Венесуельська гітарна музика XX століття: Антоніо Лауро, Аліріо Діас
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189614Ключові слова:
венесуельська гітарна музика, творчість Антоніо Лауро та Аліріо Діаса, венесуельський вальс, хоропо, меренге, куатроАнотація
Розглянуто творчість відомого гітариста-композитора Антоніо Лауро та віртуоза Аліріо Діаса у контексті формування та розвитку венесуельської гітарної школи XX століття. Визначено основні напрями художньої діяльності митців, їх роль у становленні латиноамериканського академічного гітарного мистецтва й створенні оригінального репертуару. Твори А. Лауро «Венесуельські вальси», «Seis por derecho», «Меренге» містять гібридні індіанські, креольські, афро-американські ритмоінтонаційні формули і жанрові модуси етнічного походження, архетипи національного музичного мислення, які ґрунтуються на соносфері та поліметричних патернах геміольної природи. Традиції хоропо і мистецтво гри на куатро охарактеризовано як фольклорні й народно-побутові чинники розвитку культури. Визначено національні особливості сучасного венесуельського гітарного академічного мистецтва, виявлено ознаки композиторського стилю, пов’язані з інтенціями індіхенізму і стильовими алюзіями поетики європейського романтизму, розкрито розвиток інструментального виконавства, сучасне побутування венесуельського куатро. Наголошено на зв’язку сучасних гітарних творів з етнічними особливостями ансамблевого музикування. Охарактеризовано майстерність А. Діаса, найбільш авторитетного віртуоза світу, який сприяє поширенню венесуельської музики серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва. Унікальність виконавського стилю музиканта зумовлена його глибинними зв’язками з народною музикою Венесуели. Гітарна творчість А. Лауро й А. Діаса становить одну з яскравих сторінок венесуельської музики ХХ століття. Аудіозаписи її виконань — вагома складова історичного фонду. Формування першої латиноамериканської академічної гітарної школи значно збагатило техніку виконання, нову музику, яка увійшла у концертні й конкурсні програми світової культури сьогодення. Твори А. Лауро, одного з виразників естетики індіхенізму, втілюють обрядові традиції і міфологію корінних народностей, відображають архетипи національного музичного мислення, засновані на соносфері й поліметричних патернах геміольного походження. Вони є носіями специфічного венесуельського культурного коду, закарбованого в традиційних жанрах хоропо, венесуельського вальсу, меренге та інших. Майстерність А. Діаса сприяла поширенню венесуельської музики, її міжнародному визнанню серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва.
Завантаження
Посилання
Vasylieva, L. I. (2019). Latin American Musical Art of the Pre-Columbian and Colonial Periods in the Context of Profile Art Education [Muzychne mystetstvo Latynskoi Ameryky dokolumbovoho ta kolonialnoho periodiv u konteksti profilnoi mystetskoi osvity]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies [Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii]. A. A. Sbrueva (ed.). Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Sumy, 1 (85), pp. 139–149 [in Ukrainian].
Docenko, V. (2010). History of Latin American music of XVI–XX centuries. Moscow: Muzyka, 368 p. [in Russian].
Ivanov, Vjach. Vs. (2016). The main types of civilizations and their differences [Osnovnye tipy civilizacij i ih razlichija] [online]. Semiotic anthropology: lecture course [Semioticheskaja antropologija]. Russian State University for the Humanities. Moscow: Russkaja antropologicheskaja shkola RGGU, 2016. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=FResNrs9THE (accessed: 12th September 2019) [in Russian].
Kryazheva, I. A. (2004). On the nature and typology of African American folklore [O sushhnosti i tipologii afroamerikanskogo fol'klora]. Essays on the history of Latin American art] in 2 vols. [Ocherki istorii latinoamerikanskogo iskusstva]. Vol. 2 XIX–XX centuries [XIX–ХХ veka]. Moscow: Aleteya, 2004. pp. 22–61 [in Russian].
Pichugin, P. A. (1979). Musical culture of the Andean peoples [Muzykal'naja kul'tura andskih narodov]. Moscow: Nauka. 91 p. [in Russian].
Alviña, L. (1909). Inca music. What it is and its evolution from the time of the Incas to the present day [La música incaica. Lo que es y su evolución desde la época de los Incas hasta nuestros días]. University Magazine [Revista universitaria]. Cusco, pp. 209–328 [in Spanish].
Bareño, P. L. (2003). Six by right [Seis por derecho]. Eltiempo [Eltiempo]. Bogota, 2003. May. P. 14 [in Spanish].
Battaglini, O. (2015). The cuatro Venezuelan: continuity and evolution with respect to the Renaissance guitar [El cuatro venezolano: continuidad y evolución con respecto a la guitarra renacentista]. Resonances [Resonancias]. Vol. 19, No. 37, pp. 89–111 [in Spanish].
Battaglini, O. and Bruzual, A. (2017). The map of Venezuela in music: The symbiosis between the composer and the performer. Antonio Lauro and Alirio Díaz [El mapa de Venezuela en música: La simbiosis entre el compositor y el intérprete. Antonio Lauro y Alirio Díaz] [online]. Musical Magazine of Venezuela [Revista Musical de Venezuela]. Caracas, No. 53, pp. 119–144. Available at: http://revistamusicaldevenezuela.com.ve/2017/05/29/dosier-antonio-lauro-y-aliriodiaz/(accessed 11th September 2019) [in Spanish].
Bruzual, A. (2001). Alirio Díaz: deep earth guitar. Biographical essays [Alirio Díaz: guitarra de tierra profunda. Ensayos biográfico]. Caracas: Comala, 245 p. [in Spanish].
Bruzual, A. (1995). Antonio Lauro, a total musician [Antonio Lauro, un músico total]. Caracas: Sidor, 376 p. [in Spanish].
Bruzual, A. (2019). Apostillas at the end of a dispute: the Venezuelan guitar in the 19th century [Apostillas al final de una disputa: la guitarra venezolana en el siglo XIX] [online]. Musicaenclave: Venezuelan music magazine [Musicaenclave: Revista venezolana de musica]. 2019. Vol 13. № 2. Available at: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/apostillasalfinal.pdf (accessed 16th September 2019) [in Spanish].
Bruzual, A. (2013). The guitar in Venezuela. From its origins to the present day [La guitarra en Venezuela. Desde sus orígenes hasta nuestros días]. Caracas: Central Bank of Venezuela. 385 p. [in Spanish].
Bruzual, A. (1998). The guitar in Venezuela during the 19th century [La guitarra en Venezuela durante el siglo XIX]. Ibero-American music in the hall. Proceedings of the Ibero-American Congress of Musicology [Música iberoamericana de salón. Actas del Congreso Iberoamericano de Musicología]. 1998. Caracas: Vicente Emilio Sojo Foundation, vol. 2, pp. 423–444 [in Spanish].
Bruzual, A. (1996). Raúl Borges. Master of Venezuelan guitar teachers [Raúl Borges. Maestro de maestros de la guitarra venezolana]. Caracas: Deltaven, 99 p. [in Spanish].
Castro, J. (1898). Pentaphonic system in pre-colonial indigenous music of Peru [Sistema pentafonico en la musica indigena precolonial del Peru]. Latin American music bulletin [Boletin latino-americano de musica]. Bogota, vol. 4, pp. 835–841. [in Spanish].
Chacón, A. V. (2016). Nasca music: fundamentals, permanence and change. Discovering the Andean pre-Hispanic musical systems [La música nasca: fundamentos, permanencia y cambio. Descubriendo los sistemas musicales prehispánicos andinos]. Lima: Center for Research and Development of Peruvian Music, 81 p. [in Spanish].
Cook, F. (1987). The Venezuelan cuatro [El cuatro venezolano]. Caracas: Notebooks Lagoven, 107 p. [in Spanish].
Gainza, J. D. (1953). Unusual musical system: With a summary of musical theory. University notebooks [Sistema musical incásico: Con un resumen de teoría musical. Cuadernos Universitarios]. Potosí: Universidad Mayor Tomás Frías. Series V, vol. I, No. 1, 105 p. [in Spanish].
Hernández, I. (2007). Antonio Lauro. Caracas: Biblioteca Biográfica Venezolana, 140 p. [in Spanish].
Lengwinat, K. (2011).Venezuelan music: a popular concept in national identity [Música venezolana: un concepto popular en la identidad nacional]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America. Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina. Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 32–37. [in Spanish].
Mendoza, E. (2013). Merengue venezolano [online]. Bloomsbury Encyclopedia of Popular Music of the World: Genres: Caribbean and Latin America / Horn, David y John Shepherd eds. Londres: Bloomsbury Academic, 2013. Vol 9. Available at: http://prof.usb.ve/emendoza/emilio/articulos/Merengue_venezolano.pdf (accessed 22th September 2019) [in English].
Monagas, J. E. (2016). Andrés Segovia and Alirio Díaz: a historical and interpretative approach [Andrés Segovia y Alirio Díaz: unacercamiento histórico e interpretativo] [online]. Valencia: International University of Valencia, 66 p. Available at: https://www.academia.edu/38088094/andr%c3%89s_segovia_y_alirio_d%c38daz_a_acercamiento_hist%c3%93rico_e_interpretativo?Email _work_card=view-paper (accessed 4th September 2019) [in Spanish].
Sans, J. F. (2011). Four nineteenth-century Venezuelan pieces for guitar [Сuatro piezas venezolanas del siglo XIX para guitarra] [online]. Musicaenclave: Venezuelan music magazine [Musicaenclave: Revista venezolana de musica]. Vol 11. No. 1. Available at: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/cuatropiezasparaguitarra.pdf (accessed 8th September 2019) [in Spanish].
Stover, R. (2011). Latin American Guitar Guide. Fenton: Mel Bay Publications, 68 p. [in English].
Quintana, H. (2011). From José E. Machado to José Peñín: Vision and historical review of the Venezuelan notion of popular music [De José E. Machado a José Peñín: Visión y revisión histórica de la noción venezolana de música popular]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America: Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina: Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 52–56 [in Spanish].
Quintana, H (1994). Preliminary study on the first guitar method published in Venezuela 184? [Estudio preliminar sobre el primer método de guitarra publicado en Venezuela 184?]. In Yearbook of Bolivarian Studies. Bolivarium Historical Research Institute [En Anuario de Estudios Bolivarianos. Instituto de Investigaciones Históricas Bolivarium]. Caracas, 1994. Year 3, No. 3, pp. 277–314 [in Spanish].
Quintana, H. (1995). Aboriginal music in the chroniclers of the Indies. Venezuelan Case [Música aborigen en los cronistas de Indias. Caso Venezolano]. Montalban [Montalban]. Caracas, No. 28, pp. 157–175 [in Spanish].
Wade, G. (2016) Venezuelan guitar titan Alirio Díaz dies at 92 — an appreciation [online]. Classical guitar magazine. Available at: https://classicalguitarmagazine.com/venezuelanguitar-titan-alirio-diaz-dies-at-92-an-appreciation/ (accessed 29th June 2019) [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
