Гаксіанська перспектива фестивної культури: між трансценденцією та симуляцією
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.4(69).2025.354557Ключові слова:
фестивація, фестивна культура, свято, симулякр, трансценденція, цінність, Олдос Гакслі, Джорж ОрвеллАнотація
Досліджено феномен сучасної фестивної культури крізь призму антиутопічних та візіонерських концепцій Олдоса Гакслі, Джорджа Орвелла, Ніла Постмана. Здійснено культурологічний аналіз концепцій фестивної культури як симуляції та трансценденції, двох протилежних проєктів майбутнього, створених Олдосом Гакслі, що є унікальною новаторською оптикою даної розвідки. З’ясовано, що фестивність як маркер сьогочасної культури є ключовим інструментом конструювання соціальної реальності, тональність якої визначає сутність того чи іншого суспільства — репресивного чи гармонійного. Аргументовано на основі оптики обох мислителів — Олдоса Гакслі та Джорджа Орвелла — шляхи, за якими знищується сам дух культури, а саме: перетворенням на інструмент гноблення, за орвеллівською традицією, або перетворенням на розвагу, за гаксліанським проєктом. Встановлено, що, Джордж Орвелл бачить культуру як в’язницю — жорстку систему примусу, цензури та переписування історії, де будь-яка автономія думки знищується, а Олдос Гакслі — культуру як бурлеск. Концептуалізовано сучасну фестивну культуру в аспекті парадигмальної боротьби двох фундаментальних, але протилежно спрямованих імпульсів, де: з одного боку, це імпульс до трансценденції — глибинна, архаїчна потреба людини у виході за межі буденності, у переживанні єдності зі спільнотою, «communitas» (Віктор Тернер) та інтенції до вищого сенсу; з іншого боку, це імпульс до симуляції — бажання отримати організований, безпечний, контрольований ескапізм, який лише імітує свободу та трансценденцію. Виявлено специфіку парадоксальної актуалізації та поєднання двох моделей культури в реаліях сучасного інформаційного/цифрового суспільства. Доведено, що дві заявлені концепції культури Олдоса Гакслі, постають антропологічними моделями. Констатовано подальші перспективи осмислення феномену фестивної культури крізь призму дозвіллєвих практик, фестивально-конкурсного руху, повсякденної культури, що дозволить розширити міждисциплінарний та методологічний потенціал дослідження.
Завантаження
Посилання
Babushka, L., 2020. Festyvatsiia yak komunikatyvnyi apropriator hlobalizatsiinykh interesiv u kulturotvorchomu prostori: monohrafiia [Festivalization as a communicative appropriator of globalization interests in the cultural space: a monograph]. Kyiv: PP Lysenko M. M.
Haksli, O., 2023. Dveri spryiniattia. Rai ta peklo [The doors of perception. Heaven and hell]. Translated from English by O. Mokrovolsky. Kyiv: Kurs.
Haksli, O., 2025. Yakyi chudesnyi svit novyi! [What a brave new world!]. Translated from English by V. Morozov. Kyiv: BookChef.
Demchuk, R. V., 2020. "Comicocracy" as a cultural and political reality [«Komikokratiia» yak kulturno-politychna realnist]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Kyievo-Mohylianska akademiia". Istoriia i teoriia kultury, 3, pp.13–20. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.13-20
Orvell, Dzh., 2020. 1984 [1984]. Translated from English. Kharkiv: "Folio".
Fuko, M., 2003. Arkheolohiia znannia [Archaeology of knowledge]. Translated from French by V. Shovkun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko "Osnovy".
Fuko, M., 2025. Nahliadaty y karaty. Narodzhennia viaznytsi [To supervise and punish. The birth of the prison]. Translated from English by P. Tarashchun. Kyiv: Komubuk.
Huxley, A., 2011. Island. London: Chatto & Windus.
Muray, P. and Lévy, El., 2022. Festivus festivus. París: Fayard.
Postman, N., 2005. Amusing ourselves to death. New York: Penguin Books.
Seabrook, J., 2001. Nobrow: The culture of marketing, the marketing of culture. New York: Vintage.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Лариса Бабушка, Оксана Сапіга

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

