Культурний діалог у сучасній теорії та практиці концертування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(42).2019.160750

Ключові слова:

концерт, концертування, діалог, діалог в культурі, агон

Анотація

Розглянуто явище концерту як творчо-виконавської форми соціально-музичної події та творчої форми композиторської активності в сучасному культурному житті. Тривалий історичний досвід культурного побутування концерту, його актуальність на сучасному етапі свідчать про те, що ці явища – концерт як публічний виступ і відповідний жанр музичного твору – є важливими компонентами музичної культури, соціокультурного життя загалом. Охарактеризовано особливості концерту як музичного жанру. Проаналізовано явище концертування, у вузькому значенні, як спосіб специфічної організації музичного мислення та музичної мови, відтворене у певній побудові музичної драматургії засобами музичної виразності; а в широкому розумінні, – як комплексне музичне й соціально-естетичне явище культури, яке сприяє становленню й удосконаленню музики як виду мистецтва. У контексті сучасної виконавсько-глядацької практики окреслено актуальні тенденції розвитку концерту, які ґрунтуються на таких особливостях сучасної музичної культури, як взаємопроникнення, комунікація явищ із музичної і немузичної сфер, елітарного і популярного, індивідуального і масового. Розглянуто можливості міжкультурного діалогу шляхом концертування і створення риторично-діалогічної ситуації в культурі. Діалогічну природу концерту проаналізовану з позиції дуального принципу в культурі. Отже, концерт і концертування постають складними культурними, естетичними, соціальними явищами, спрямованими на налагодження діалогу між людьми у процесі сучасного культуротворення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Iryna Burhan, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Бурган Ірина Олександрівна – аспірант кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського

Посилання

Ahiezer, A. S. (2006). Would the dialogue of civilizations be possible? [Vozmozhen li dialog civilizacicij?]. Civilizations [Civilizacii], vol. 7: Dialogue of cultures and civilizations [Dialog kul’tur i civilizacij]. Moscow: Nauka, pp. 9–38 [in Russian].

Ahmedhodzhaeva, N. M. (1985). Theoretical problems of concert features and concertizing in musical art [Teoreticheskie problemy koncertnosti i koncertirovanija v muzykal’nom iskusstve]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Ashrafi Tashkent state conservatory. Tashkent, 21 p. [in Russian].

Antonova, E. G. (1989). Genre features of an instrumental concerto and their implementation in the pre-classical period [Zhanrovye priznaki instrumental’nogo koncerta i ih pretvorenie v predklassicheskij period]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Kiev state conservatory. Kiev, 19 p. [in Russian].

Concert [Koncert]. (2001). Grove Dictionary of Music [Muzykal’nyj slovar’ Grouva]. Translation from English, edition and addition by L. O. Akopjan. Moscow: Praktika, pp. 431–432. [in Russian].

Harmony [Garmonija]. (1971). Great Soviet Encyclopedia [Bol’shaja sovetskaja jenciklopedija], in 30 vols. Vol. 6. Head editor A. M. Prohorov, 3rd edition. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, pp. 370–371 [in Russian].

Kuznetsov, I. K. (1980). Piano concerto. To the history and theory of genre [fortepiannyj koncert. K istorii I teorii zhanra]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow state conservatory. Moscow, 25 p. [in Russian].

Lotman, Ju. M. (1970). The structure of art text [Struktura hudozhestvennogo teksta]. Moscow: Iskusstvo, 384 p. [in Russian].

Pukhlianko, M. (2012). Prerequisites for formation of modern competition for musiciansperformers: to the concept of “competitiveness” in the history of culture [Peredumovy formuvannia suchasnoho konkursu muzykantiv-vykonavtsiv: do poniattia «zmahalnosti» v istorii kultury]. Kyiv musicology. Culturology and art criticism [Kyivske muzykoznavstvo. Kulturolohiia ta mystetstvoznavstvo]. R. Glier Kyiv Institute of Music, vol. 41. Kyiv, pp. 42–49. [in Ukrainian].

Raaben, L. N. (1967). Soviet instrumental concerto [Sovetskij instrumental’nyj concert]. Leningrad: Muzyka, 308 p. [in Russian].

Skoryk, A. (2013). Telecommunications and their cultural-art blocs [Telekomunikatsii ta yikh kulturno-mystetski bloky]. Scientific reporter of National Academy of culture and arts management [Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv], 1. Kyiv: Milenium, pp. 97–101. [in Ukrainian].

Strakovich, Ju. (2014). Digilution. What happened to the music in 21 century [Cifroljucija. Chto sluchilos’ s muzykoj v XXI veke]. Moscow: Klassika-XXI, 351 p. [in Russian].

Syrov, V. (2004). Smash hit and masterpiece (to the question of annihilation of terms) [Shljager i shedevr (k voprosu ob annigilizacii ponjatij)]. Art of 20 century: elite and masses [Iskusstvo XX veka: Jelita i massy]. Glinka Nizhny Novgorod State Conservatoire. Nizhny Novgorod, pp. 280–288 [in Russian].

Tarakanov, M. (1988). Symphony and instrumental concerto in Russian Soviet music (the 1960s – 1970s). Ways of development [Simfonija i instrumental’nyj koncert v russkoj sovetskoj muzyke (60-e – 70-e gody). Puti razvitija]. Essays. Moscow: Sovetskij kompozitor, 271 p. [in Russian].

Verevkina, Ju. (2012). Academic music in unusual conditionals (the systematics of concert forms) [Akademicheskaja muzyka v neprivychnyh uslovijah (sistematika koncertnyh form)]. South-Russian musical almanac [Juzhno-rossijskij muzykal’nyj al’manah], 1 (10). Rostov State Conservatory named after S. V. Rachmaninov. Rostov-on-Don, pp. 42–47 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-27

Як цитувати

Burhan, I. (2019). Культурний діалог у сучасній теорії та практиці концертування. Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (1(42), 123–134. https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(42).2019.160750

Номер

№ 1(42) (2019)

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.