Європейські фортепіанні школи початку ХІХ століття: становлення піаністичних традицій (до 200-річчя видання «Gradus ad Parnassum» Муціо Клементі)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(40).2018.143797Ключові слова:
європейські фортепіанні школи, віртуозність, процес розвитку піаністичної майстерності, класичний та романтичний стиліАнотація
Висвітлено процес формування і розвитку національних фортепіанних шкіл, розкрито їх роль у європейському піаністичному мистецтві ХІХ століття, виявлено особливості їх становлення у зв’язку еволюцією інструмента. Розглянуто взаємовплив провідних європейських фортепіанних шкіл – віденської, лондонської та паризької – шляхом порівняння часу їх розквіту. Яскравим зразком утілення «англійського» характеру піанізму стала творчість і досягнення в галузі піаністичної техніки М. Клементі. Як засновник лондонської фортепіанної школи, відомий віртуоз, композитор, педагог, фабрикант, М. Клементі відкриває нові обрії в розвитку фортепіанного мистецтва. Навіть стислий огляд його «Вибраних етюдів із “Gradus ad Parnassum”» дає змогу виявити прогресивні для свого часу ознаки віртуозності М. Клементі, зокрема: тяжіння до винахідливості, оригінальності, емоційної наповненості, динамічності, образної яскравості, природної зручності. Наголошено на провідній ролі лондонської фортепіанної школи у формуванні виконавської майстерності, що зумовлено специфікою фортепіано англійської механіки. Проаналізовано збірку «Вибрані етюди з “Gradus ad Parnassum”» М. Клементі як зразок утілення «англійського» типу піанізму, охарактеризовано митця як засновника лондонської фортепіанної школи, винахідника нової механіки фортепіано і автора інтонаційно-технічних «формул» піаністичного мистецтва романтизму.
Посилання
Alekseev, A. D. (1974). From the history of piano pedagogy. Guide to playing key-string instruments (from the Renaissance to the mid-19th century) [Iz istorii fortepiannoi pedagogiki. Rukovodstvo po igre na klavishno-strunnyh instrumentah (ot epokhi Vozrozhdeniya do serediny XIX veka)], Kiev: Muzychna Ukraina, 165 p. [in Russian].
Alekseev, A. D. (1989). The history of piano art: textbook [Istoriya fortepiannogo iskusstva], in 3 vol., vol. 3. Moscow: Muzyka, p. 116 [in Russian].
Clementi, M. (1979). Selected Etudes from Gradus ad Parnassum for piano [Izbrannye etiudy iz Gradus ad Parnassum dlia fortepiano]. Moscow: Muzyka, 104 p. [in Russian].
Kashkadamova, N. (2006). History of piano art of the 19 century [Istoriya fortepiannogo mystetstva XIX storichchya]. Ternopil: АSТОN, 608 p. [in Ukrainian].
Kirillina, L. (2007). Classic style in music of ХVIII – beginning of 19 century. [Klassicheskiy stil v muzyke ХVIII – nachala XIX veka], in 3 vol., vol. 3. Moscow: Kompozitor, 376 p. [in Russian].
Maksimov, E. I. (2003). Piano performance of L. Beethoven in the context of musical criticism and performing tendencies of the end of the 18 – the first third of the 19 century [Fortepiannoe tvorchestvo L. Betkhovena v kontekste muzykalnoi kritiki i ispolnitrlskih tendentsyi kontsa XVIII – pervoi treti XIX veka]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 22 p. [in Russian].
Mofa, A. V. (2013). London piano school of the late 18 – early 19 centuries [Londonskaia fortepiannaia shkola kontsa XVIII – nachala XIX vekov]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 27 p. [in Russian].
Muradian, G. V. (2014). Virtuosity as a phenomenon in the history of piano culture [Virtuoznost kak fenomen v istorii fortepiannoi kultury]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Rostov State Conservatory named after S. V. Rachmaninov. Rostov-na-Donu, 196 p. [in Russian].
Nikolaev, A. A. (1980). Essays on the history of piano pedagogy and the history of pianism [Ocherki po istorii fortepiannoi pedagogiki i istorii pianizma]. Moscow: Muzyka, 112 p. [in Russian].
