Звукопошукова тенденція у композиторській практиці другої половини ХХ — початку ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189630Ключові слова:
академічна музика ХХ — початку ХХІ століття, звукопошукова тенденція, нові інструментальні техніки, творчість Сальваторе Шарріно та Максима ШалигінаАнотація
Розглянуто академічну музичну практику ХХ — початку ХХІ століття крізь призму звукопошукової тенденції. Вона пов’язана з експериментами зі звуком і якостями звучання інструментів (або голосів), що досягаються завдяки різноманітним тембровим мікстам, створенню нових способів звуковидобування й артикуляції або нетиповій трактовці вже наявних. Наголошено на нетрадиційних інструментальних і вокальних техніках, препарації та ампліфікації інструментів і людських голосів тощо. Традиційні музичні звуки мають рівні права, а часто й поступаються різноманітним шумам. Ця тенденція, характерна для музичного мистецтва досліджуваного періоду, сформувалась на початку XX століття. Аналіз музичної практики надає можливість упорядкувати за певним принципом різноманітні композиторські техніки, звукові ідеї, способи організації звучання. Це один зі способів крізь усе їх багатство й індивідуальну своєрідність побачити конкретний напрям руху, який розпочався у ХХ і стабілізувався у ХХІ столітті. Серед прийомів композиторського письма, характерних для звукопошукової тенденції, — нові інструментальні й вокальні техніки; нетипове використання й оригінальне комбінування нормативних інструментальних і вокальних технік; поєднання нормативних, нових інструментальних технік і препарації інструментів (у різних комбінаціях); уведення або винайдення нових / нетрадиційних інструментів; створення нових тембрових комплексів завдяки використанню немузичних за своєю природою звуків, роботі з електроакустичним матеріалом, міксту електроакустичних і акустичних звучань тощо. Продемонстровано використання цих прийомів у Першому Квартеті для струнних (із «Шести коротких квартетів») Сальваторе Шарріно і «Lacrimosa, або 13 магічних пісень» для семи скрипок Максима Шалигіна.
Посилання
Igotti, E. (2011). Theory and practice of intonation in modern vocal music [Teorija i praktika intonirovanija v sovremennoj vokal'noj muzyke]: the dissertation author’s abstract for gaining degree of the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Herzen State Pedagogical University of Russia. Saint Petersburg, 24 p. [in Russian].
Katunjan, M. (2007). New sound and notation [Novyj zvuk i notacija]. Theory of modern composition: textbook [Teorija sovremennoj kompozicii: uchebn. posobie]. Moscow: Muzyka, pp. 50–70 [in Russian].
Krejnina, Ju. (1993). Ligety in the mirror of his judgments about music [Ligeti v zerkale svoih suzhdenij o muzyke]. Krejnina, Ju. György Ligeti. Personality and Creativity [D'jord' Ligeti. Lichnost' i tvorchestvo]. Moscow: Rossijskij institut iskusstvoznanija, pp. 147–166 [in Russian].
Prykhodko, O. (2017). Choral music a cappella of the second half of the 20 th — early 21st centuries: theoretical understanding and performing approaches [Khorova muzyka a cappella druhoi polovyny XX — pochatku XXI st.: teoretychne osmyslennia i vykonavski pidkhody]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv, 255 p. [in Ukrainian].
Kholopov, Yu. (2003). New paradigms of musical aesthetics of the 20th century [Novye paradigmy muzykal'noj jestetiki XX veka]. Online library of Yu. N. Kholopov [Onlajn biblioteka Ju. N. Holopova]. Available at: http://www.kholopov.ru/prdgm.html (accessed: 08.11.2018) [in Russian].
Khrust, N. (2016). New instrumental techniques. Classification Experience [Novye instrumental'nye tehniki. Opyt klassifikacii]. Journal of Moscow Conservatory [Nauchnyj vestnik Moskovskoj konservatorii], 1 (24), pp. 124–143 [in Russian].
Bunch, J. D. (2016). A polyphony of the mind: intertextuality in the music of Salvatore Sciarrino: disertation for the degree of Doctor of Musical Arts. University of Illinois at UrbanaChampaign. Urbana-Champaign, VI+502 p. Available at: https://www.ideals.illinois.edu/handle/2142/90482 (accessed: 15.08.2019).
Chomiński, J. M. (1956). On the issues of 20th century composing technique [Z zagadnień techniki kompozytorskiej XX wieku]. Music [Muzyka], 3, pp. 23–48 [in Polish].
Chomiński, J. M. & Wilkowska-Chomińska, K. (1983). Musical forms [Formy muzyczne], in 5 vols. Vol. I: Theory of form. Small instrumental forms [Teoria formy. Małe formy instrumentalne]. Kraków: Polskie wydawnictwo muzyczne, 574 p. [in Polish]. 10. Shalygin, M. (2017). Lacrimosa or 13 Magic Songs. CD booklet. trptk. 19 p.
Lindstedt, I. (2010). Sonoristics in the work of 20th century Polish composers [Sonorystyka w twórczości kompozytorów polskich XX wieku]. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 486 p. [in Polish].
Mabry, Sh. (2002). Exploring Twenties-Century Vocal Music. A Practical Guide to Innovations in Performance and Repertoire. New York: Oxford University Press, XII+192 p.
Nominees award. Gaudeamus. Available at: https://gaudeamus.nl/en/nieuws/nomineesaward-2018 (accessed: 05.07.2019).
Assis, P. de, Brooks, W. and Coessens, K. (ed.) (2013). Sound & Score. Essays on sound, score and notation. Leuven University Press, 232 p.
Toscano, R. …Towards a multidimensional-timbral analytic (via the music of Sciarrino). Available at: https://www.academia.edu/12399467/_Towards_a_Multidimensional-Timbral_Analytic_via_the_music_of_Sciarrino_ (accessed: 15.08.2019).
Vaes, L. (2009). Extended Piano Techniques in Theory, History and Performance Practice: Doctoral thesis. PhD. Leiden University. Leiden, 1081 р.
