Музика Ріхарда Вагнера у Польщі з кінця ХІХ століття до нинішніх часів

Автор(и)

  • Magdalen Dzyadak Інститут музикознавства Ягеллонського університету у Кракові, Польща https://orcid.org/0000-0002-1409-7902
  • D. O. Poliachok

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(38).2018.135898

Ключові слова:

творчість Р. Вагнера, польська публіка, постановки опер, критичні публікації

Анотація

Здійснено огляд рецепції творчості Ріхарда Вагнера у Польщі протягом ХІХ століття і до 2016 року. Охарактеризовано постановки опер, розглянуто критичні рецензії, монографічні дослідження різних років, виставки, переклади. Підкреслено зв’язок між сприйняттям музики Р. Вагнера і мистецьким та суспільно-політичним контекстом. Розкрито складний шлях музики композитора до польської публіки наприкінці ХІХ століття, зумовлений неприйняттям її провідними польськими композиторами того часу (С. Монюшком, З. Носковським, В. Желенським), а також загостренням національного питання. Показано зміни, які відбулися на початку ХХ століття, зокрема йдеться про позитивне ставлення до музики Р. Вагнера літераторів і композиторів генерації «Молодої Польщі». Розглянуто складний шлях її поступового повернення в польське культурне життя після Другої світової війни в умовах, коли серед широкої публіки панувала відраза до німецької культури, а комуністична влада свідомо гальмувала процес поширення творів композитора. Охарактеризовано різні підходи до постановки опер Р. Вагнера наприкінці ХХ – початку ХХІ століть в умовах переважання постмодерністської «режисерської опери». Зазначено, що в більшості критичних публікацій, присвячених постановкам вагнерівських опер, повторюється думка, що музика композитора в Польщі досі вкрай мало відома, а його твори виконуються вкрай рідко. Наголошено, що останніми роками у Польщі відбулися значні досягнення в дослідженні творчості Р. Вагнера, зокрема названо роботи К. Козловського, М. Гмиса, Р. Д. Голянека, Р. Окуліч-Козарина, М. Дзядек.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Magdalen Dzyadak, Інститут музикознавства Ягеллонського університету у Кракові

Дзядек Магдалена – доктор мистецтвознавства, професор Інституту музикознавства Ягеллонського університету у Кракові (Польща)

D. O. Poliachok

перекладач

Посилання

Brumer, W. (1933). Wyspianski’s Theatre. Warsaw: Księgarnia F. Hoesicka, 80 p. [in Polish].

Dębowska, A. S. (2013). “Parsifal” in Poznan. Wagner which is difficult to enjoy. Gazeta Wyborcza: daily. 23 października. Available at: http://wyborcza.pl/1,113768,14826145,_Parsifal__ w_Poznaniu__Wagner__z_ktorego_trudno_sie.html (Accessed: 15 January 2017) [in Polish].

Dziadek, M. (2000). The Young-Polish Cult of the Bards as being adopted to rendering Wagner’s Output. A Contribution to the History of “Wagnerians Craze” in Polish. In: T. Brodniewicz, M. Jabłoński, J. Stęszewski, eds. Mickiewicz and Music. Words – Sounds – Contexts. Poznan: AM, pp. 83–91 [in Polish].

Dziadek, М. (2013). Polish Reception of Wagner and Mahler in the Context of the Renaissance of Romantic Attitudes among Polish Critics and Composers. Annales Universitas Mariae Curie-Skłodowska. Section L, Arts. vol. 9. No. 2. Lublin: UMCS, pp. 143–154 [in Polish].

Dziadek, М. The Reception if Wagner’s Music and Ideas in Polish during the Communist Years (1945–1989). In: S. Muir, A. Belina-Johnson, eds. Wagner in Russia, Poland and the Czech Lands: musical, literary and cultural perspectives. Surrey / GB: Ashgate Publishing Limited, 2013, pp. 159–184.

Dziadek, М. (2001). Wagner and Young Poland. Music. No. 4, pp. 27–45 [in Polish].

Erhardt, L. (1963). The Beginning or Continuation? Musical Movement. No. 10, p. 17 [in Polish].

Golianek, R. D. (1996). Zdzisław Jachimecki’s Monograph on Wagner and the Polish Discussion about the Position of Composer’s. In: P. Macek, ed. Colloquium Richard Wagner – Nationalkulturen – Zeitgeschichte. Brno: Masarykova univerzita, pp. 176–187.

Golianek, R. D. (2002). Towards Last Things… The Contemplation as the Feature of Late Style in Music (on the Examples from Liszt, Wagner and Shostakowitsh). In: W. Kalaga and E. Knapik, eds. Late Style in Music, Literature and Culture. Katowice: Wydawnictwo Śląsk, pp. 107–117 [in Polish].

Gostomski, W. (1904). The Theatre in Bayreuth and its Meaning, Wagner’s Drama, The Artist’s Tragedy. From Past and Present. Warsaw: Gebethner i Wolff, 1904, pp. 194–204 [in Polish].

Gostomski, W. (1899) Wagner’s Drama. Warsaw Library. Vol. 3, pp. 472–499. [in Polish].

Gostomski, W. (1904) The Artist’s Tragedy. Warsaw Library. Vol. 3, pp. 280–321 [in Polish].

Horowicz, B. (1963). Operatic Theatre: The History of Opera, Stagings, Perspectives. Warsaw: Państ. Instytut Wydawniczy, 233 p. [in Polish].

Jabłonowski, W. (1904). Introduction. In: Schuré E. Musical Drama. R. Wagner, His Oeuvre and Ideals. Translated by E. Węsławska. Warsaw, 336 p. Сontemporary Edition: Schuré E. Richard Wagner and his Musical Drama. Wadowice: V.I.D.I. 2004. 240 p. [in Polish].

Jabłonowski W. (1898). Richard Wagner. Poet and Thinker. Weekly Illustrated [Tygodnik Ilustrowany]. No. 44, pp. 865–868. [in Polish].

Jellenta, C. [Napoleon Hirszband]. (1894). Prometheans. Jellenta C. The Universal Poem and Its Most Recent History. Warsaw: G. Centnerszwer; Cracow: S. A. Krzyżanowski, pp. 17–47 [in Polish].

Jellenta, C. [Napoleon Hirszband]. (1913). Will of Power and Ring of the Rings. Rydwan. No. 11, pp. 67–78 [in Polish].

Kozłowski, K. (2004). Theatre and Religion of Art. Wagner’s “Parsifal”. Poznan : Wydawnictwo Naukowe UAM. 288 p. (“Seria Polish Philology”. Nr 82) [in Polish].

Kozłowski, K. (2006). Opera and Music Drama. Sketches. Poznan: PTPN. 192 p. [in Polish].

Kołaczkowski, S. (1931). Richard Wagner as Composer and Theoretician of Music Drama. Warsaw: Drukarnia Zakładów Graficznych M. Arct. 209 p. [in Polish].

Komorowska, M. (2003). The Chronicle of Music Theatres in People’s Republic of Poland. July 1944 – June 1989. Poznan : PTPN, 2003. 335 s. (Poznan Operatic Studies, 1640–5803. Vol. 3) [in Polish].

Matuszewski, I. (1902). Słowacki and the New Arts (Modernism): Słowacki’s Oeuvre in the Light of Modern Aesthetics: Comparative Study. Warsaw: Gebethner i Wolff. 400 p. [in Polish].

Okulicz-Kozaryn, R. (2013). Where the King Spirit Manifests Himself… Stanisław Wyspiański in Search of the Polish Equivalent to Bayreuth. In: S. Muir and A. Belina, eds. Richard Wagner in Central and Eastern Europe. Foreword R. Taruskin. London: Ashgate, pp. 137–158.

Piniński, L. (1883). About Modern Opera and Richard Wagner’s Importance and about Wagner’s “Parsifal”. Lvov: Drukarnia Władysława Łozińskiego, 1883. 106 p. [in Polish].

Pociej, B. (1978) From the Author. Sketches from Late Romanticism. Kraków: PWM, pp. 5–6 [in Polish].

Pociej, B. (1978). Sketches from Late Romanticism. Cracow : PWM, 1978. 243 p. [in Polish].

Pociej, B. (1969). “Tristan and Isolde” at Poznan Opera. Tygodnik Powszechny. No. 2, p. 11.

Saturna, A. (1969). Wagner Chord. Nurt. No. 3, p. 20 [in Polish]. 29.Sławińska, I. (1966). Introduction. The Ideas of Theatre of Young Poland. Warsaw: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, pp. 1–10 [in Polish].

Stromenger, K. (ca 1938). Wagner’s Theatre. Lvov: Państwowe Wydawnictwo Książek Szkolnych, 87 p. [in Polish].

Teodorowicz, K. (2014). At Last Lohengrin [online]. Available at: http://teatralny.pl/recenzje/nareszcie-lohengrin,484.html (Accessed: 17 January 2017) [in Polish].

Wagner, R. (2009). Dramaturgy of Opera. Selected Issues from the Years 1871–1879. Transl. M. Kasprzyk, ed. by E. Voss, ed. for Polish edition A. Igielska, K. Kozłowski. Gdansk: Słowo / obraz terytoria, 2009. 303 p. [in Polish].

Waydel-Dmochowska, J. (1958). Warsaw of the Olden Times. Warsaw: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1958. 499 p. [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-28

Як цитувати

Dzyadak, M., & Poliachok, D. O. (2018). Музика Ріхарда Вагнера у Польщі з кінця ХІХ століття до нинішніх часів. Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (1(38), 51–64. https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(38).2018.135898

Номер

№ 1(38) (2018)

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.