorchestve kompozitorov ХХ veka]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 277 p. [In Russian].
Lokot'janova, D. (2018). Church Music of Anton Bruckner: to the Problem of Historical Connections [Cerkovnaja muzyka Antona Bruknera: k probleme istoricheskih svjazej]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 321 p. [In Russian].
Novak, L. (1997). The Concept of “Vastness” in the Music of Anton Bruckner. Fragments [Ponjatie «obshirnosti» v muzyke Antona Bruknera: Fragmenty]. Music Academy [Muzykal'naja akademija], 2, pp. 167–169 [In Russian].
Savytska, N. (2009). Age Aspects of Composer’s Vitality [Vikovi aspekty kompozytors'koi zhyttietvorosti]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Doctor of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv, 414 p. [In Ukrainian].
Savytska, N. Chronos of Composer’s Life Creation [Khronos kompozytorskoi zhyttietvorchosti]. Lviv: Spolom, 320 p. [In Ukrainian].
Auer, M. (1927). Bruckner as a Church Musician [Bruckner als Kirchenmusiker]. Regensburg: Bosse, 225 p. [in German].
Howie. A. C. (2002). Anton Bruckner documentary biography. Vol. 1: From Ansfelden to Vienna, vol. 2: Trial, Tribulation and Triumph in Vienna. Lewiston. New York: Edwin Mellon Press [in English].
Freisberg, F. (2016). Die Kirchenmusik Anton Bruckners. Ein Beitrag zum Verständnis der Entwicklung seiner künstlerischen Identität. Dissertation zur Erlangung des akademischen Grades eines Doktors der Philosophie der Philosophischen Fakultäten der Universität des Saarlandes. Saarbrücken, 390 p. [in German].
