Гаксіанська перспектива фестивної культури: між трансценденцією та симуляцією

Анотація

Досліджено феномен сучасної фестивної культури крізь призму антиутопічних та візіонерських концепцій Олдоса Гакслі, Джорджа Орвелла, Ніла Постмана. Здійснено культурологічний аналіз концепцій фестивної культури як симуляції та трансценденції, двох протилежних проєктів майбутнього, створених Олдосом Гакслі, що є унікальною новаторською оптикою даної розвідки. З’ясовано, що фестивність як маркер сьогочасної культури є ключовим інструментом конструювання соціальної реальності, тональність якої визначає сутність того чи іншого суспільства — репресивного чи гармонійного. Аргументовано на основі оптики обох мислителів — Олдоса Гакслі та Джорджа Орвелла — шляхи, за якими знищується сам дух культури, а саме: перетворенням на інструмент гноблення, за орвеллівською традицією, або перетворенням на розвагу, за гаксліанським проєктом. Встановлено, що, Джордж Орвелл бачить культуру як в’язницю — жорстку систему примусу, цензури та переписування історії, де будь-яка автономія думки знищується, а Олдос Гакслі — культуру як бурлеск. Концептуалізовано сучасну фестивну культуру в аспекті парадигмальної боротьби двох фундаментальних, але протилежно спрямованих імпульсів, де: з одного боку, це імпульс до трансценденції — глибинна, архаїчна потреба людини у виході за межі буденності, у переживанні єдності зі спільнотою, «communitas» (Віктор Тернер) та інтенції до вищого сенсу; з іншого боку, це імпульс до симуляції — бажання отримати організований, безпечний, контрольований ескапізм, який лише імітує свободу та трансценденцію. Виявлено специфіку парадоксальної актуалізації та поєднання двох моделей культури в реаліях сучасного інформаційного/цифрового суспільства. Доведено, що дві заявлені концепції культури Олдоса Гакслі, постають антропологічними моделями. Констатовано подальші перспективи осмислення феномену фестивної культури крізь призму дозвіллєвих практик, фестивально-конкурсного руху, повсякденної культури, що дозволить розширити міждисциплінарний та методологічний потенціал дослідження.