«Traité d’harmonie» Шарля Кателя і його відбиття у творчості Ріхарда Вагнера
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(38).2018.135903Ключові слова:
педагогіка Ш. Кателя, творчість Р. Вагнера, діяльність Б. Асаф’єва, Паризька консерваторія, гармонія, голосоведення, інструментовка, музична освіта, музичний імпресіонізмАнотація
Наголошено, що «Трактат про гармонію» Шарля-Симона Кателя має особливе значення в історії європейського музикознавства як перший підручник гармонії, офіційно введений у навчальний процес Паризької консерваторії. Ця праця фактично є одним із наріжних каменів сучасних традицій викладання музично-теоретичних дисциплін, тому є всі підстави розглянути її як методологічне джерело для численних сучасних підручників з гармонії. Звернення до деяких зразків творчості Р. Вагнера у проекції на кателівську методику надало можливість актуалізувати кілька принципових питань гармонії як компонента композиторської практики, з одного боку, і як навчальної дисципліни, з іншого. Методичні принципи Кателя яскраво виявляються у сфері вагнерівського голосоведення, якому властива своєрідна функціональна перемінність оркестрових голосів. Загалом, спираючись на виклад основ акордових з’єднань, наведений у «Трактаті» Ш. Кателя, учень може оволодіти трьома видами гомофонно-гармонічного письма: фортепіанним, оркестровим і хоровим. Окрім того, спільні моменти між методичними принципами Ш. Кателя і вагнерівськими прийомами організації фактури дають змогу виявити історичну спадкоємність між кателівським ученням і естетикою музичного імпресіонізму на межі ХІХ–ХХ століть
Посилання
Asafjev, B. (1978). M. I. Glinka [M. I. Glinka], Leningrad: Muzyika, 312 p. [in Russian].
Berkov, V. (1977). Concerning the question of functional theory in Russia (Stasov, Serov, Larosh, Taneev) [K voprosu o funktsionalnoy teorii v Rossii (Stasov, Serov, Larosh, Taneev)]. Berkov, V. O. Selected articles and researches [Berkov, V. Izbrannyie stati i issledovaniya]. Moscow: Sov. kompozitor, pp. 47–73 [in Russian].
Berkov, V. (1977) Harmony [Garmoniya]. V. Berkov, Selected articles and researches [Berkov, V. Izbrannyie stati i issledovaniya]. Moscow: Sov. kompozitor, pp. 195–236 [in Russian].
Bogoyavlenskiy, S. (1967). Soviet theoretical musicology (1941–1966) [Sovetskoe teoreticheskoe muzyikoznanie (1941–1966)]. Questions of music theory and aesthetic [Voprosyi teorii i estetika muzyiki], No. 6–7. Leningrad: Muzyika, pp. 164–194 [in Russian].
Wagner, R. (2003). My life [Moya zhizn], in 2 vol., vol. 1. Moscow: ACT; Astrel, 560 p. [in Russian].
Weber, K. (1982). Mr concertmaster Feski’s of Karsluhe composing manner [Sochinitelskaya manera g-na kontsertmeystera Feski v Karlsrue]. Music aestitic of Germany 19 century: antology [Muzyikalnaya estetika Germanii XIX veka: antologiya], in 2 vol., vol. 2. Moscow: Muzyika, pp. 75–76 [in Russian].
Voytenko, A. (2012). Style specifics of orchestral tone color functional interpretation in N. Yak. Myaskovsky’s compositions: dissertation. Tchaikovsky National Academy of Music [Stilevaya spetsifika funktsionalnoy traktovki orkestrovogo tembra v proizvedeniyah N. Ya. Myaskovskogo: dis. … kand. iskusstvovedeniya: spets. 17.00.03 Muzyikalnoe iskusstvo], Kyiv, 83 p. [in Russian].
Grischenko, S. (1974). Catel, Charles-Simon [Catel, Sharl-Simon]. Music encyclopedia [Muzyikalnaya entsiklopediya], in 6 vol., vol. 2. Moscow: Sov. kompozitor, p. 744 [in Russian].
Ischenko, Yu. (2012). My harmony. Scientific reporter of Tchaikovsky National Academy of Music No. 94, Yury Ishchenko and modern music space, No. 94 [Moya garmoniya. Naukoviy visnik Natsionalnoyi Muzichnoyi Akademiyi Ukrayini Imeni P. I. Chaykovskogo. Vyp. 94: Yuriy Ischenko ta suchasniy muzichniy prostir]. Kyiv, pp. 245–267 [in Russian].
Kotliarevskyi, I. (1974). Introduction to the classification of theoretical systems of music [Vstup do klasyfikatsii muzychno-teoretychnykh system]. Kyiv: Muz. Ukraina, 48 p. [in Ukrainian].
Kurth, E. (1975). Romantic harmony and its crises in Wagner’s “Tristan” [Romanticheskaya garmoniya i eyo krizis v “Tristane” Wagnera]. Moscow: Muzyika, 552 p. [in Russian].
Larosh, G. (1913). Thoughts on system of harmony and its relation to music pedagogics. Larosh, G. A. Collection of crytical articles on music [Myisli o sisteme garmonii i eyo primenenii k muzyikalnoy pedagogike. Larosh, G. A Sobranie muzyikalno-kriticheskih statey], in 2 vol, vol. 1. Moscow: Ob-vo “Muz.-teoret. b-ka v Moskve”, pp. 246–259 [in Russian].
Mazel, L. (1982). About some aspects of B. V. Asavjev’s theory. Mazel, L. Article on music theory and anlysis [O nekotoryih storonah kontseptsii B. V. Asafeva. Mazel, L. Statji po teorii i analizu muzyiki]. Moscow: Sov. kompozitor, pp. 277–307 [in Russian].
Mazel, L. and Ryizhkin, I. (1934, 1939). Essays on history of theoretical musicology [Ocherki po istorii teoreticheskogo muzyikoznaniya], in 2 vol., vol. 2. Moscow: Gos. muz. izd-vo, 180 p., 248 p. [in Russian].
Polotskaya, E. (2009). Tchajkovsky and genesis of composer’s education in Russia: dissertation [P. I. Chaykovskiy i stanovlenie kompozitorskogo obrazovaniya v Rossii: dis. … doktora iskusstvovedeniya: spets. 17.00.02 Muzyikalnoe iskusstvo]. Moscow, 690 p. [in Russian].
Radige, A. (1934) French musicians of Great French revolution epoch [Frantsuzskie muzyikantyi epohi Velikoy frantsuzskoy revolyutsii]. Moscow: Gos. muz. izd-vo [Gosudarstvennoe muzykalnoe izdatelstvo], 145 p. [in Russian].
Ryizhkin, I. (1934). Traditional school [Traditsionnaya shkola]. In: Mazel, L. and Ryizhkin, I. Essays on history of theoretical musicology [Ocherki po istorii teoreticheskogo muzyikoznaniya], in 2 vol., vol. 1. Moscow: Gos. muz. izd-vo, pp. 79–121 [in Russian].
Ryizhkin, I. (1939). Theory of polibasicity (N. Garbuzov) [Teoriya mnogoosnovnosti (N. Garbuzov)]. In: Mazel, L. and Ryizhkin, I. Essays on history of theoretical musicology [Ocherki po istorii teoreticheskogo muzyikoznaniya], in 2 vol., vol. 2. Moscow: Gos. muz. izd-vo, pp. 206–245 [in Russian].
Stepanov, A. (1984). Methodics of harmony teaching [Metodika prepodavaniya garmonii]. Moscow: Muzyika, 131 p. [in Russian].
Tyishko, S. and Mamaev, S. (2002) Glinka’s wanderings. Comments to “Notes” [Stranstviya Glinki. Kommentariy k “Zapiskam”], in 4 vol., vol. 2. Kyiv: Zadruga, 508 p. [in Ukrainian].
Harnonkurt, N. (2002). Music in our life [Muzika v nashomu zhitti]. Music as a tone language [Muzika yak mova zvukiv]. Sumy: Sobor, pp. 4–6 [in Ukrainian].
Harnonkurt, N. Understanding of music and music education [Rozuminnya muziki ta muzichna osvita]. Music as a tone language [Muzika yak mova zvukiv]. Sumy: Sobor, pp. 10–19 [in Ukrainian].
Holopov, Yu. (1972). On evolution of European tonal system [Ob evolyutsii evropeyskoy tonalnoy sistemyi]. Problems of mode [Problemy lada]. Moscow: Muzyika, pp. 35–76 [in Russian].
Tsukkerman, V. (1975). Theoretical essays and etudes on music [Muzyikalnoteoreticheskie ocherki i etyudy], in 2 vol., vol. 2, Moscow: Sov. kompozitor, 464 p. [in Russian].
Shevalje, L. (1932). History of harmony doctrine [Istoriya ucheniy o garmonii]. Moscow: Gos. muz. izd-vo, 184 p. [in Russian].
Schnitke, A. (2004) Functional variability of textural voices [Funktsionalnaya peremennost golosov faktury]. In: Schnitke, A. Articles on music [Statji o muzyike]. Moscow: Kompozitor pp. 92–93 [in Russian].
Catel, Ch. (1802). Traité d’harmonie. Paris: l’Imprimerie du Conservatoire de Musique, 73 p. 28.Catel, Ch. (1854). A Treatise on Harmony. London: J. Alfred Novello, 57 p.
Charleton, D. (1995) Logier, Johann Bernhard. The New Grove Dictonary of Musik and Musicians, in 20 vol., vol. 11. New York: Macmillan, pp. 132–133.
Education in music (1995). The New Grove Dictonary of Musiс and Musicians, in 20 vol., vol. 6. New York: Macmillan, pp. 1–58.
Fetis, F.-J. (2008). Complete Treatise on the Theory and Practice of Harmony. New York: Pendragon Press, 282 p.
Suskin, S. (1995). Catel, Charles-Simon. The New Grove Dictonary of Musik and Musicians. in 20 vol., vol. 4. New York: Macmillan, pp. 7–8.
Wason, R. (2008). Musica practica: music theory as pedagogy. The Cambridge History of Western Music Theory. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 46–77.
