Соціокультурна зумовленість новаторства Франсуа-Жозефа Госсека у Великій симфонії до мажор
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(41).2018.152150Ключові слова:
французька симфонія, симфонічна творчість Ф.-Ж. Госсека, класична симфоніяАнотація
Розглянуто особливості композиційної побудови та інтонаційної драматургії Великої симфонії до мажор Франсуа-Жозефа Госсека, вплив соціокультурних умов на творчий процес композитора. Нові умови в часи Французької революції вплинули й на жанрову систему музичного мистецтва. Ідеологічна парадигма актуалізувала найпопулярніші жанри масової культури, зокрема пісні і марші, загальні соціокультурні процеси коригували розвиток академічної культури. Прикладом такого впливу є Велика симфонія до мажор Ф.-Ж. Госсека, у якій типовий склад симфонічного оркестру замінено військовим. Особливий інструментарій значно вплинув на характер звучання симфонії та на тематизм, який «мілітаризується» і додатково підкреслює маршову природу багатьох елементів симфонії. Замість типового зіставлення героїки й лірики у головній та побічній партіях відповідно та з легким згладжуванням контрасту, завдяки тональній драматургії, композитор намагається розмити цей розподіл, надаючи твору нетипового драматургічного вирішення. У головній і побічній партіях утворюються теми нового порядку, у яких діалектично поєднуються протилежні начала як унікальний зразок інтерпретації сонатно-симфонічного жанру. Ф.-Ж. Госсек вибудовує твір, спираючись на сонатну форму, проте надає йому іншого тематичного наповнення. Незвичне поєднання інтонаційних комплексів, їх взаємодія в партитурі замість утвердження впевненої маршовості й урочистості, характерних для опусів революційної епохи, виявляють ставлення композитора до подій, під час яких створювалась симфонія.
Посилання
Brook, B (2001). François-Joseph Gossec. The new Grove dictionary of music and musicians: in 22 vol. Vol. 10: Glinka to Harp. New York: Grove, pp. 96–99 [in English].
Brown, H. (2001). Symphonia (I, II). The new Grove dictionary of music and musicians in 22 vol. Vol. 24: Sources of instrumental ensemble music to Tait. New York: Grove, pp. 165–173 [in English].
Glenn, R. W. (1961). A practical edition of six symphonies, opus 12 by François-Joseph Gossec. Eastman School of Music of the University of Rochester, 123 p. [in English].
Goldman, R. (1961). The Wind Band: Its Literature and Technique. Boston: Allyn and Bacon. Inc, 286 p. [in English].
Kehl, A. G. (2014). Critical Editions and Comparative Analysis of Three Representative Wind Band Words from the French Revolution. Doctoral dissertation, University of South Carolina, Columbia, 157 p. [in English].
Kirillina, L. V. (2007). Classical style in 17th – beginning of 19th centuries’ music [Klassicheskiy stil v muzyike XVIII – nachala XIX veka]. Moscow: Kompozitor. Part 2: Music language and basis of music composition [Muzyikalnyiy yazyik i printsipyi muzyikalnoy kompozitsii], 224 p. Part 3: Poetics and style [Poetika i stilistika], 367 p. [In Russian].
Music of the French Revolution. 18th century. Beethoven. (1967). [Muzyika frantsuzskoy revolyutsii. XVIII v. Bethoven]. Moscow: Tchaikovsky Moscow State Conservatory, 443 p. [In Russian].
Radige, A. (1977). French musicians of the French revolution epoch [Frantsuzskie muzyikantyi epohi velikoy frantsuzskoy revolyutsii]. Moscow: Gosmuzgiz, 224 p. [In Russian].
Ryitsarev, S. (1975). At the beginning of French symphony [U istokov frantsuzskogo simfonizma]. Music life [Muzyikalnaya zhizn], No. 11, pp. 16–17 [In Russian].
Ryitsarev, S. (1977). Symphony in France before Berlioz [Simfoniya vo Frantsii do Berlioza]. Moscow: Muzyka, 104 p. [In Russian].
