DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(38).2018.135910

Музична культурологія в координатах гуманітарного мислення (до 20-річчя кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського

Tetiana Kostiantynivna Humeniuk, Serhii Vitaliiovych Tychko

Анотація


Мета статті – розглянути головні чинники становлення музичної культурології як нової комплексної науки і навчальної дисципліни в контексті гуманітарного знання. Наголошено, що однією із важливих сфер її дослідження є мистецтво музики. Розкрито сутність двох її рівноправних складових – культурологічної і музичної.

Методологія – застосування діалектичного підходу дало змогу показати, що зв’язки мистецтва музики й науки культурології багатогранні, вони зумовлені тим, що виростають з однієї духовної традиції і перебувають у стані взаємопроникнення: культурологія просякнута музикальністю, музика пронизана єдиною духовною традицією, пов’язаною з метафізичною основою її історико-культурного коріння і тим, що музика постійно привертає увагу культурологів як одна з художніх форм самосвідомості культури. Вони намагаються відповісти на запитання про сутність людини та її місце у світі. Мистецтво зацікавлене людиною як індивідуальністю, культурологія (дискурс) – фундаментальними засадами її культуротворчості.

Наукова новизна: застосовуючи термінологію, систему понять й аргументацію, характерні для нашого часу, виявлено зміни, яких зазнали поняття культури і музики протягом останніх двох із половиною тисячоліть, що дає змогу зрозуміти провідні історико-культурні тенденції і традиції мислетворчості.

Висновки: дисциплінарно й інституціонально в українській традиції культурологія формується на початку 1990-х років, що зумовлено необхідністю знайти для культурознавства «серединний шлях»: між крайніми полюсами соціальних наук та історії мистецтв, тобто, з одного боку, вивести вивчення культури з-під впливу методології схематизованої соціальної філософії, засобами якої розглядається вся історія культури крізь призму соціально-економічних відносин і класових антагонізмів, а з іншого, – розкрити внутрішній «логос» в історії культури як хронологічно впорядкованого зібрання «творінь духу». Наголошено, що музична культурологія набула свого розвитку у працях учених Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, у якій 1998 року було відкрито кафедру теорії та історії культури. Науково-педагогічні працівники кафедри й обґрунтували концепцію спеціалізації «Музична культурологія».


Ключові слова


культурологія; музична культурологія; методологія гуманітарних наук; кафедра теорії та історії культури НМАУ ім. П. І. Чайковського; спеціалізація «Музична культурологія»

Повний текст:

PDF

Посилання


Boetsiy, A. M. S. (2012). Basics of music. Prepar. of the text. Translated from Latin and a comment by S. N. Lebedev [Osnovyi muzyiki. Podgot. teksta, per. s latinskogo i komment. S. N. Lebedeva]. Moscow: Moskovskaya konservatoriya, 408 p. [in Russian].

Viko, Dzh. (1994). The basis of a new science about the general nature of nations. Translated from Italian by A. A. Guber [Osnovaniya novoy nauki ob obschey prirode natsiy. Per. s ital. A. A. Gubera]. Moscow, Kiyiv: Refl-buk; ISA, 656 p. [in Russian].

Vonnegut, K. (2010). Timequake. Translated from English by T. Yu. Pokidaeva [Vremetryasenie. Per. s angl. T. Yu. Pokidaevoy]. Moscow: АSТ, 222 p. [in Russian].

Gerasimova-Persidskaya N. A. (2012). The theme of the end of time in the penitential motet “The end of the soul is approaching”. Gerasimova-Persidskaya N. A. Music. Time. Space [Tema kontsa vremeni v pokayannom motete «Priblizhaetsya dushe konets». GerasimovaPersidskaya N. A. Muzyika. Vremya. Prostranstvo]. Kiev: Duh i litera, pp. 240–249 [in Russian].

Hermes Trismenist and Hermetic Tradition of East and West (1998). [Germes Trismenist i germeticheskaya traditsiya Vostoka i Zapada]. Moscow: Aleteyya, Kiyiv: Iris, 623 p. [in Russian].

Eko U. (2003). The island of the day before. Translated from Italian by A. A. Kostyukovich [Ostrov nakanune. Per. s ital. E. A. Kostyukovich]. Sanct-Petersburg: Symposium, 477 p. [in Russian].

Eko U. (2006). Open work: form and uncertainty in modern poetics. Translated from Italian by A. Shurbelyova. [Otkryitoe proizvedenie: Forma i neopredelennost v sovremennoy poetike. Per. s ital. A. Shurbeleva]. Sanct-Petersburg: Symposium, 412 p. [in Russian].

Cherednichenko T. V. (1994). Music in the history of culture: in 2 vol., vol. 2 [Muzyika v istorii kulturyi: v 2 t. T. 2]. Dolgoprudny: Allegro-Press, 174 p. [in Russian].

Shlegel F. (1983). The main features of Gothic architecture. Shlegel F. Aesthetics. Philosophy. Criticism, in 2 vol, vol. 2 [Osnovnyie chertyi goticheskogo zodchestva. Shlegel F. Estetika. Filosofiya. Kritika: v 2 t. T. 2]. Moscow: Iskusstvo, pp. 259–260. [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Боэций А. М. С. Основы музыки / подгот. текста, пер. с латинского и коммент. С. Н. Лебедева. Москва : Московская консерватория, 2012. 408 с.

Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций / пер. с итал. А. А. Губера Москва : Киев : Рефл-бук ; ИСА, 1994. 656 с.

Воннегут К. Времетрясение / пер. с англ. Т. Ю. Покидаевой. Москва : АСТ, 2010. 222 с.

Герасимова-Персидская Н. А. Тема конца времени в покаянном мотете «Приближается душе конец» // Герасимова-Персидская Н. А. Музыка. Время. Пространство. Киев : Дух і літера, 2012. С. 240–249.

Гермес Трисменист и герметическая традиция Востока и Запада. Москва : Алетейя ; Киев : Ирис, 1998. 623 с.

Эко У. Остров накануне / пер. с итал. Е. А. Костюкович. Санкт-Петербург : Симпозиум, 2003. 477 с.

Эко У. Открытое произведение: Форма и неопределенность в современной поэтике / пер. с итал. А. Шурбелева. Санкт-Петербург : Symposium, 2006. 412 с.

Чередниченко Т. В. Музыка в истории культуры : в 2 т. Т. 2. Долгопрудный : АллегроПресс, 1994. 174 с.

Шлегель Ф. Основные черты готического зодчества // Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика : в 2 т. Т. 2. Москва : Искусство, 1983. С. 259–260.