Гротеск у творчості Джакомо Пуччіні як ознака модерністського типу мислення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189611

Ключові слова:

модернізм, тип мислення, образність, гротеск, опера, драматургія, циклічність

Анотація

Звернення до творчості італійського оперного композитора Джакомо Пуччіні, актуалізоване ювілейною датою — 160-річчя від дня народження і потребою переглянути поширені музикознавчі уявлення про його творчість. Запропоновано тезу про сучасність творчого методу композитора, його відповідність модерністському типу мислення. Доведено, що гротеск є одним із художніх знаків сучасного в контексті доби модернізму, наведено кілька зразків із творчої практики композиторів XX століття. Розглянуто ознаки гротеску як специфічного відгалуження в загальній образній сфері комічного з посиланням на концепції провідних українських (О. Соломонова) і зарубіжних (Ф. Конеллі) дослідників. Проаналізовано елементи гротеску в операх центрального періоду творчості — «Тоска» та «Мадам Баттерфляй». Виявлено широке застосування композитором гротескної образності в Триптиху одноактних опер Дж. Пуччіні (1918), особливу форму її інтонаційної вираження — лінію гротескного crescendo, проаналізовано драматургічні функції гротескної образності, розкрито характер її співвідношення з панівною ліричною сферою. Зацікавлення пізнього Дж. Пучіні гротескною образністю охарактеризовано як прояв модерністського типу мислення, що тяжіє до смислової багатоликості, об’ємної композиторської лексики, сучасної вокальної мови.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Olena Korchova, Національна музична академія імені П. І. Чайковського

Корчова Олена Олександрівна — кандидат мистецтвознавства, доцент, виконувач обов’язків професора кафедри історії світової музики

Посилання

Korchova, O. O. (2004). Giacomo Puccini’s music theatre in the art’s context of the first quarter of the 20th century (based on the composer’s later works) [Muzychnyi teatr Dzhakomo Puchchini v mystetskomu konteksti pershoi chverti XX stolittia (na materiali piznoi tvorchosti kompozytora)]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv, 203 p. [in Ukrainian].

Polischuk, T. (2018). Мusic of freedom and love. On 20 November in Кyiv will happen a grand-concert, where Giacomo Puccinu’s masterpieces will sound [Muzyka svobody i kokhannia. 20 lystopada v Kyievi vidbudetsia hrand-kontsert, de lunatymut shedevry Dzhakomo Puchchini]. Day [Den’]. No. 208–209, the 16 of November [in Ukrainian].

Solovey, E. (2007) Grotesque [Grotesk]. Encyclopedia of modern Ukraine [Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy]. The National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of Encyclopaedic Research. Shevchenko Scientific Society. Kyiv, p. 95.

Solomonova, О. (2006). «And when a face is laughing, a mind doesn't laugh whis him»: Laughter through the looking glass of the Russian musical classics [«I kogda smeetsja lico — vmeste s nim ne veselit'sja um». Smehovoe zazerkal'e russkoj muzykal'noj klassiki], monograph. Kyiv: Zadruga, 380 p. [in Russian].

Stasinec, О. Two mental manifestations of the roman phenomenon: The Italians and the Brazilians (ethno-psychological aspect) [Dva mentalni proiavy romanskoho fenomenu: italiitsi ta brazyliitsi (etnopsykholohichnyi aspekt)] Available at: http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/stasinec.htm (accessed: 9.09.2919) [in Ukrainian].

Davis, A. C. (2010). Il trittico, Turandot and Puccini’s late style. Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press. 311 p. [in Italian].

Frances, S. (2003). Connelly. Introduction. Modern Art and Grotesque, ed. by S. Frances Connelly: Cambridge University Press, pp. 1–19 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-19

Як цитувати

Korchova, O. (2019). Гротеск у творчості Джакомо Пуччіні як ознака модерністського типу мислення. Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (3(44), 24–32. https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189611

Номер

№ 3(44) (2019)

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.