Онтологічні та аксіологічні зсуви фестивної культури в епоху цифровізації
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(70).2026.361904Ключові слова:
свято, фестивна культура, глобальні мережі, цифрова ідентичність, віртуальний святковий простір, мережеве суспільство, онтологія, гра, симулякрАнотація
Досліджено трансформацію феномену свята як фундаментальної культурної універсалії в умовах глобальної мережевізації та цифровізації. Констатовано, що сучасна епоха з інтенцією на глобальну мережеву трансформацію вносить радикальні корективи в архітектоніку святкового дійства. Здійснено концептуальний аналіз щодо онтологічної кризи традиційних форм святкування, які століттями спиралися на синхронність фізичної присутності, локальність простору та сакральність моменту. Виявлено, що цифрова епоха нівелює традиційну синхронність часу і простору, замінюючи цілісність ритуалу медіативними формами святкування. Проаналізовано онтологічний перехід від традиційного свята, як локальної події фізичного «буття-разом», до мережевої практики «буття-дляІншого». Виявлено специфіку віртуального святкового простору, де візуальна репрезентація та символічне визнання стають визначальними чинниками легітимації події. Досліджено функціонування медіаінтерфейсів як медіуму, що структурує нову онтологію переживання шляхом екстеріоризації емоцій. Розглянуто концепцію «цифрового сторітелінгу» (формату Stories) як нової форми ритуальної організації досвіду свята, яка слугує новаторською оптикою дослідження. Доведено, що в цифровій культурі відбувається радикальне стиснення ритуального часу, зокрема, тривала процесуальність замінюється фрагментованими актами візуального маркування. Обґрунтовано зміщення акценту з внутрішньої консолідації групи на зовнішню візуальну легітимацію індивіда в глобальному медіапросторі. Прогнозовано подальші перспективи осмислення сучасного свята як моделі «присутності без участі» в контексті суттєвої трансформації соціальності: замість внутрішньої консолідації спільноти шляхом «комунітас» (В. Тернер) визначальною стає зовнішня легітимація індивіда через публічну видимість у мережевих структурах
Завантаження
Посилання
Antipina, I., 2024. Artificial intelligence as a tool for transforming cultural ideas [Shtuchnyi intelekt yak instrument transformatsii kulturolohichnykh idei]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(64), pp.74–90. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.314744
Bauman, Z., 2013. U poshukakh tsentru, shcho trymaie. In: M. Fezerstoun, S. Lesh, R. Robertson, eds. Hlobalni modernosti [Global modernities]. Translated from English by T. Tsymbal. Kyiv: Nika-Tsentr, pp.201–221.
Bodriiar, Zh., 2004. Symuliakry i symuliatsiia [Simulacra and simulation]. Translation from French by V. Khovhun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko "Osnovy".
Burdie, P., 2011. Mova i symvolichne nasylstvo [Language and symbolic violence]. Translated from English by T. Tsymbal. Spilne: zhurnal sotsialnoi krytyky, 3, pp.84–92.
Heizinha, Y., 1994. Homo Ludens. Dosvid vyznachennia ihrovoho elementa kultury [Homo Ludens. Experience in defining the play element of culture]. Translated from English by O. Mokrovolsky. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko "Osnovy".
Diurkhaim, E., 2002. Pervisni formy relihiinoho zhyttia [Primitive forms of religious life]. Translation from French by G. Filipchuk, Z. Borysiuk. Kyiv: Yunivers.
Sovhyra, T. I., 2023. The phenomenon of technique and technology in the artistic cultural process. Doctor of theory and history of culture. Thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.
Terner, V., 2004. Rytualnyi protses: struktura i antystruktura [Ritual process: structure and antistructure]. Translated from English by M. Oliynyk. Lviv: Litopys.
Goffman, E., 2022. The presentation of self in everyday life. New York: Penguin.
Trach, Y., 2021. Artificial intelligence as a tool for creating and analysing works of art. Culture and arts in the modern world, 22, pp.164–173. https://doi.org/10.31866/2410-1915.22.2021.235907
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
