DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(45).2019.189778

Куатро як історичний феномен венесуельського гітарного мистецтва

Tymur Ivannikov, Tetiana Filatova

Анотація


Розглянуто розвиток куатро як історичного феномена венесуельського гітарного мистецтва. Визначено роль інструмента як звукового символу культури. Систематизовано інформацію про старовинні національні інструменти і музичні традиції Венесуели доколоніального й колоніального періодів. Виявлено взаємодію європейських (іспанських, португальських) і латиноамериканських культур, їх вплив на формування звукового образу Венесуели. Окреслено специфіку сольного й ансамблевого музикування, у якому поєднались куатро й інструменти індіанського, африканського, креольського та європейського походження (венесуельська арфа, маракаси, бандоліна, гітара, тіпле, мандоліна, бандола, скрипка, акордеон, губна гармошка). Визначено, що органологічним витоком венесуельського куатро стали ренесансна чотирирядна іспанська гітара та віуела. Розкрито специфіку регіональних різновидів куатро (традиційний чотириструнний куатро, п’ятиструнний cinco cuatro, восьмиструнний із чотирма здвоєними рядами струн, шестиструнний п’ятирядний з подвоєною п’ятою струною, пуерторіканський п’ятирядний з десятьма здвоєними металевими струнами) та їх конструктивні розбіжності порівняно з іншими латиноамериканськими гітароподібними інструментами (перуанський та болівійський чаранго, тімпле, бразильський чотириструнний каваквінью, гавайський чотириструнний укулеле). Окреслено зв’язки з народно-побутовими національними традиціями — релігійними містеріями тамунанге, жанрами венесуельського хоропо, вальсу, меренге та інших фольклорних зразків. Охарактеризовано своєрідність венесуельських ритмів, складних геміольних метроритмічних структур як основи у навчанні гри на куатро. Виявлено вплив традицій народного музикування на розвиток сучасного академічного венесуельського гітарного репертуару.


Ключові слова


куатро; венесуельське гітарне мистецтво; віуела; індіанські музичні інструменти

Повний текст:

PDF

Посилання


Docenko, V. (2010). History of Latin American music of 16–20 centuries [Istorija muzyki Latinskoj Ameriki XVI–XX vekov]. Moscow: Muzyka, 368 p. [in Russian].

Ivannikov, T. P. & Filatova, T. V. (2019). Venezuelan twentieth-century guitar music: Antonio Lauro, Alirio Diaz [Venesuelska hitarna muzyka XX stolittia: Antonio Lauro, Alirio Dias]. Journal of the Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho]. Kyiv, 2019. Vol. 3 (44), pp. 33–55 [in Ukrainian].

Kryazheva, I. A. (2004). On the nature and typology of African American folklore [O sushhnosti i tipologii afroamerikanskogo fol'klora]. Essays on the history of Latin American art. Part II 19–20 centuries [Ocherki istorii latinoamerikanskogo iskusstva. Chast' II. XIX–ХХ veka.]. Moscow: Aleteya, pp. 22–61 [in Russian].

Pichugin, P. A. (1979). Musical culture of the Andean peoples [Muzykal'naja kul'tura andskih narodov]. Moscow: Nauka, 91 p. [in Russian].

Battaglini, O. (2015). The cuatro Venezuelan: continuity and evolution with respect to the Renaissance guitar [El cuatro venezolano: continuidad y evolución con respecto a la guitarra renacentista]. Resonances [Resonancias]. Vol. 19, No. 37, pp. 89–111 [in Spanish].

Battaglini, O. and Bruzual, A. (2017). The map of Venezuela in music. The symbiosis between the composer and the performer. Antonio Lauro and Alirio Díaz [El mapa de Venezuela en música: La simbiosis entre el compositor y el intérprete. Antonio Lauro y Alirio Díaz]. Musical Magazine of Venezuela [Revista Musical de Venezuela]. Caracas, 53, pp. 119–144.

Bruzual, A. (1995). Antonio Lauro, a total musician [Antonio Lauro, un músico total]. Caracas: Sidor, 376 p. [in Spanish].

Bruzual, A. (2013). The guitar in Venezuela. From its origins to the present day [La guitarra en Venezuela. Desde sus orígenes hasta nuestros días]. Caracas: Central Bank of Venezuela. 385 p. [in Spanish].

Cook, F. (1987). The Venezuelan cuatro [El cuatro venezolano]. Caracas: Notebooks La-goven, 107 p. [in Spanish].

Stover, R. (2011). Latin American Guitar Guide. Fenton: Mel Bay Publications, 68 p. [in English].

Quintana, H. (2011). From José E. Machado to José Peñín: Vision and historical review of the Venezuelan notion of popular music [De José E. Machado a José Peñín: Visión y revisión histórica de la noción venezolana de música popular]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America: Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina : Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 52–56 [in Spanish].

Quintana, H. (1995). Aboriginal music in the chroniclers of the Indies. Venezuelan Case [Música aborigen en los cronistas de Indias. Caso Venezolano]. Montalban [Montalban]. Caracas, 28, pp. 157–175 [in Spanish].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Доценко В. Р.История музыки Латинской Америки XVI–XX веков. Москва : Музыка, 2010. 368 с.

Іванніков Т. П., Філатова Т. В. Венесуельська гітарна музика ХХ століття: Антоніо Лауро, Аліріо Діас // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2019. No 3 (44). С. 33–55.

Кряжева И. А. О сущности и типологии афроамериканского фольклора // Очерки истории латиноамериканского искусства : в 2 ч. Ч. 2 : XIX–ХХ века. Москва : Алетейя, 2004. C. 22–61.

Пичугин П. А. Музыкальная культура андских народов. Москва : Наука, 1979. 91 с.

Battaglini O. El cuatro venezolano: continuidad y evolución con respecto a la guitarra renacentista // Resonancias. 2015. Vol. 19. No. 37. P. 89–111.

Battaglini O., Bruzual A. El mapa de Venezuela en música. La simbiosis entre el compositor y el intérprete. Antonio Lauro y Alirio Díaz // Revista Musical de Venezuela. Caracas, 2017. No. 53. P. 119–144.

Bruzual A. Antonio Lauro, un músico total. Caracas: Sidor, 1995. 376 p.

Bruzual A. La guitarra en Venezuela. Desde sus orígenes hasta nuestros días. Caracas : Banco Central de Venezuela, 2013. 385 p.

Cook F. El cuatro venezolano. Caracas : Cuadernos Lagoven, 1987. 107 p.

Stover R. Latin American Guitar Guide. Fenton : Mel Bay Publications, 2011. 68 p.

Quintana H. De José E. Machado a José Peñín: Visión y revisión histórica de la noción venezolana de música popular // ¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina : Actas del IX Congreso de la IASPM-AL. Montevideo, 2011. P. 52–56.

Quintana H. Música aborigen en los cronistas de Indias. Caso Venezolano // Montalban. Caracas, 1995. No. 28. P. 157–175.