«Ацис і Галатея» Жана-Батіста Люллі та Георга Фрідріха Генделя: два погляди на один сюжет
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(38).2018.135905Ключові слова:
музично-театральне барокове мистецтво, пастораль, опери «Ацис і Галатея» Ж.-Б. Люллі та Г. Ф. ГенделяАнотація
Виявлено один із провідних напрямів сучасного музичного мистецтва – відродження барокового театру. Серед багатьох опер про Ациса і Галатею для аналізу обрано твори Ж.-Б. Люллі і Г. Ф. Генделя. Дія «героїчної пасторалі» «Ацис і Галатея» Ж.-Б. Люллі розгортається в типовому для таких історій аспекті, зі сценічними та виконавськими спрощеннями. Триактна структура пасторалі доповнена алегоричним прологом. Сольні та ансамблеві номери написані у традиційній для ліричної трагедії аріозно-декламаційній манері із вкрапленнями танцювальних інтонацій в партії супроводу. Кожен акт містить невеликі танцювально-хорові дивертисменти, які відіграють важливу роль у драматургії твору. Жанр «Ациса і Галатеї» Г. Ф. Генделя визначають як пастораль і як «маску». Це двоактний твір номерної структури з увертюрою, зі стрункою композицією. В інтерпретації сюжету кожним із композиторів є спільні моменти: від майже відсутньої сценічної дії до використання традиційних засобів виразності пасторальної топіки: типових пасторальних тональностей; часто визначеної жанровотанцювальної основи; характерної фактури; типової інструментовки. Відмінність у підході композиторів до інтерпретації міфу полягає в орієнтації на різні жанрові й національні традиції: Ж.-Б. Люллі спирався на щойно сформований жанр «ліричної трагедії», а в «Ацисі і Галатеї» Г. Ф. Генделя, крім національного жанру «маски», проступають ознаки ораторії.
Посилання
Bulycheva, A. V. (2004). Gardens of Armida: Musical Theater of the French Baroque [Sadyi Armidyi: Muzyikalnyiy teatr frantsuzskogo barokko]. Moscow: Agraf, 448 p. [in Russian].
Gruber, R. I. (1934). “Acis and Galatea” by Handel [explanatory text and libretto of the pastoral] [“Atsis i Galateya” Gendelya (poyasnitelnyiy tekst i libretto pastorali)]. Leningrad: Leningrad Philharmonic, 78 p. [in Russian].
Kirillina, L. V. (2007). Classical style in music of the 18 – beginning of the 19 century: in 3 parts, Part 3: Poetics and stylistic [Klassicheskiy stil v muzyike ХVIII – nachala ХIХ veka : v 3 ch., ch. 3: Poetika i stilistika]. Moscow: Kompozitor, 376 p. [in Russian].
Korobova, A. G. (2015). National and Transnational in the Historical Reception of Pastoral Genres [Natsionalnoe i transnatsionalnoe v istoricheskoy retseptsii pastoralnyih zhanrov]. Problems of Music Science [Problemyi muzyikalnoy nauki], Zagira Ismagilova Ufa State Institute of Arts]. Ufa, No. 3, pp. 6–14 [in Russian].
Korobova, A. G. (2007). Pastoral in the music of European tradition: the theory and history of the genre: research [Pastoral v muzyike evropeyskoy traditsii: k teorii i istorii zhanra: issledovanie]. Ekaterinburg: Ural State conservatory named after M. P. Mussorgsky, 656 p. [in Russian].
