Венесуельська гітарна музика XX століття: Антоніо Лауро, Аліріо Діас
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189614Ключові слова:
венесуельська гітарна музика, творчість Антоніо Лауро та Аліріо Діаса, венесуельський вальс, хоропо, меренге, куатроАнотація
Розглянуто творчість відомого гітариста-композитора Антоніо Лауро та віртуоза Аліріо Діаса у контексті формування та розвитку венесуельської гітарної школи XX століття. Визначено основні напрями художньої діяльності митців, їх роль у становленні латиноамериканського академічного гітарного мистецтва й створенні оригінального репертуару. Твори А. Лауро «Венесуельські вальси», «Seis por derecho», «Меренге» містять гібридні індіанські, креольські, афро-американські ритмоінтонаційні формули і жанрові модуси етнічного походження, архетипи національного музичного мислення, які ґрунтуються на соносфері та поліметричних патернах геміольної природи. Традиції хоропо і мистецтво гри на куатро охарактеризовано як фольклорні й народно-побутові чинники розвитку культури. Визначено національні особливості сучасного венесуельського гітарного академічного мистецтва, виявлено ознаки композиторського стилю, пов’язані з інтенціями індіхенізму і стильовими алюзіями поетики європейського романтизму, розкрито розвиток інструментального виконавства, сучасне побутування венесуельського куатро. Наголошено на зв’язку сучасних гітарних творів з етнічними особливостями ансамблевого музикування. Охарактеризовано майстерність А. Діаса, найбільш авторитетного віртуоза світу, який сприяє поширенню венесуельської музики серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва. Унікальність виконавського стилю музиканта зумовлена його глибинними зв’язками з народною музикою Венесуели. Гітарна творчість А. Лауро й А. Діаса становить одну з яскравих сторінок венесуельської музики ХХ століття. Аудіозаписи її виконань — вагома складова історичного фонду. Формування першої латиноамериканської академічної гітарної школи значно збагатило техніку виконання, нову музику, яка увійшла у концертні й конкурсні програми світової культури сьогодення. Твори А. Лауро, одного з виразників естетики індіхенізму, втілюють обрядові традиції і міфологію корінних народностей, відображають архетипи національного музичного мислення, засновані на соносфері й поліметричних патернах геміольного походження. Вони є носіями специфічного венесуельського культурного коду, закарбованого в традиційних жанрах хоропо, венесуельського вальсу, меренге та інших. Майстерність А. Діаса сприяла поширенню венесуельської музики, її міжнародному визнанню серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва.
Посилання
Vasylieva, L. I. (2019). Latin American Musical Art of the Pre-Columbian and Colonial Periods in the Context of Profile Art Education [Muzychne mystetstvo Latynskoi Ameryky dokolumbovoho ta kolonialnoho periodiv u konteksti profilnoi mystetskoi osvity]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies [Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii]. A. A. Sbrueva (ed.). Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Sumy, 1 (85), pp. 139–149 [in Ukrainian].
Docenko, V. (2010). History of Latin American music of XVI–XX centuries. Moscow: Muzyka, 368 p. [in Russian].
Ivanov, Vjach. Vs. (2016). The main types of civilizations and their differences [Osnovnye tipy civilizacij i ih razlichija] [online]. Semiotic anthropology: lecture course [Semioticheskaja antropologija]. Russian State University for the Humanities. Moscow: Russkaja antropologicheskaja shkola RGGU, 2016. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=FResNrs9THE (accessed: 12th September 2019) [in Russian].
Kryazheva, I. A. (2004). On the nature and typology of African American folklore [O sushhnosti i tipologii afroamerikanskogo fol'klora]. Essays on the history of Latin American art] in 2 vols. [Ocherki istorii latinoamerikanskogo iskusstva]. Vol. 2 XIX–XX centuries [XIX–ХХ veka]. Moscow: Aleteya, 2004. pp. 22–61 [in Russian].
Pichugin, P. A. (1979). Musical culture of the Andean peoples [Muzykal'naja kul'tura andskih narodov]. Moscow: Nauka. 91 p. [in Russian].
Alviña, L. (1909). Inca music. What it is and its evolution from the time of the Incas to the present day [La música incaica. Lo que es y su evolución desde la época de los Incas hasta nuestros días]. University Magazine [Revista universitaria]. Cusco, pp. 209–328 [in Spanish].
Bareño, P. L. (2003). Six by right [Seis por derecho]. Eltiempo [Eltiempo]. Bogota, 2003. May. P. 14 [in Spanish].
Battaglini, O. (2015). The cuatro Venezuelan: continuity and evolution with respect to the Renaissance guitar [El cuatro venezolano: continuidad y evolución con respecto a la guitarra renacentista]. Resonances [Resonancias]. Vol. 19, No. 37, pp. 89–111 [in Spanish].
Battaglini, O. and Bruzual, A. (2017). The map of Venezuela in music: The symbiosis between the composer and the performer. Antonio Lauro and Alirio Díaz [El mapa de Venezuela en música: La simbiosis entre el compositor y el intérprete. Antonio Lauro y Alirio Díaz] [online]. Musical Magazine of Venezuela [Revista Musical de Venezuela]. Caracas, No. 53, pp. 119–144. Available at: http://revistamusicaldevenezuela.com.ve/2017/05/29/dosier-antonio-lauro-y-aliriodiaz/(accessed 11th September 2019) [in Spanish].
Bruzual, A. (2001). Alirio Díaz: deep earth guitar. Biographical essays [Alirio Díaz: guitarra de tierra profunda. Ensayos biográfico]. Caracas: Comala, 245 p. [in Spanish].
Bruzual, A. (1995). Antonio Lauro, a total musician [Antonio Lauro, un músico total]. Caracas: Sidor, 376 p. [in Spanish].
Bruzual, A. (2019). Apostillas at the end of a dispute: the Venezuelan guitar in the 19th century [Apostillas al final de una disputa: la guitarra venezolana en el siglo XIX] [online]. Musicaenclave: Venezuelan music magazine [Musicaenclave: Revista venezolana de musica]. 2019. Vol 13. № 2. Available at: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/apostillasalfinal.pdf (accessed 16th September 2019) [in Spanish].
Bruzual, A. (2013). The guitar in Venezuela. From its origins to the present day [La guitarra en Venezuela. Desde sus orígenes hasta nuestros días]. Caracas: Central Bank of Venezuela. 385 p. [in Spanish].
Bruzual, A. (1998). The guitar in Venezuela during the 19th century [La guitarra en Venezuela durante el siglo XIX]. Ibero-American music in the hall. Proceedings of the Ibero-American Congress of Musicology [Música iberoamericana de salón. Actas del Congreso Iberoamericano de Musicología]. 1998. Caracas: Vicente Emilio Sojo Foundation, vol. 2, pp. 423–444 [in Spanish].
Bruzual, A. (1996). Raúl Borges. Master of Venezuelan guitar teachers [Raúl Borges. Maestro de maestros de la guitarra venezolana]. Caracas: Deltaven, 99 p. [in Spanish].
Castro, J. (1898). Pentaphonic system in pre-colonial indigenous music of Peru [Sistema pentafonico en la musica indigena precolonial del Peru]. Latin American music bulletin [Boletin latino-americano de musica]. Bogota, vol. 4, pp. 835–841. [in Spanish].
Chacón, A. V. (2016). Nasca music: fundamentals, permanence and change. Discovering the Andean pre-Hispanic musical systems [La música nasca: fundamentos, permanencia y cambio. Descubriendo los sistemas musicales prehispánicos andinos]. Lima: Center for Research and Development of Peruvian Music, 81 p. [in Spanish].
Cook, F. (1987). The Venezuelan cuatro [El cuatro venezolano]. Caracas: Notebooks Lagoven, 107 p. [in Spanish].
Gainza, J. D. (1953). Unusual musical system: With a summary of musical theory. University notebooks [Sistema musical incásico: Con un resumen de teoría musical. Cuadernos Universitarios]. Potosí: Universidad Mayor Tomás Frías. Series V, vol. I, No. 1, 105 p. [in Spanish].
Hernández, I. (2007). Antonio Lauro. Caracas: Biblioteca Biográfica Venezolana, 140 p. [in Spanish].
Lengwinat, K. (2011).Venezuelan music: a popular concept in national identity [Música venezolana: un concepto popular en la identidad nacional]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America. Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina. Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 32–37. [in Spanish].
Mendoza, E. (2013). Merengue venezolano [online]. Bloomsbury Encyclopedia of Popular Music of the World: Genres: Caribbean and Latin America / Horn, David y John Shepherd eds. Londres: Bloomsbury Academic, 2013. Vol 9. Available at: http://prof.usb.ve/emendoza/emilio/articulos/Merengue_venezolano.pdf (accessed 22th September 2019) [in English].
Monagas, J. E. (2016). Andrés Segovia and Alirio Díaz: a historical and interpretative approach [Andrés Segovia y Alirio Díaz: unacercamiento histórico e interpretativo] [online]. Valencia: International University of Valencia, 66 p. Available at: https://www.academia.edu/38088094/andr%c3%89s_segovia_y_alirio_d%c38daz_a_acercamiento_hist%c3%93rico_e_interpretativo?Email _work_card=view-paper (accessed 4th September 2019) [in Spanish].
Sans, J. F. (2011). Four nineteenth-century Venezuelan pieces for guitar [Сuatro piezas venezolanas del siglo XIX para guitarra] [online]. Musicaenclave: Venezuelan music magazine [Musicaenclave: Revista venezolana de musica]. Vol 11. No. 1. Available at: http://www.musicaenclave.com/articlespdf/cuatropiezasparaguitarra.pdf (accessed 8th September 2019) [in Spanish].
Stover, R. (2011). Latin American Guitar Guide. Fenton: Mel Bay Publications, 68 p. [in English].
Quintana, H. (2011). From José E. Machado to José Peñín: Vision and historical review of the Venezuelan notion of popular music [De José E. Machado a José Peñín: Visión y revisión histórica de la noción venezolana de música popular]. Popular, pop, populachera? The dilemma of popular music in Latin America: Proceedings of the IX Congress of the IASPM-AL [¿Popular, pop, populachera? El dilema de las músicas populares en América Latina: Actas del IX Congreso de la IASPM-AL]. Montevideo, pp. 52–56 [in Spanish].
Quintana, H (1994). Preliminary study on the first guitar method published in Venezuela 184? [Estudio preliminar sobre el primer método de guitarra publicado en Venezuela 184?]. In Yearbook of Bolivarian Studies. Bolivarium Historical Research Institute [En Anuario de Estudios Bolivarianos. Instituto de Investigaciones Históricas Bolivarium]. Caracas, 1994. Year 3, No. 3, pp. 277–314 [in Spanish].
Quintana, H. (1995). Aboriginal music in the chroniclers of the Indies. Venezuelan Case [Música aborigen en los cronistas de Indias. Caso Venezolano]. Montalban [Montalban]. Caracas, No. 28, pp. 157–175 [in Spanish].
Wade, G. (2016) Venezuelan guitar titan Alirio Díaz dies at 92 — an appreciation [online]. Classical guitar magazine. Available at: https://classicalguitarmagazine.com/venezuelanguitar-titan-alirio-diaz-dies-at-92-an-appreciation/ (accessed 29th June 2019) [in English].
