Фортепіанний концерт у творчості Фердінанда Ріса

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(40).2018.143739

Ключові слова:

австро-німецькі композитори-піаністи, фортепіанний концерт «перехідного» періоду, концертна спадщина Ф. Ріса

Анотація

Розглянуто питання жанрово-стильової еволюції фортепіанного концерту перехідного періоду від класицизму до романтизму. Наголошено на можливості вивчати цей жанр шляхом звернення до концертних творів австро-німецьких композиторів-піаністів першої третини ХІХ століття. Зазначено, що в українському музикознавстві недостатньо досліджено жанрово-стильову еволюцію фортепіанного концерту і концертну творчість австро-німецьких композиторів-піаністів цього періоду. Ці питання розглянуто на прикладі концертної творчості Ф. Ріса. Досліджено жанрові і стильові особливості його концертної спадщини, визначено її місце і роль у становленні жанру в романтичну добу. Розкрито історичні умови створення кожного із восьми фортепіанних концертів композитора. Проаналізовано композиційні принципи, технічні й тембральні прийоми, застосовані у процесі створення фортепіанних концертів. Відзначено, що структура концертів Ф. Ріса загалом відповідає класичним зразкам жанру, але за своєю внутрішньою музичною організацією, особливо тональним планом, вони різняться: діапазон тональних зіставлень гармонічного словника фортепіанних концертів Ф. Ріса значно розширився, а усталені у XVIII столітті функціональні тоніко-домінантові зв’язки ослабли. Виявлено, що зміст і співвідношення сольної та оркестрової партій загалом відповідають класичним нормам, але в оркестрі значно посилена роль духових і ударних інструментів. Наголошено, що Ф. Ріс впроваджує у фортепіанну фактуру інтонаційно-технічні «формули», які в подальшому стануть основою музичного висловлювання романтичного піанізму.

Біографія автора

Halyna Stakhevych, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Стахевич Галина Олександрівна – аспірант кафедри теорії та історії музики Харківської державної академії культури; викладач кафедри образотворчого мистецтва, теорії, історії музики та художньої культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

Посилання

Adaeva, E. S. (2010). The formation of a romantic piano concerto in the works of J. N. Hummel, J. Field, I. Moscheles [Stanovlenie romanticheskogo fortepiannogo koncerta v tvorchestve I. N. Hummelya, Dg. Filda, I. Moshelesa] Theory and practice of professional performing and pedagogical training in the higher musical school [Teoriia i praktika professionalnoi ispolnitelskoi i pedagogicheskoi podgotovki v vysshei muzykalnoi shkole]. Сompiler and scientific editor V. L. Iakoniuk. Belarusian State Academy of Music, 22, 5. Minsk, pp. 172–181 [in Russian].

Cherniavska, M. (2001). L. van Beethoven and piano culture of the late 18 – early 19 century [L. van Bethoven i fortepianna kultura kincya XVIII – pochatku XIX st.]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kiev, 19 p. [in Ukrainian].

Chynaiev, V. P. (1982). In search of romantic pianism [V poiskah romanticheskogo pianizma] Style features of performance interpretation [Stilevye osobennosti ispolnitelskoi interpretatcii]. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, pp. 58–81 [in Russian].

Gnilov, B. G. (2008). Musical composition for piano and orchestra as a genrecompositional phenomenon (Classical-romantic era) [Myzikalnoe proizvedenie dlya fortepiano s orkestrom kak janrovo-kompozicionnuy fenomen (Klassiko-romanticheskaya epoha)]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. State Institute of Art Studies. Moscow, 23 p. [in Russian].

Kuznecov, I. N. (1980). Piano concerto (for the history and theory of the genre) [Fortepiannuy koncert (k istorii i teorii janra)]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02. Music Art. Tchaikovsky Moscow State Conservatory. Moscow, 20 p. [in Russian].

Memoir of Ferdinand Ries (1824). The Harmonicon, a journal of Music. Part 1, vol. 2, No. 15 of March. London : Published by Samuel Leigh, pp. 33–54 [in English].

Ries Journal. Biographical notes about Ludwig van Beethoven. Unpublished letters from Ferdinand Rice to the Bureau de Musique in Leipzig [Ries Journal Biographische Notizen über Ludwig van Beethoven. Unveröffentlichte Briefe von Ferdinand Ries an das Bureau de Musique in Leipzig]. (2012). Edition 2. Berlin: Hainholz Verlag, 40 p. [in German].

Ries Journal. Ferdinand Ries. His work in the new editions of Ries & Erler [Ries Journal. Ferdinand Ries. Seine Werke in neuen Editionen bei Ries & Erler]. (2011). Edition 1. Berlin: Ries & Erler, 36 p. [in German].

Riman, G. (1904). Ries [Ris] Riman, G. Music dictionary [Myzukalnuy slovar], in 3 vol., vol. 3, Moscow: Izdatelstvo P. Jurgensona, pp. 1116–1117 [in Russian].

Shuman, R. (1975). F. Ries. The Ninth concert [F. Ris. Deviatui concert] About music and musicians [O myzuke i myzukantah], in 2 vol., vol. 1. Moscow: Myzuka, pp. 251–252 [in Russian].

Опубліковано

2018-10-04

Номер

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО