Європейські фортепіанні школи початку ХІХ століття: становлення піаністичних традицій (до 200-річчя видання «Gradus ad Parnassum» Муціо Клементі)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(40).2018.143797Ключові слова:
європейські фортепіанні школи, віртуозність, процес розвитку піаністичної майстерності, класичний та романтичний стиліАнотація
Висвітлено процес формування і розвитку національних фортепіанних шкіл, розкрито їх роль у європейському піаністичному мистецтві ХІХ століття, виявлено особливості їх становлення у зв’язку еволюцією інструмента. Розглянуто взаємовплив провідних європейських фортепіанних шкіл – віденської, лондонської та паризької – шляхом порівняння часу їх розквіту. Яскравим зразком утілення «англійського» характеру піанізму стала творчість і досягнення в галузі піаністичної техніки М. Клементі. Як засновник лондонської фортепіанної школи, відомий віртуоз, композитор, педагог, фабрикант, М. Клементі відкриває нові обрії в розвитку фортепіанного мистецтва. Навіть стислий огляд його «Вибраних етюдів із “Gradus ad Parnassum”» дає змогу виявити прогресивні для свого часу ознаки віртуозності М. Клементі, зокрема: тяжіння до винахідливості, оригінальності, емоційної наповненості, динамічності, образної яскравості, природної зручності. Наголошено на провідній ролі лондонської фортепіанної школи у формуванні виконавської майстерності, що зумовлено специфікою фортепіано англійської механіки. Проаналізовано збірку «Вибрані етюди з “Gradus ad Parnassum”» М. Клементі як зразок утілення «англійського» типу піанізму, охарактеризовано митця як засновника лондонської фортепіанної школи, винахідника нової механіки фортепіано і автора інтонаційно-технічних «формул» піаністичного мистецтва романтизму.
Завантаження
Посилання
Alekseev, A. D. (1974). From the history of piano pedagogy. Guide to playing key-string instruments (from the Renaissance to the mid-19th century) [Iz istorii fortepiannoi pedagogiki. Rukovodstvo po igre na klavishno-strunnyh instrumentah (ot epokhi Vozrozhdeniya do serediny XIX veka)], Kiev: Muzychna Ukraina, 165 p. [in Russian].
Alekseev, A. D. (1989). The history of piano art: textbook [Istoriya fortepiannogo iskusstva], in 3 vol., vol. 3. Moscow: Muzyka, p. 116 [in Russian].
Clementi, M. (1979). Selected Etudes from Gradus ad Parnassum for piano [Izbrannye etiudy iz Gradus ad Parnassum dlia fortepiano]. Moscow: Muzyka, 104 p. [in Russian].
Kashkadamova, N. (2006). History of piano art of the 19 century [Istoriya fortepiannogo mystetstva XIX storichchya]. Ternopil: АSТОN, 608 p. [in Ukrainian].
Kirillina, L. (2007). Classic style in music of ХVIII – beginning of 19 century. [Klassicheskiy stil v muzyke ХVIII – nachala XIX veka], in 3 vol., vol. 3. Moscow: Kompozitor, 376 p. [in Russian].
Maksimov, E. I. (2003). Piano performance of L. Beethoven in the context of musical criticism and performing tendencies of the end of the 18 – the first third of the 19 century [Fortepiannoe tvorchestvo L. Betkhovena v kontekste muzykalnoi kritiki i ispolnitrlskih tendentsyi kontsa XVIII – pervoi treti XIX veka]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 22 p. [in Russian].
Mofa, A. V. (2013). London piano school of the late 18 – early 19 centuries [Londonskaia fortepiannaia shkola kontsa XVIII – nachala XIX vekov]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 27 p. [in Russian].
Muradian, G. V. (2014). Virtuosity as a phenomenon in the history of piano culture [Virtuoznost kak fenomen v istorii fortepiannoi kultury]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Rostov State Conservatory named after S. V. Rachmaninov. Rostov-na-Donu, 196 p. [in Russian].
Nikolaev, A. A. (1980). Essays on the history of piano pedagogy and the history of pianism [Ocherki po istorii fortepiannoi pedagogiki i istorii pianizma]. Moscow: Muzyka, 112 p. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
