DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(42).2019.160750

Культурний діалог у сучасній теорії та практиці концертування

Iryna Burhan

Анотація


Розглянуто явище концерту як творчо-виконавської форми соціально-музичної події та творчої форми композиторської активності в сучасному культурному житті. Тривалий історичний досвід культурного побутування концерту, його актуальність на сучасному етапі свідчать про те, що ці явища – концерт як публічний виступ і відповідний жанр музичного твору – є важливими компонентами музичної культури, соціокультурного життя загалом. Охарактеризовано особливості концерту як музичного жанру. Проаналізовано явище концертування, у вузькому значенні, як спосіб специфічної організації музичного мислення та музичної мови, відтворене у певній побудові музичної драматургії засобами музичної виразності; а в широкому розумінні, – як комплексне музичне й соціально-естетичне явище культури, яке сприяє становленню й удосконаленню музики як виду мистецтва. У контексті сучасної виконавсько-глядацької практики окреслено актуальні тенденції розвитку концерту, які ґрунтуються на таких особливостях сучасної музичної культури, як взаємопроникнення, комунікація явищ із музичної і немузичної сфер, елітарного і популярного, індивідуального і масового. Розглянуто можливості міжкультурного діалогу шляхом концертування і створення риторично-діалогічної ситуації в культурі. Діалогічну природу концерту проаналізовану з позиції дуального принципу в культурі. Отже, концерт і концертування постають складними культурними, естетичними, соціальними явищами, спрямованими на налагодження діалогу між людьми у процесі сучасного культуротворення.


Ключові слова


концерт; концертування; діалог; діалог в культурі; агон

Повний текст:

PDF

Посилання


Ahiezer, A. S. (2006). Would the dialogue of civilizations be possible? [Vozmozhen li dialog civilizacicij?]. Civilizations [Civilizacii], vol. 7: Dialogue of cultures and civilizations [Dialog kul’tur i civilizacij]. Moscow: Nauka, pp. 9–38 [in Russian].

Ahmedhodzhaeva, N. M. (1985). Theoretical problems of concert features and concertizing in musical art [Teoreticheskie problemy koncertnosti i koncertirovanija v muzykal’nom iskusstve]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Ashrafi Tashkent state conservatory. Tashkent, 21 p. [in Russian].

Antonova, E. G. (1989). Genre features of an instrumental concerto and their implementation in the pre-classical period [Zhanrovye priznaki instrumental’nogo koncerta i ih pretvorenie v predklassicheskij period]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Kiev state conservatory. Kiev, 19 p. [in Russian].

Concert [Koncert]. (2001). Grove Dictionary of Music [Muzykal’nyj slovar’ Grouva]. Translation from English, edition and addition by L. O. Akopjan. Moscow: Praktika, pp. 431–432. [in Russian].

Harmony [Garmonija]. (1971). Great Soviet Encyclopedia [Bol’shaja sovetskaja jenciklopedija], in 30 vols. Vol. 6. Head editor A. M. Prohorov, 3rd edition. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, pp. 370–371 [in Russian].

Kuznetsov, I. K. (1980). Piano concerto. To the history and theory of genre [fortepiannyj koncert. K istorii I teorii zhanra]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow state conservatory. Moscow, 25 p. [in Russian].

Lotman, Ju. M. (1970). The structure of art text [Struktura hudozhestvennogo teksta]. Moscow: Iskusstvo, 384 p. [in Russian].

Pukhlianko, M. (2012). Prerequisites for formation of modern competition for musiciansperformers: to the concept of “competitiveness” in the history of culture [Peredumovy formuvannia suchasnoho konkursu muzykantiv-vykonavtsiv: do poniattia «zmahalnosti» v istorii kultury]. Kyiv musicology. Culturology and art criticism [Kyivske muzykoznavstvo. Kulturolohiia ta mystetstvoznavstvo]. R. Glier Kyiv Institute of Music, vol. 41. Kyiv, pp. 42–49. [in Ukrainian].

Raaben, L. N. (1967). Soviet instrumental concerto [Sovetskij instrumental’nyj concert]. Leningrad: Muzyka, 308 p. [in Russian].

Skoryk, A. (2013). Telecommunications and their cultural-art blocs [Telekomunikatsii ta yikh kulturno-mystetski bloky]. Scientific reporter of National Academy of culture and arts management [Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv], 1. Kyiv: Milenium, pp. 97–101. [in Ukrainian].

Strakovich, Ju. (2014). Digilution. What happened to the music in 21 century [Cifroljucija. Chto sluchilos’ s muzykoj v XXI veke]. Moscow: Klassika-XXI, 351 p. [in Russian].

Syrov, V. (2004). Smash hit and masterpiece (to the question of annihilation of terms) [Shljager i shedevr (k voprosu ob annigilizacii ponjatij)]. Art of 20 century: elite and masses [Iskusstvo XX veka: Jelita i massy]. Glinka Nizhny Novgorod State Conservatoire. Nizhny Novgorod, pp. 280–288 [in Russian].

Tarakanov, M. (1988). Symphony and instrumental concerto in Russian Soviet music (the 1960s – 1970s). Ways of development [Simfonija i instrumental’nyj koncert v russkoj sovetskoj muzyke (60-e – 70-e gody). Puti razvitija]. Essays. Moscow: Sovetskij kompozitor, 271 p. [in Russian].

Verevkina, Ju. (2012). Academic music in unusual conditionals (the systematics of concert forms) [Akademicheskaja muzyka v neprivychnyh uslovijah (sistematika koncertnyh form)]. South-Russian musical almanac [Juzhno-rossijskij muzykal’nyj al’manah], 1 (10). Rostov State Conservatory named after S. V. Rachmaninov. Rostov-on-Don, pp. 42–47 [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Антонова Е. Г. Жанровые признаки инструментального концерта и их претворение в предклассический период : автореф. дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Киевская гос. консерватория им. П. И. Чайковского. Киев, 1989. 19 с.

Ахиезер А. С. Возможен ли диалог цивилизаций? // Цивилизации. Вып. 7 : Диалог культур и цивилизаций / Ин-т всеобщей истории РАН. Москва : Наука, 2006. С. 38–63.

Ахмедходжаева Н. М. Теоретические проблемы концертности и концертирования в музыкальном искусстве : автореф. дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Ташкентская гос. консерватория им. М. Ашрафи. Ташкент, 1985. 21 с.

Верёвкина Ю. В. Академическая музыка в непривычных условиях (систематика концертных форм) // Южно-российский музыкальный альманах. Ростов-на Дону : РГК им. С. В. Рахманинова, 2012. No 1 (10). С. 42–47.

Гармония // Большая советская энциклопедия : в 30 т. Т. 6 / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва : Сов. энциклопедия, 1971. С. 370–371.

Концерт // Музыкальный словарь Гроува / пер. с англ., ред. и доп. Л. О. Акопяна. Москва : Практика, 2001. С. 431–432.

Кузнецов И. К. Фортепианный концерт. К истории и теории жанра : автореф. дис. ... канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Московская гос. консерватория им. П. И. Чайковского. Москва, 1980. 25 с.

Лотман Ю. М. Структура художественного текста. Москва : Искусство, 1970. 384 с.

Пухлянко М. Є. Передумови формування сучасного конкурсу музикантів-виконавців: до поняття «змагальності» в історії культури // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство : зб. ст. / Київський ін-т музики ім. Р. М. Глієра Київ, 2012. Вип. 41. С. 42–49.

Раабен Л. Н. Советский инструментальный концерт. Ленинград : Музыка, 1967. 308 с.

Сыров В. Н. Шлягер и шедевр (к вопросу об аннигиляции понятий) // Искусство ХХ века: элита и массы : сб. ст. / ред.-сост. Б. С. Герцелев, Т. Б. Сиднева. Нижний Новгород : НГК им. Глинки, 2004. С. 280–288.

Скорик А. Я. Телекомунікації та їх культурно-мистецькі блоки // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журн. Київ : Міленіум, 2013. No 1. С. 97–101.

Стракович Ю. В. Цифролюция. Что случилось с музыкой в ХХI веке. Москва : Классика-XXI, 2014. 351 c.

Тараканов М. Е. Симфония и инструментальный концерт в русской советской музыке (60-е – 70-е годы). Пути развития : очерки. Москва : Сов. композитор, 1988. 271 с.