Музичне середовище та музичне життя

Автор(и)

  • Inna Heorgiivna Dovzhynets Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-9663-2576

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(42).2019.160681

Ключові слова:

музичне життя, музичне середовище, музична діяльність

Анотація

Розглянуто сутність понять «музичне середовище» і «музичне життя». З’ясовано, що музичне середовище є умовою побутування музики та звуковим оточенням індивіда. Воно можливе тільки за наявності предмета свого впливу й охоплює ту частину простору, з якою індивід безпосередньо взаємодіє. Музичне середовище – цілісний феномен, основу якого становить музична діяльність. Складна, багаторівнева структура, організована за принципом взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості елементів, дає змогу вважати музичне середовище системним явищем. Воно формується у процесі музичної діяльності й охоплює всі її складові: творчість, виконавство, розповсюдження і сприйняття, зумовлюється часово-просторовими чинниками й соціальними змінами. Виявлено, що визначальною ознакою життя є діяльність. Музичне життя як діяльність зі створення художніх цінностей – це спосіб буття мистецтва. Музичне життя детерміноване музичним середовищем як сукупністю умов, що забезпечують музичну діяльність. Водночас музичне життя – це відкрита система, яка перебуває у постійному зв’язку із середовищем. Середовище впливає на музичне життя, а музичне життя – на формування музичного середовища. Цей двосторонній процес регулюється музичними потребами суспільства і зміною середовища, в якому відбувається музична діяльність.

Біографія автора

Inna Heorgiivna Dovzhynets, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Довжинець Інна Георгіївна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хореографії та музично-інструментального виконавства Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

Посилання

Adorno, T (1998). Twelve theory lectures [Dvenadcat’ teoreticheskih lekcij]. Selected writings: sociology of music [Izbrannoe: sociologija muzyki]. Translated by A. V. Mikhailov Moscow; Saint Petersburg: Universitetskaja kniga, pp. 7–190 [in Russian].

Alvesson, M. (2005). Understanding organizational culture [Organizacionnaja kul’tura]. Translated from English by P. K. Vlasov. Kharkov: Humanitarniy tsentr, 460 p. [in Russian].

Asafiev, B. V. (1977). The book about Stravinsky [Kniga o Stravinskom]. Leningrad: Muzyka, 279 p. [in Russian].

Berdiaeff, N. А (1947). Existential dialectics of the divine and the human [Dialectique existentielle du divin et de l’humain]. Paris: J. B. Yanin, 247 p. [in French].

Bernstein, N. A. (1990). Physiology of movements and activity [Fiziologija dvizhenij i aktivnost’]. Moscow: Nauka, 494 p. [in Russian].

Corduell, M. (2000). Environment [Sreda]. Psycology. A – Z. Dictionary-reference-book [Psihologija. A–Ja. Slovar’-spravochnik]. Translated from English by K. S. Tkachenko. Moscow: Fair-Press, 448 p. [in Russian].

Environment [Sreda]. Oxford explanatory dictionary in psychology [Oksfordskij tolkovyj slovar’ po psihologii]. A. Reber (ed.). Available at: https://www.psyoffice.ru/slovar-s55.htm (accessed: 12. 02. 2019) [in Russian].

Fisher, E. (1977). Beethoven’s piano sonatas [Fortepiannye sonaty Bethovena]. Performance art in foreign countries [Ispolnitel’skoe iskusstvo zarubezhnyh stran]. Y. Milstein (comp.). Moscow: Muzyka. Ed. 8. pp. 164–198 [in Russian].

Flesh, K. (1977). Violinist’s reminiscences [Vospominanija skripacha]. Performance art in foreign countries [Ispolnitel’skoe iskusstvo zarubezhnyh stran]. Y. Milstein (comp.). Moscow: Muzyka. Ed. 8. pp. 13–156 [in Russian].

Fomin, V. P. (1975). Musical life as a problem of theoretic musicology [Muzykal’naja zhizn’ kak problema teoreticheskogo muzykoznanija]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Doctor of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Moscow State P. I. Tchaikovsky Conservatory. Moscow, 196 p. [in Russian].

Gold, J. (1990). Psycology and geography: fundamentals of behavioral geography [Psihologija i geografija: osnovy povedencheskoj geografii]. Translated from English by S. V. Fedulov. Moscow: Progress, 304 p. [in Russian].

Haeckel E. (1866). General morphology of organisms [Generalle Morphologie der Organismen], in 2 vols, vol. 2: General history of evolution of organisms [Allgemeine Entwicklungsgeschichte der Organismen]. Berlin: Druck Und Erlag Von Georg Reimer, 577 p. [in German].

Heidmets, M. (1983). Subject, environment and bounds between them [Subyekt, sreda i granicy mezhdu nimi]. Psychology and architecture [Psihologija i arhitektura]. Theses of conference in Lohusalu. Tallinn: TPI im. Je. Vil’de, pp. 124–137 [in Russian].

Holovach, I. M. (1990). Formation of musical environment of a big city under the influence of mass media communication (on the material of youth public opinion poll of Tashkent of the 80-ties) [Formirovanie muzykal’noj sredy bol’shogo goroda v svjati s vozdejstviem sredstv massovoj kommunikacii (na materialah sociologicheskih oprosov molodezhi Tashkenta 80-h godov)]. The dissertation authorʼs abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Hamza Hakim-Zade Niyazi Institute of Art Studies. Tashkent, 23 p. [in Russian].

Kremen, V. H. and Bykov, V. Y. (2013). Categories of «space» and «environment»: peculiarities of model and education use [Katehorii «prostir» i «seredovyshche»: osoblyvosti modelnoho podannia ta osvitnoho zastosuvannia]. Theory and practice of social system management: philosophy, psychology, pedagogy, sociology [Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy: filosofiia, psykholohiia, pedahohika, sotsiolohiia]. National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, 2. Kharkiv, pp. 3–16 [in Ukrainian].

Lawson, Ch. A. (1969). Language, communication and biological organization [Jazyk, kommunikacija i biologicheskaja organizacija]. Researches in general system theory. [Issledovanija po obshhej teorii sistem]. Collection of translations. V. N. Sadovsky, E. H. Yudin (ed.). Moscow: Progress, pp. 462–485 [in Russian].

Musical life [Muzykal’naja zhizn’]. Music encyclopedia [Muzykal’naja jenciklopedija], in 6 vols., vol. 3. Y. V. Keldysh (ed.) (1976). Moscow: Sov. Jenciklopedija, pp. 752–753 [in Russian].

Nazaikinsky, E. V. (1995). Music and ecology [Muzyka i jekologija]. Academy of music [Muzykal’naja akademija], 1. Moscow, pp. 8–18 [in Russian].

Rubinstein, S. L. (2000). Fundamentals of general psychology [Osnovy obshhej psihologi]. A. V. Brushlinsky, K. A. Abulkhanova-Slavskaya (ed. and comments). Saint Petersburg: Piter. Available at: http://psylib.org.ua/books/rubin01/index.htm (accessed: 10. 02. 2019) [in Russian].

Sergeeva, I. P. (2012). The role of music education traditions in moral-aesthetic development of a child [Rol’ tradicij muzykal’nogo vospitanija v nravstvenno-jesteticheskom razvitii rebjonka]. Art searches [Mystetski poshuky], a collection of scientific-methodical works. Sumy: Papirus, 2. pp. 104–112 [in Russian].

Social environment [Sreda social’naja]. Philosophical encyclopedic dictionary [Filosofskij jenciklopedicheskij slovar’]. S. S. Averintsev, E. A. Arab-Ogly, L. F. Ilchev (ed.) (1989). Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, p. 624. [in Russian].

Sokhor, A. N. (1975). Sociology and music culture [Sociologija i muzykal’naja i kul’tura]. Moscow: Sovetskij kompozitor, 202 p. [in Russian].

Teymur, N. (1982). Environmental Discourse. London: Question Press, 220 p. [in English].

The life [Zhizn’]. Biology encyclopedic dictionary [Biologicheskij jenciklopedicheskij slovar’]. M. S. Hilyarov (ed.) (1989). Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, p. 202 [in Russian].

The life [Zhizn’]. Great Soviet Encyclopedia [Bol’shaja sovetskaja jenciklopedija], in 30 vols., vol. 9 A. M. Prohorov (ed.) (1972). Moscow: Sov. Jenciklopedija, pp. 205–206 [in Russian].

The life [Zhyttia]. Philosophical encyclopedic dictionary [Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk] (2002). Kyiv: Abris, p. 217 [in Ukrainian].

Timasheva, M. (2001). Facing the event [Licom k sobytiju]. Giya Kancheli. Interview to Svoboda radio [Gija Kancheli. Interv’ju Radio Svoboda] on the 5th of July. Available at: https://www.svoboda.org/a/24197955.html (accessed: 22. 12. 2018) [in Russian].

Turina, O. A. (2011). Creative socialization as a reference model of cultural-artistic space [Tvorcha sotsializatsiia yak etalonna model kulturno-mystetskoho prostoru]. Relevant problems in history, theory and practice of artistic culture [Aktualni problemy istorii, teorii ta praktyky khudozhnoi kultury]. National Academy of Culture and Arts. Kyiv: Milenium, 27, pp. 209–215 [in Ukrainian].

Uznadze, D. N. (2004). General psychology [Obshhaja psihologija]. Translated from Georgian by E. Sh. Chamakhidze. Moscow: Smysl; Saint Petersburg: Piter, 413 p. [in Russian].

Vasyuta, O. V. (1998). Musical life of Chernihivshchina of the 18–19 centuries (General regularities and regional peculiarities) [Muzychne zhyttia Chernihivshchyny XVIII–XIX stolit (Zahalni zakonomirnosti ta rehionalni osoblyvosti)]. The dissertation authorʼs abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.01 Theory and history of culture. Kyiv State University of Culture and Arts. Kyiv, 15 p. [in Ukrainian].

Voyko, R. A. (2018). Environment as a factor of student’s professional growth [Sreda kak faktor professional’nogo stanovlenija studenta]. Contemporary studies of social problems [Sovremennye issledovanija social’nyh problem]. Russian journal of education and psychology, vol. 9, no. 5. Krasnoyarsk, pp. 31–49 [in Russian].

Yudina, V. I. (2015). Musical culture of Russian province within the framework of culturological discourse [Muzykal’naja kul’tura russkoj provincii v kontekste kul’turologicheskogo diskursa]. Observatory of culture [Observatorija kul’tury], 6. Moscow, pp. 22–27 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-27

Номер

Розділ

Мистецтвознавство: Актуальні питання сучасного мистецтвознавства