DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.2(43).2019.171468

Поетика фортепіанного стилю Янніса Константинідіса

Iryna Riabchun

Анотація


Поетика фортепіанного стилю грецького композитора Я. Константинідіса (1903–1984) як окрема тема вперше досліджується в українському музикознавстві, хоч окремі твори із фортепіанної збірки «44 дитячі п’єси на грецькі теми» вже розглядала грецька дослідниця Ліана Харалампіду, Першу сонатину для фортепіано докладно проаналізовано вперше. Розкрито творчі принципи композитора, переважна більшість творів якого, зокрема фортепіанних, ґрунтуються на фольклорному матеріалі. Мета статті – розглянути поетику фортепіанного стилю Я. Константинідіса як систему пропорцій образного змісту і художніх засобів, зумовлену художньо-естетичними принципами грецької музичної традиції. При цьому ракурс дослідження визначають способи передачі духовно-естетичного змісту фольклорного джерела, властиві індивідуальній манері композитора. Застосовано методи, історичного, музичного, компаративного аналізу, а також аналізу поетичного тексту. Показано, що тонке відчуття природи народного мелосу, його семіотики, специфіки орфоепічних і ладових структур зумовлено багатим досвідом роботи Я. Константинідіса у сфері популярної пісні. Унікальне і загальне в музичних композиціях митця, що ґрунтуються на фольклорному матеріалі, зокрема у його Першій фортепіанній сонатині, кореспондують завдяки застосуванню естетичних норм, сформованих в етнічній традиції. З’ясовано: механізмом, що надає можливість функціонувати цим нормам у музичному стилі композитора, є поетика, яка впливає на формування системи символів та структури змісту. Показано рівні функціонування поетики в індивідуальному стилі Я. Константинідіса. Знайдено прототипи основних тем його Першої сонатини для фортепіано. Доведено подібність головної теми першої частини до критських «корінних» пісень «Коли настане світання» («Πότε θα κάμει ξαστεριά») і «Біжать, біжать води...» («Τρέχουν, τρέχουν τα νερά»), а також до візантійського псалма «Покоління, що благословляють...» («Áι γενεαί πãσαι μακάρίζομέν...»), що свідчить про інтонаційну цілісність церковної та фольклорної гілок грецької музичної традиції.


Ключові слова


поетика стилю; грецька фортепіанна музика ХХ століття; фортепіанні твори Я. Константінідіса; сонатина для фортепіано; етнічна традиція; критська традиційна народна пісня; критський традиційний танець

Повний текст:

PDF

Посилання


Baud-Bovy, S. (1967). Rhythmical equivalences of the contemporary popular Greek music [Equivalences metriques dans la musique populaire de la Grece moderne]. Musicology Review [Revue de Musicologie], 53/1, pp. 3–20 [in French].

Baud-Bovy, S. (1969). Cretan “table” songs [Chansons crétois de la “tavla”]. Carried out by the First Cretan Learning Symposium. Philological Society “Chrysόostmos”. [Pepragména A ́Diethnoüs Kritologikou Synedríou. Filologikó Syllógo “Chrysóstomos”]. Athens, pp. 114–120 [in French].

Baud-Bovy, S. (1972). The popular songs of the eastern Crete [Chansons populaires de Crête occidentale], Geneva: Edition Minroff, 310 p. [in French].

Baud-Bovy, S. (1984). Investigation of the Greek civil song [Dokimío giá to ellinikó dimotikó tragoúdi]. Notes by Fivos Anogeanakis. Nauplio: Peloponnisiakó Laografikó Ídryma, 215 p. [in Greek].

Blastos, P. (1987). Marriage in Crete: Traditions and customs of Cretans [O gámos en Kríti: íthi kai éthima Kritón]. Library of Historical Studies Meletώn [Vivliothíki Istorikón Meletón].Athens: Vivliopoleío Dionysíou Nóti Karaviá, 279 σ. [in Greek].

Bouchoylаkis, Y. (1996), Full method of the Cretan lyre [Plíris méthodos kritikís lýras], Athens: Mousikós Oíkos Filippos Nákas, 94 p. [in Greek].

Fidetzis, B. (2013). Memories on Ioannis Konstantinidis [Anamníseis apó ton Gianni Konstantinídi]. Magazine “Polytonon” (“Many voices”) [Polýtono], 60, pp. 34–35 [in Greek].

Gertsman, E. (1988). Byzantine musicology [Vizantijskoe muzykoznanie]. Leningrad: Musyka, 255 p. [in Russian].

Gulyanitskaya, N. (2002) Poetics of musical composition. Theoretical aspects of Russian spiritual music of the twentieth century. [Pojetika muzykal’noj kompozicii. Teoreticheskie aspekty russkoj duhovnoj muzyki XX veka]. Moscow: Yаzyki slavyanskoy kul’tury, 432 p. [in Russian].

Haralampidu, L. (2001). Music education in contemporary Greece: history, problems, perspectives. [Muzykal’noe obrazovanie v Sovremennoj Grecii: istorija, problemy, perspektivy]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. National Music Academy of Ukraine. Kiev, 182 p. [in Russian].

Ionidis, S. (2018) For the flagship pianist with the flawless technique [Gia tin emvlimatikí pianístria me tin alánthasti technikí] The Daily [I Kathimeriní], October 13 [in Greek].

Lotman, Ju. (1972). Analysis of the poetic text. Structure of the verse [Analiz pojeticheskogo teksta. Struktura stihа]. Leningrad: Prosveshhenie, 270 p. [in Russian].

Mantakas, G. (1984). The composer Ioannis Konstantinidis and folk song [O synthétis Giánnis Konstantinídis kai to dimotikó tragoúdi]. Traditional and Classical Music. Annex by the Philosophy School of Aristotle’s University of Thessaloniki [Paradosiakí kai éntechni mousikí. Parártima tis filosofikís scholís tou Aristoteléif Panepistimíou Thessaloníkis]. Thessaloniki, pp. 107–116 [in Greek].

Nazaikinsky E. (1982) The logic of the music composition [Logika muzykal’noj kompozicii]. Moscow: Muzyka, 319 p. [in Russian]

Nehviadovich, L. (2010). The diversity of approaches to the definition of the concept of “ethnic tradition” [Mnogoobrazie podhodov k opredeleniju ponjatija “jetnicheskaja tradicija”]. The News of Altai University Journal of theoretical and applied researches. [Izvestija Altajskogo gosudarstvennogo Universiteta. Zhurnal teoreticheskih i prikladnyh issledovanij], 4–3 (68). Barnaul, pp. 179–183 [in Russian].

Nehviadovich, L. (2011). Ethnic tradition as a result of shaping in art [Etnicheskaya traditsiya kak rezultat formoobrazovaniya v iskusstve]. The News of Altai University Journal of theoretical and applied researchеs [Izvestija Altajskogo gosudarstvennogo Universiteta. Zhurnal teoreticheskih i prikladnyh issledovanij], 4–3 (68), Barnaul, pp. 183–187. [in Russian].

Pachtikos, G. (1905). 260 Greek songs from the mouth of the Greek people of Asia Minor, Thrace, Macedonia, Epirus and Albania, Greece, Crete, the Aegean islands, Cyprus and the beaches of the province [260 dimódi elliniká ásmata apó tou stómatos tou ellinikoú laoú tis Mikrás Asías, Thrákis, Makedonías, Ipeíro kai Alvanías, Ellados, Krítis, níson tou Aigaíy, Kýprou kai ton paralíon tis propontídos]. Athens: P. D. Sakellariou, 410 p. [in Greek].

Pernot, H. and Le Flem, Р. (2006) Folk melodies from Chios [Dimotikés melodíes apó ti Chío]. Athens: Fíloi Mousikoú Laografikoú Archeíou Mélpos Merlié, 289 p. [in Greek].

Romanou, K.; Barbaki, M. (2011). Music education in Nineteenth century Greece: Its institutions and their contribution to urban musical life. Nineteenth Century Music Review. Cambridge University Press. Cambridge, June, pp. 57–84 [in English].

Veselovsky, A. (1989) Historical poetics [Istoricheskaja pojetika]. Moscow: Vysshaja shkola. 404 p. [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Веселовский А. Н. Историческая поэтика. Москва : Высшая школа, 1989. 404 с.

Герцман Е. В. Византийское музыкознание. Ленинград : Музыка, 1988. 255 с.

Гуляницкая Н. С. Поэтика музыкальной композиции. Теоретические аспекты русской духовной музыки ХХ века. Москва : Языки славянской культуры, 2002. 432 с.

Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Ленинград : Просвещение, 1972, 270 с.

Назайкинский Е. В. Логика музыкальной композиции. Москва : Музыка, 319 с.

Нехвядович Л. И. Этническая традиция как результат формообразования в искусстве // Известия Алтайского государственного университета : журн. теоретич. и прикл. исслед. Барнаул, 2011. No 2. Т. 1 (70). С. 183–187.

Нехвядович Л. И. Многообразие подходов к определению понятия «этническая традиция» // Известия Алтайского государственного университета : журн. теоретич. и прикл. исслед. Барнаул, 2010. No 4 (68). Т. 3. С. 179–183.

Харалампиду Л. Музыкальное образование в Современной Греции: история, проблемы, перспективы : дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.03 Музыкальное искусство / Нац. муз. акад. Украины им. П. И. Чайковского. Киев, 2001. 182 с.

Baud-Bovy S. Chansons crétois de la “tavla” // Πεπραγμένα Α ́Διεθνοüς Κρητολογικου Συνεδρίου. Φιλολογικώ Συλλόγω «Χρυσόστομος», 1969. Σ. 114–120.

Baud-Bovy S. Chansons populaires de Crête occidentale. Genéve : Editions Minroff, 1972. 310 p.

Baud-Bovy S. Δοκιμίο γιά το ελληνικό δημοτικό τραγούδι / σημείωμα του Φοίβου Ανωγειανάκη. Ναύπλιο : Πελοποννησιακό Λαογραφικό Ίδρυμα, 1984. 215 σ.

Baud-Bovy S. Equivalences metriques dans la musique populaire de la Grece moderne // Revue de musicologie. 1967. No. 53/1. P. 3–20.

Βλαστός. Π. Ο γάμος εν Κρήτη: ήθη και έθιμα Κρητών / Βιβλιοθήκη Ιστορικών Μελετών. Αθήνα : Βιβλιοπωλείο Διονυσίου Νότη Καραβιά, 1987. 279 σ.

Ιωαννίδης Σ. Για την εμβληματική πιανίστρια με την αλάνθαστη τεχνική // Η Καθημερινή. 2018. 13η Οκτωβρίου.

Μαντάκας Γ. Ο συνθέτης Γιάννης Κωνσταντινίδης και το δημοτικό τραγούδι // Παραδοσιακή και έντεχνη μουσική. Παράρτημα της φιλοσοφικής σχολής του Αριστοτελέιυ Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης. Θεσσαλονίκη. 1984. Σ. 107–116.

Μπουχαλάκης Υ. Πλήρης μέθοδος κρητικής λύρας. Αθήνα : Μουσικός Οίκος Φιλιππος Νάκας, 1996, 94 σ.

Παχτίκος Γ. 260 δημώδη ελληνικά άσματα από του στόματος του ελληνικού λαού της Μικράς Ασίας, Θράκης, Μακεδονίας, Ηπείρο και Αλβανίας, Ελλαδος, Κρήτης, νήσων του Αιγαίυ, Κύπρου και των παραλίων της προποντίδος. Αθήνα : Π. Δ. Σακελλαρίου, 1905. 410 σ.

Pernot H., Le Flem Р. Δημοτικές μελωδίες από τη Χίο. Αθήνα : Φίλοι Μουσικού Λαογραφικού Αρχείου Μέλπως Μερλιέ, 2006. 289 σ.

Romanou K. and Barbaki, M. Music education in Nineteenth century Greece: Its institutions and their contribution to urban musical life // Nineteenth Century Music Review / Cambridge University Press. Cambridge, 2011. June. Р. 57–84.

Φιδετζής Β. Αναμνήσεις από τον Γιαννη Κωνσταντινίδη // Πολύτονο. 2013. No 60. Σ. 34–35.