DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189614

Венесуельська гітарна музика XX століття: Антоніо Лауро, Аліріо Діас

Tymur Ivannikov, Tetiana Filatova

Анотація


Розглянуто творчість відомого гітариста-композитора Антоніо Лауро та віртуоза Аліріо Діаса у контексті формування та розвитку венесуельської гітарної школи XX століття. Визначено основні напрями художньої діяльності митців, їх роль у становленні латиноамериканського академічного гітарного мистецтва й створенні оригінального репертуару. Твори А. Лауро «Венесуельські вальси», «Seis por derecho», «Меренге» містять гібридні індіанські, креольські, афро-американські ритмоінтонаційні формули і жанрові модуси етнічного походження, архетипи національного музичного мислення, які ґрунтуються на соносфері та поліметричних патернах геміольної природи. Традиції хоропо і мистецтво гри на куатро охарактеризовано як фольклорні й народно-побутові чинники розвитку культури. Визначено національні особливості сучасного венесуельського гітарного академічного мистецтва, виявлено ознаки композиторського стилю, пов’язані з інтенціями індіхенізму і стильовими алюзіями поетики європейського романтизму, розкрито розвиток інструментального виконавства, сучасне побутування венесуельського куатро. Наголошено на зв’язку сучасних гітарних творів з етнічними особливостями ансамблевого музикування. Охарактеризовано майстерність А. Діаса, найбільш авторитетного віртуоза світу, який сприяє поширенню венесуельської музики серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва. Унікальність виконавського стилю музиканта зумовлена його глибинними зв’язками з народною музикою Венесуели. Гітарна творчість А. Лауро й А. Діаса становить одну з яскравих сторінок венесуельської музики ХХ століття. Аудіозаписи її виконань — вагома складова історичного фонду. Формування першої латиноамериканської академічної гітарної школи значно збагатило техніку виконання, нову музику, яка увійшла у концертні й конкурсні програми світової культури сьогодення. Твори А. Лауро, одного з виразників естетики індіхенізму, втілюють обрядові традиції і міфологію корінних народностей, відображають архетипи національного музичного мислення, засновані на соносфері й поліметричних патернах геміольного походження. Вони є носіями специфічного венесуельського культурного коду, закарбованого в традиційних жанрах хоропо, венесуельського вальсу, меренге та інших. Майстерність А. Діаса сприяла поширенню венесуельської музики, її міжнародному визнанню серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва.


Ключові слова


венесуельська гітарна музика; творчість Антоніо Лауро та Аліріо Діаса; венесуельський вальс; хоропо; меренге; куатро

Повний текст:

PDF

Посилання


Vasylieva, L. I. (2019). Latin American Musical Art of the Pre-Columbian and Colonial Periods in the Context of Profile Art Education [Muzychne mystetstvo Latynskoi Ameryky dokolumbovoho ta kolonialnoho periodiv u konteksti profilnoi mystetskoi osvity]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies [Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii]. A. A. Sbrueva (ed.). Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Sumy, 1 (85), pp. 139–149 [in Ukrainian].

Docenko, V. (2010). History of Latin American music of XVI–XX centuries. Moscow: Muzyka, 368 p. [in Russian].

Ivanov, Vjach. Vs. (2016). The main types of civilizations and their differences [Osnovnye tipy civilizacij i ih razlichija] [online]. Semiotic anthropology: lecture course [Semioticheskaja antropologija]. Russian State University for the Humanities. Moscow: Russkaja antropologicheskaja shkola RGGU, 2016. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=FResNrs9THE (accessed: 12th September 2019) [in Russian].

Kryazheva, I. A. (2004). On the nature and typology of African American folklore [O sushhnosti i tipologii afroamerikanskogo fol'klora]. Essays on the history of Latin American art] in 2 vols. [Ocherki istorii latinoamerikanskogo iskusstva]. Vol. 2 XIX–XX centuries [XIX–ХХ veka]. Moscow: Aleteya, 2004. pp. 22–61 [in Russian].

Pichugin, P. A. (1979). Musical culture of the Andean peoples [Muzykal'naja kul'tura andskih narodov]. Moscow: Nauka. 91 p. [in Russian].

Alviña, L. (1909). Inca music. What it is and its evolution from the time of the Incas to the present day [La música incaica. Lo que es y su evolución desde la época de los Incas hasta nuestros días]. University Magazine [Revista universitaria]. Cusco, pp. 209–328 [in Spanish].

Bareño, P. L. (2003). Six by right [Seis por derecho]. Eltiempo [Eltiempo]. Bogota, 2003. May. P. 14 [in Spanish].

Battaglini, O. (2015). The cuatro Venezuelan: continuity and evolution with respect to the Renaissance guitar [El cuatro venezolano: continuidad y evolución con respecto a la guitarra renacentista]. Resonances [Resonancias]. Vol. 19, No. 37, pp. 89–111 [in Spanish].

Battaglini, O. and Bruzual, A. (2017). The map of Venezuela in music: The symbiosis between the composer and the performer. Antonio Lauro and Alirio Díaz [El mapa de Venezuela en música: La simbiosis entre el compositor y el intérprete. Antonio Lauro y Alirio Díaz] [online]. Musical Magazine of Venezuela [Revista Musical de Venezuela]. Caracas, No. 53, pp. 119–144. Available at: http://revistamusicaldevenezuela.com.ve/2017/05/29/dosier-antonio-lauro-y-aliriodiaz/(accessed 11th September 2019) [in Spanish].

Bruzual, A. (2001). Alirio Díaz: deep earth guitar. Biographical essays [Alirio Díaz: guitarra de tierra profunda. Ensayos biográfico]. Caracas: Comala, 245 p. [in Spanish].

Bruzual, A. (1995). Antonio Lauro, a total musician [Antonio Lauro, un músico total]. Caracas: Sidor, 376 p. [in Spanish].

Bruzual, A. (2019). Apostillas at the end of a dispute: the Venezuelan guitar in the 19th century [Apostillas al final de una disputa: la guitarra venezolana en el siglo XIX] [online]. Musicaenclave: Venezuelan music magazine [Musicaenclave: Revista venezolana de musica]. 2019. Vol 13. № 2. Available at: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/apostillasalfinal.pdf (accessed 16th September 2019) [in Spanish].

Bruzual, A. (2013). The guitar in Venezuela. From its origins to the present day [La guitarra en Venezuela. Desde sus orígenes hasta nuestros días]. Caracas: Central Bank of Venezuela. 385 p. [in Spanish].

Bruzual, A. (1998). The guitar in Venezuela during the 19th century [La guitarra en Venezuela durante el siglo XIX]. Ibero-American music in the hall. Proceedings of the Ibero-American Congress of Musicology [Música iberoamericana de salón. Actas del Congreso Iberoamericano de Musicología]. 1998. Caracas: Vicente Emilio Sojo Foundation, vol. 2, pp. 423–444 [in Spanish].

Bruzual, A. (1996). Raúl Borges. Master of Venezuelan guitar teachers [Raúl Borges. Maestro de maestros de la guitarra venezolana]. Caracas: Deltaven, 99 p. [in Spanish].

Castro, J. (1898). Pentaphonic system in pre-colonial indigenous music of Peru [Sistema pentafonico en la musica indigena precolonial del Peru]. Latin American music bulletin [Boletin latino-americano de musica]. Bogota, vol. 4, pp. 835–841. [in Spanish].

Chacón, A. V. (2016). Nasca music: fundamentals, permanence and change. Discovering the Andean pre-Hispanic musical systems [La música nasca: fundamentos, permanencia y cambio. Descubriendo los sistemas musicales prehispánicos andinos]. Lima: Center for Research and Development of Peruvian Music, 81 p. [in Spanish].

Cook, F. (1987). The Venezuelan cuatro [El cuatro venezolano]. Caracas: Notebooks Lagoven, 107 p. [in Spanish].

Gainza, J. D. (1953). Unusual musical system: With a summary of musical theory. University notebooks [Sistema musical incásico: Con un resumen de teoría musical. Cuadernos Universitarios]. Potosí: Universidad Mayor Tomás Frías. Series V, vol. I, No. 1, 105 p. [in Spanish].

Hernández, I. (2007). Antonio Lauro. Caracas: Biblioteca Biográfica Venezolana, 140 p. [in Spanish].

Lengwinat, K. (2011).Venezuelan music: a popular concept in national identity [Música venezolana: un concepto popular en la identidad nacional]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America. Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina. Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 32–37. [in Spanish].

Mendoza, E. (2013). Merengue venezolano [online]. Bloomsbury Encyclopedia of Popular Music of the World: Genres: Caribbean and Latin America / Horn, David y John Shepherd eds. Londres: Bloomsbury Academic, 2013. Vol 9. Available at: http://prof.usb.ve/emendoza/emilio/articulos/Merengue_venezolano.pdf (accessed 22th September 2019) [in English].

Monagas, J. E. (2016). Andrés Segovia and Alirio Díaz: a historical and interpretative approach [Andrés Segovia y Alirio Díaz: unacercamiento histórico e interpretativo] [online]. Valencia: International University of Valencia, 66 p. Available at: https://www.academia.edu/38088094/andr%c3%89s_segovia_y_alirio_d%c38daz_a_acercamiento_hist%c3%93rico_e_interpretativo?Email _work_card=view-paper (accessed 4th September 2019) [in Spanish].

Sans, J. F. (2011). Four nineteenth-century Venezuelan pieces for guitar [Сuatro piezas venezolanas del siglo XIX para guitarra] [online]. Musicaenclave: Venezuelan music magazine [Musicaenclave: Revista venezolana de musica]. Vol 11. No. 1. Available at: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/cuatropiezasparaguitarra.pdf (accessed 8th September 2019) [in Spanish].

Stover, R. (2011). Latin American Guitar Guide. Fenton: Mel Bay Publications, 68 p. [in English].

Quintana, H. (2011). From José E. Machado to José Peñín: Vision and historical review of the Venezuelan notion of popular music [De José E. Machado a José Peñín: Visión y revisión histórica de la noción venezolana de música popular]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America: Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina: Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 52–56 [in Spanish].

Quintana, H (1994). Preliminary study on the first guitar method published in Venezuela 184? [Estudio preliminar sobre el primer método de guitarra publicado en Venezuela 184?]. In Yearbook of Bolivarian Studies. Bolivarium Historical Research Institute [En Anuario de Estudios Bolivarianos. Instituto de Investigaciones Históricas Bolivarium]. Caracas, 1994. Year 3, No. 3, pp. 277–314 [in Spanish].

Quintana, H. (1995). Aboriginal music in the chroniclers of the Indies. Venezuelan Case [Música aborigen en los cronistas de Indias. Caso Venezolano]. Montalban [Montalban]. Caracas, No. 28, pp. 157–175 [in Spanish].

Wade, G. (2016) Venezuelan guitar titan Alirio Díaz dies at 92 — an appreciation [online]. Classical guitar magazine. Available at: https://classicalguitarmagazine.com/venezuelanguitar-titan-alirio-diaz-dies-at-92-an-appreciation/ (accessed 29th June 2019) [in English].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Васильєва Л. І. Музичне мистецтво Латинської Америки доколумбового та колоніального періодів у контексті профільної мистецької освіти // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології / гол. ред. А. А. Сбруєва. Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2019. № 1 (85). С. 139–149.

Доценко В. Р. История музыки Латинской Америки XVI–XX веков. Москва : Музыка, 2010. 368 с.

Иванов Вяч. Вс. Основные типы цивилизаций и их различия // Семиотическая антропология: курс лекций. Лекция 10. Москва : Русская антропологическая школа РГГУ, 2016. URL: https://www.youtube.com/watch?v=FResNrs9THE (дата обращения: 12.09.2019).

Кряжева И. А. О сущности и типологии афроамериканского фольклора // Очерки истории латиноамериканского искусства : в 2 ч. Ч. 2 : XIX–ХХ века. Москва : Алетейя, 2004. C. 22–61.

Пичугин П. А. Музыкальная культура андских народов. Москва : Наука, 1979. 91 с.

Alviña L. La música incaica. Lo que es y su evolución desde la época de los Incas hasta nuestros días // Revista universitaria. Cusco, 1909. P. 209–328.

Bareño P. L. Seis por derecho // Eltiempo. Bogota, 2003. May. P. 14.

Battaglini O. El cuatro venezolano: continuidad y evolución con respecto a la guitarra renacentista // Resonancias. 2015. Vol. 19. No. 37. P. 89–111.

Battaglini O., Bruzual A. El mapa de Venezuela en música: La simbiosis entre el compositor y el intérprete. Antonio Lauro y Alirio Díaz // Revista Musical de Venezuela. Caracas, 2017. No. 53. P. 119–144. URL: http://revistamusicaldevenezuela.com.ve/2017/05/29/dosierantonio-lauro-y-alirio-diaz/ (accessed: 11.09.2019).

Bruzual A. Alirio Díaz: guitarra de tierra profunda. Ensayos biográfico. Caracas : Comala, 2001. 245 p.

Bruzual A. Antonio Lauro, un músico total. Caracas: Sidor, 1995. 376 p.

Bruzual A. Apostillas al final de una disputa: la guitarra venezolana en el siglo XIX // Musicaenclave: Revista venezolana de musica. 2019. Vol. 13. No. 2. URL: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/ apostillasalfinal.pdf (accessed: 11.09.2019).

Bruzual A. La guitarra en Venezuela. Desde sus orígenes hasta nuestros días. Caracas : Banco Central de Venezuela, 2013. 385 p.

Bruzual A. La guitarra en Venezuela durante el siglo XIX // Música iberoamericana de salón. Actas del Congreso Iberoamericano de Musicología 1998. Vol. 2. Caracas : Fundación Vicente Emilio Sojo, 2000. P. 423–444.

Bruzual A. Raúl Borges. Maestro de maestros de la guitarra venezolana. Caracas : Deltaven, 1996. 99 p.

Castro J. Sistema pentafonico en la musica indigena precolonial del Peru // Boletin latino-americano de musica. Bogota, 1898. Vol. 4. P. 835–841.

Chacón A. V. La música nasca: fundamentos, permanencia y cambio. Descubriendo los sistemas musicales prehispánicos andinos. Lima : Centro de Investigación y Desarrollo de la Música Peruana, 2016. 81 p.

Cook F. El cuatro venezolano. Caracas : Cuadernos Lagoven, 1987. 107 p.

Gainza J. D. Sistema musical incásico: Con un resumen de teoría musical. Cuadernos Universitarios. Potosí : Universidad Mayor Tomás Frías, 1953. Serie V. Vol. I. No. 1. 105 p.

Hernández I. Antonio Lauro. Caracas : Biblioteca Biográfica Venezolana, 2007. 140 p.

Lengwinat K. Música venezolana: un concepto popular en la identidad nacional // ¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina. Actas del IX Congreso de la IASPM-AL. Montevideo, 2011. P. 32–37.

Mendoza E. Merengue venezolano // Bloomsbury Encyclopedia of Popular Music of the World. Genres: Caribbean and Latin America / Horn, David y John Shepherd eds. Londres : Bloomsbury Academic, 2013. Vol. 9. URL: http://prof.usb.ve/emendoza/emilio/articulos/Merengue_venezolano.pdf (accessed: 22.09.2019).

Monagas J. E. Andrés Segovia y Alirio Díaz: unacercamiento histórico e interpretativo. Valencia : Universidad Internacional de Valencia, 2016. 66 p. URL: https://www.academia.edu/38088094/andr%c3%89s_segovia_y_alirio_d%c38daz_un_acercamiento_hist%c3%93rico_e_interpretativo?email_work_card=view-paper (accessed: 04.09.2019).

Sans J. F. Сuatro piezas venezolanas del siglo XIX para guitarra // Musicaenclave : Revista venezolana de musica. 2011. Vol. 11. No. 1. URL: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/cuatropiezasparaguitarra.pdf (accessed: 08.09.2019).

Stover R. Latin American Guitar Guide. Fenton : Mel Bay Publications, 2011. 68 p.

Quintana H. De José E. Machado a José Peñín: Visión y revisión histórica de la noción venezolana de música popular // ¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina : Actas del IX Congreso de la IASPM-AL. Montevideo, 2011. P. 52–56.

Quintana H. Estudio preliminar sobre el primer método de guitarra publicado en Venezuela 184? // En Anuario de Estudios Bolivarianos. Instituto de Investigaciones Históricas Bolivarium. Caracas, 1994. Año 3. No. 3. P. 277–314.

Quintana H. Música aborigen en los cronistas de Indias. Caso Venezolano // Montalban. Caracas, 1995. No. 28. P. 157–175.

Wade G. Venezuelan guitar titan Alirio Díaz dies at 92 — an appreciation // Classical guitar magazine. URL: https://classicalguitarmagazine.com/venezuelan-guitar-titan-alirio-diaz-diesat-92-an-appreciation/ (accessed: 29.06.2019).