DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.2(43).2019.171459

Метаморфози ліричного тематизму Петра Чайковського: концептуальний вимір

Olga Solomonova

Анотація


Аналітично доведено, що інтонаційна концепція П. І. Чайковського значною мірою продукується і підтримується ліричним тематизмом. Розглянуто концептуально-семантичну специфіку музики митця крізь призму ліричного тематизму, символічні інтенції лірики П. Чайковського як метатекст, динамічну специфіку ліричного тематизму в його коливаннях між «світлом» і «тінню» на різних етапах утілення (від ранніх до зрілих творів). Аналітично аргументовано, що ліричні теми композитора в будь-якій їх жанрово-інтонаційної проекції не автономні в кожному окремому опусі, вони системно організовані, а тому дефінуються як  ліричний метатекст. Серед системних семантичних структур цього метатексту: а) часта наявність сходження, семантично зарядженого коду приреченості, яким забезпечується емоційна подвійність і можливість майбутнього «затемнення» ліричних тем; б) стабільна тонально-семантична програма (розглянута з акцентом на ре мажорі и ре-бемоль мажорі: перший символізує життєстверджуючу любов, другий – модус Liebestod, вічну любов, яка пережила смерть). Кожен із трьох «актів трагедії» (Четверта, П’ята, Шоста симфонії), маючи спільні прийоми обслуговування різних смислових функцій однією інтонаційною ідеєю, має свою програму й алгоритм реалізації. У Четвертій – це відкритий конфлікт Фатуму і Героя, у П’ятій – принцип інтонаційної мімікрії, у Шостій – остаточне зрощення тем Фатуму і Героя і, як результат, розворот лірики від світла до темряви. Доведено, що образно-інтонаційні ініціативи ліричного тематизму П. Чайковського дають підстави розглядати його як «актора першого плану», який не тільки відтіняє конфлікт і рефлектує інтонаційні події, а є важливим символічним інтерпретатором симфонічної концепції композитора.


Ключові слова


ліричний тематизм; інтонаційна концепція; метатекст; семантика; мімікрія; Liebestod

Повний текст:

PDF

Посилання


Al’shvang, A. (1970). P. I. Tchaikovsky [P. I. Chajkovskij]. Moscow: Muzyka, 816 p. [in Russian].

Asafyev, B. (1954). Composer-dramatist – Pyotr Ilyich Tchaikovsky [Kompozitor-dramaturg – Petr Il’ich Chajkovskij]. Asafyev, B. (1954). Selected Works [Izbrannye Trudy], in 7 vols., vol. 2. Moscow: AN SSSR, pp. 57–63 [in Russian].

Asafyev, B. (1972). About Tchaikovsky’s music [O muzyke Chajkovskogo]. Leningrad: Muzyka, 376 p. [in Russian].

Asafyev, B. (1981). About symphonism [O simfonizme]. Asafyev, B. (1981). About symphonic and chamber music [O simfonicheskoj i kamernoj muzyke]. Leningrad: Muzyka, 1981, pp. 96–101 [in Russian].

Brodie, R. (2002). Mental viruses [Psihicheskie virusy]. Methodological manual for students of the course “Modern psychotechnology” [Metodicheskoe posobie dlja slushatelej kursa “Sovremennye psihotehnologii”]. Moscow: IVC Marketing, 192 p. [in Russian].

Chekan, Ju. (1992). Historical and functional research of musical works (on the example of Tchaikovsky’s Sixth Symphony) [Istoriko-funkcional’noe issledovanie muzykal’nyh proizvedenij (na primere Shestoj simfonii Chajkovskogo)]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Tchaikovsky Kiev State Conservatory. Kiev, 25 p. [in Russian].

Cukkerman, V. (1971). Expressive Means of Tchaikovsky’s Lyrics [Vyrazitel’nye sredstva liriki Chajkovskogo]. Moscow: Muzyka, 245 p. [in Russian].

Diachkova, O. (2004). The ‘Directing’ Expanded Polimetaphority in the opera of P. Tchaikovsky “The Queen of Spades” [“Rezhysuiucha” rozghornuta polimetaforychnist v operi P.Chajkovskoho ‘Pikova dama’] // Scientific reporter of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chajkovskoho], vol. 42: The History of Music: New Facts and Interpretations [Istoriia muzyky: novi fakty ta interpretatsii]. Kyiv, pp. 121–143 [in Ukrainian].

Dolzhanskij, A. N. (1981). Tchaikovsky’s Symphonic Music. [Simfonicheskaja muzyka Chajkovskogo], selected works [izbrannye proizvedenija]. 2nd edition. Leningrad: Muzyka, 208 p. [in Russian].

Dulova, E. (1989). Ballet “Sleeping Beauty” by P. I. Tchaikovsky in the context of the author’s style [Balet “Spjashhaja krasavica” P. I. Chajkovskogo v kontekste avtorskogo stilja]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. N. A. Rimsky-Korsakov Leningrad State Conservatory. Leningrad, 200 p. [in Russian].

Jarustovskij, B. (1947). Opera dramaturgy of Tchaikovsky [Opernaja dramaturgija Chajkovskogo]. Moscow; Leningrad: Gosmuzizdat, 242 p. [in Russian].

Klimovickij, A. (1987). Notes on Tchaikovsky’s Sixth Symphony (on the problem: Tchaikovsky on the threshold of the 20th century) [Zametki o Shestoj simfonii Chajkovskogo (k probleme: Chajkovskij na poroge XX veka)]. Problems of Musical Romanticism [Problemy muzykal’nogo romantizma]. Leningrad: LGITMiK, pp. 109–129 [in Russian].

Klimovickij, A. (1994). “The Queen of Spades” by Tchaikovsky: cultural memory and cultural presentiments [“Pikovaja dama” Chajkovskogo: kul’turnaja pamjat’ i kul’turnye predchuvstvija]. Russia – Europe: contacts of musical cultures [Rossija – Evropa: kontakty muzykal’nyh kul’tur], a collection of scientific papers. Problems of musicology [Problemy muzykoznaniya], issue 7. Saint Petersburg: RIIA, pp. 221–274 [in Russian].

Lotman, Ju. (2000). Memory of culture [Pamjat’ kul’tury]. Lotman, Ju. (2000). The Semii sphere. Culture and explosion. Inside the thinking worlds [Semiosfera. Kul’tura i vzryv. Vnutri myslyaschih mirov]. Articles. Research. Notes. Saint-Petersburg: Iskusstvo-SPB, pp. 614–621 [in Russian].

Nikolaeva, N. (1958). Symphonies of P. I. Tchaikovsky [Simfonii P. I. Chajkovskogo]. Moscow: Gosmuzizdat, 297 p. [in Russian].

Orlova, E. (1980). Peter Ilyich Tchaikovsky [Pjotr Il’ich Chajkovskij]. Moscow: Muzyka, 271 p. [in Russian].

Poberezhnaja, G. (1994). P. I. Tchaikovsky [P. I. Chajkovskij]. Kiev: VIPOL, 358 p. [in Russian].

Ponomarjova, E. (2012). Mythopoetics and Intertextuality in the Later Works of P. I. Tchaikovsky [Mifopojetika i intertekstual’nost’ v pozdnem tvorchestve P. I. Chajkovskogo]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Saratov: L. V. Sobinov Saratov State Conservatory, 24 p. [in Russian].

Raku, M. (1999). “The Queen of Spades” by Tchaikovsky brothers: the experience of intertextual analysis [“Pikovaja dama” brat’ev Chajkovskih: opyt intertekstual’nogo analiza]. Musical Academy [Muzykal’naja akademija], 2, pp. 9–21 [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Альшванг А. А. П. И. Чайковский. Москва : Музыка, 1970. 816 с.

Асафьев Б. В. Композитор-драматург – Петр Ильич Чайковский // Асафьев Б. В. Избранные труды : в 7 т. Т. 2. Москва : АН СССР, 1954. С. 57–63.

Асафьев Б. В. О музыке Чайковского. Ленинград : Музыка, 1972. 376 с.

Асафьев Б. В. О симфонизме // Асафьев Б. В. О симфонической и камерной музыке. Ленинград : Музыка, 1981. С. 96–101.

Броди Р. Психические вирусы. Методическое пособие для слушателей курса «Современные психотехнологии». Москва : ИВЦ Маркетинг, 2002. 192 с.

Должанский А. Н. Симфоническая музыка Чайковского : избранные произведения. 2-е изд. Ленинград : Музыка, 1981. 208 с.

Дулова Е. Н. Балет «Спящая красавица» П. И. Чайковского в контексте авторского стиля : дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Ленинградская гос. консерватория им. Н. А. Римского-Корсакова. Ленинград, 1989. 200 с.

Дьячкова О. А. «Режисуюча» розгорнута поліметафоричність в опері П. Чайковського «Пікова дама» // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 42 : Історія музики: нові факти та інтерпретації / ред.-упоряд. О. С Зінькевич. Київ : Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, 2004. С. 121–143.

Климовицкий А. И. «Пиковая дама» Чайковского: культурная память и культурные предчувствия // Россия – Европа: контакты музыкальных культур : сб. науч. тр. Санкт-Петербург : РИИИ, 1994. С. 221–274 (Проблемы музыкознания. Вып. 7).

Климовицкий А. И. Заметки о Шестой симфонии Чайковского (к проблеме: Чайковский на пороге XX века) // Проблемы музыкального романтизма. Ленинград : ЛГИТМиК, 1987. С. 109–129.

Лотман Ю. М. Память культуры // Лотман Ю. М. Семиосфера. Культура и взрыв. Внутри мыслящих миров. Статьи. Исследования. Заметки / сост. М. Ю. Лотман. Санкт-Петербург : Искусство-СПБ, 2000. С. 614–621.

Николаева Н. С. Симфонии П. И. Чайковского. Москва : Госмузиздат, 1958. 297 с.

Орлова Е. М. Пётр Ильич Чайковский. Москва : Музыка, 1980. 271 с.

Побережная Г. И. П. И. Чайковский. Киев : ВIПОЛ, 1994. 358 с.

Пономарёва Е. В. Мифопоэтика и интертекстуальность в позднем творчестве П. И. Чайковского : автореф. дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Саратовская гос. консерватория им. Л. В. Собинова. Саратов, 2012. 24 с.

Раку М. Г. «Пиковая дама» братьев Чайковских: опыт интертекстуального анализа // Музыкальная академия. 1999. No 2. С. 9–21.

Цуккерман В. А. Выразительные средства лирики Чайковского. Москва : Музыка, 1971. 245 с.

Чекан Ю. И. Историко-функциональное исследование музыкальных произведений (на примере Шестой симфонии Чайковского) : автореф. дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Киевская гос. консерватория им. П. И. Чайковского Киев, 1992. 25 с.

Ярустовский Б. М. Оперная драматургия Чайковского. Москва ; Ленинград : Госмузиздат, 1947. 242 с.