Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського

Інноваційні підходи до реалізації мистецьких колаборацій: досвід оперних студій музичних академій України

Лариса Леванова — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто ключові вектори тлумачення понять «інновація» та «інноваційність» в мистецькій освіті. Сформульовано визначення інноваційності у мистецькій освіті у вигляді не лише запровадження нових методик навчання, а передусім створення освітнього простору, в якому студент виступає активним учасником і співавтором власного професійного становлення. Проаналізовано інноваційні підходи до реалізації мистецьких колаборацій у сфері оперної освіти на прикладі діяльності оперних студій провідних музичних академій України. Розглянуто досвід реалізації проєкту «Мистецтво єднає Україну. Оперні вистави» як моделі практичної інтеграції формальної й неформальної освіти, міждисциплінарного підходу та регіонального культурного обміну. Приділено особливу увагу аналізу форм міжінституційної взаємодії, механізмів творчого партнерства між студентами, викладачами та запрошеними митцями в процесі підготовки оперних постановок. Виокремлено основні переваги проєкту, які полягали у створенні умов для реального сценічного досвіду, міжрегіонального культурного діалогу, доступу до професійної інфраструктури, а також взаємодії з митцями національного рівня. Також виявлено труднощі означеного проєкту, зокрема, різний рівень технічного забезпечення та нерівномірну фахову підготовку студентів. Акцентовано увагу на ролі оперної студії як лабораторії колективної творчості, де інновації стають механізмом професійного зростання, зміцнення міжінституційної мобільності та формування національного освітньо-культурного простору. Запропоновано розглядати досвід проєкту як концептуальну основу для створення цифрової мережі оперних студій України з метою подальшого розвитку колаборативного потенціалу

Явище концертності в літургійній творчості українських композиторів (ХVІІ – ХХІ століття)

Тетяна Гусарчук, Владислав Лисенко — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто явище концертності в літургійній творчості українських композиторів різних епох. Досліджено багатозначне застосування терміну «концертність» стосовно літургійної музики, виокремлено трансформації музики до Літургій на жанрово-стильовому рівнях — від вияву концертності у власне обрядовій формі Літургії до сучасних індивідуально-стильових прочитань жанру. Показано, що у ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття в партесній творчості відбуваються процеси, які свідчать про наростання ознак концертності в партесних Службах Божих, що у другій половині ХVІІ століття знайде досконалий вияв в утворенні нового жанру — партесного концерту. У літургійних творах М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, С. Дегтярьова виявлено нові тенденції, які наближають їх до концертної творчості, що пов’язано як із композиційними змінами, так і з використанням широкого спектру виражальних засобів, які, зокрема, походили з тогочасної світської музичної культури. Виокремлено літургійну творчість українських композиторів ХХ — початку ХХІ століття як духовну музику, не призначену для використання під час богослужіння. У творах Л. Дичко, М. Скорика, Є. Станковича та інших композиторів підкреслено риси концертності. Узагальнено спектр використання поняття концертності стосовно літургійної творчості українських композиторів, зокрема, йдеться про наявність у творах фактурної перемінності (акордова — поліфонічна фактура) та концертування за аналогією з інструментальним концертом — чергування tutti та solo (зазвичай soli). Зазначено, що створений у другій половині ХVІІІ століття скорочений варіант Літургії, який іноді називають концертним, звісно, не призначався для концертного виконання, однак скорочення літургійного циклу і формування повноцінного музичного жанру з власною драматургією уможливлює його виконання в концертних умовах. Виявлено залучення музично-виражальних засобів упродовж століть, спрямованих на поглиблення музичної концепційності та посилення естетичного впливу. З’ясовано, що у ХХ столітті виникла концертна літургія як жанр, що функціонує виключно або майже виключно у позахрамовому середовищі, а також створено хорові духовні концерти та окремі літургійні піснеспіви, призначені для концертного виконання. Проакцентовано практичні особливості виконання літургійних творів в умовах богослужіння та концертного залу.

Духовна тематика у камерно-вокальних творах Остапа Бобикевича

Уляна Молчко — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Висвітлено невідомі камерно-вокальні твори композитора української діаспори Остапа Бобикевича. Розглянуто мистецьку спадщину відомого культурно-освітнього діяча, який працював і представляв наше мистецтво в інонаціональному середовищі в другій половині ХХ століття. Встановлено, що на сьогоднішній час вона є малодослідженою. Підкреслено тривале перебування його рукописів в закордонних архівах та приватних нотозбірнях, повернення на рідну землю котрих стало можливим у період здобуття незалежності Україною. Розглянуто музичну інтерпретацію Остапом Бобикевичем літературних текстів духовної тематики, зокрема поетів Маркіяна Шашкевича та Володимира Янева, які були передані з власного нотного архіву Йосифом Гошуляком. Здійснено музикознавчий аналіз цих солоспівів, а також охарактеризовано засоби музичної виразності у вокальній та інструментальній партіях. Прослідковано духовну змістову наповненість поетичних першооснов. Вияскравлено художньо-образну сторону віршів, у яких крізь призму сакральних звернень до Всевишнього творця Маркіян Шашкевич та Володимир Янів висловлюють переживання за долю України. Констатовано, що глибоко патріотична ідейність літературних текстів надихнула Остапа Бобикевича до створення камерно-вокальних творів: «Слава Богу», «Отче наш», «І остави нам долги наші». Розкрито застосовані композитором драматургічні та формотворчі засоби, у яких простежуються ознаки вільного наскрізного розвитку тематичного матеріалу солоспівів. Охарактеризовано взаємодію слова і сольної партії, на основі чого доведено декламаційно-речитативну природу вокального викладу, що вказує на народнопісенну основу, тобто на думний епос камерно-вокальної музики Остапа Бобикевича. Окреслено фортепіанний супровід аналізованих солоспівів, який доповнює їх духовно-патріотичну настроєність. Доведено, що аналізовані вокально-інструментальні твори є яскравими взірцями композиції, які ґрунтуються на фольклорних та романтичних стильових ознаках.

Комп’ютерна музика Аліси Кобзар (на прикладі твору «Щоденник землі»)

Дзвенислава Саф’ян — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Висвітлено творчість молодої української композиторки Аліси Кобзар, яка активно працює в галузі комп’ютерної та електронної музики. Зазначено, що композиторка здобула освіту у трьох європейських культурно-музичних центрах — Києві (Україна), Кракові (Польща) та Ґраці (Австрія). Визначено чинники її фахового формування, які зумовлені художньою ситуацією європейської кар’єри молодого композитора: зокрема участь у міжнародних майстер-класах, програмах стажування, конкурсах та замовленнях від професійних колективів і фестивалів. отримання стипендій. Окреслено елементи сучасної європейської кар’єрної моделі молодого композитора, які надають змогу усвідомити ключові детермінанти її професійної траєкторії. Проаналізовано участь А. Кобзар у міжнародному проєкті електронної музики «Pandemic Media Space», в межах якого вона створила твір «Щоденник Землі» для кларнету та електроніки. Виявлено, що цей твір існує у віртуальному мультимедійному середовищі, який представлено на спеціально розробленій вебсторінці. Розглянуто особливості взаємодії акустичного й електронного звучання, а також роль інтерфейсу як елементу композиційного мислення. Охарактеризовано специфіку використання комп’ютера та створення програмного забезпечення А. Кобзар, що ґрунтується на її одночасній роботі як композиторки, так і програмістки, яка спеціально створює унікальні плагіни комп’ютерних програм та вебсторінки для втілення багатошарових алгоритмів звукового синтезу й розміщення аудіо-, відео- та інтерактивних елементів композиції у віртуальному просторі. Артикульовано унікальність підходу композиторки до програмування, що виступає розробницею спеціалізованого програмного забезпечення — плагінів і віртуальних середовищ для інтерактивної взаємодії зі слухачем. Доведено, що завдяки цьому її твори вирізняються складною структурою, яка поєднує звуковий синтез, відеоряд і мережеву взаємодію.

Естрадне хвилювання піаніста як мистецтвознавчий феномен

У Фань — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто естрадне хвилювання піаніста у концертно-сценічній діяльності з позицій мистецтвознавства. Обґрунтовано доцільність дослідження сутності означеного феномену науковцями саме цієї галузі, адже тільки вони володіють інструментарієм його вивчення завдяки поглибленому розумінню: психологічної реакції піаніста на дію стресорів, які викликають у нього естрадне хвилювання; фізіологічної реакції виконавського апарату піаніста на дію емоціогенних умов його концертно-сценічної діяльності; когнітивних процесів, задіяних у проєктуванні художніх образів музичних творів в уяві піаніста; специфіки перевтілення піаніста під час концертно-сценічної діяльності у спроєктовані уявні художні образи музичних творів; логіки побудови мелодико-ритмічних ліній музичних творів з метою «занурення» піаніста в означений процес як одного з провідних методів уникнення появи негативних видів естрадного хвилювання тощо. Здійснено порівняльний аналіз функціонального впливу різних видів естрадного хвилювання піаніста («хвилюванняпіднесення», «хвилювання в образі», «хвилювання-паніка» та «хвилювання-апатія») на процес його концертно-сценічної діяльності. З’ясовано, що перших два види естрадного хвилювання стимулюють піаніста до віднайдення нових рис у варіантах інтерпретації музичних творів, які він може «відчути» тільки на естраді завдяки синергійній взаємодії зі слухачами/глядачами, а останні два види — виступають «руйнівниками» злагодженості перебігу когнітивних процесів, які забезпечують безпомилкове відтворення засвоєного матеріалу та безупинну реалізацію виконавських навичок, навіть за умови якісної підготовки до концертно-сценічного виступу. Описано основні чинники створення емоціогенних умов у концертно-сценічній діяльності піаніста, інтенсивність дії яких надають змогу ототожнювати означений вид діяльності з психологічним стресом — інформаційним та емоційним. Доведено, що надмірне естрадне хвилювання будь-якого негативного виду у піаніста «блокує» механізми управління власною сценічною поведінкою.

Принцип циклічності у фортепіанній музиці Роберта Шумана: виконавські підходи

Лі Цзичжань — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Здійснено аналіз теоретичних засад та історико-стильового контексту принципу циклічності у фортепіанній музиці романтичної доби з акцентуацією уваги на індивідуальних рисах підходу Р. Шумана до циклічної форми. Визначено, що циклічність у музиці Р. Шумана постає як складна система зв’язків, об’єднаних загальною художньообразною ідеєю та внутрішньою логікою драматургічного розгортання твору. Описано результати аналізу низки фортепіанних циклів Р. Шумана — Carnaval. Op. 9, Kreisleriana. Op. 16, Kinderszenen. Op. 15 та Phantasiestücke. Op. 12. Виявлено, що циклічна єдність цих творів забезпечується завдяки використанню спільних тематичних мотивів, тональних співвідношень та численних літературних алюзій, які є невід’ємною частиною естетики романтизму. Приділено особливу увагу аналізу музичних шифрів (A–S–C–H, Carnaval) як важливих інтегральних компонентів, що пов’язують окремі мініатюри у єдину художню концепцію. Підкреслено роль сюжетного наративу у формуванні циклічного задуму, що сприяє поглибленню образного сприйняття циклів. Проаналізовано виконавський аспект циклічності у творчості Р. Шумана на прикладі інтерпретацій видатних піаністів різних історичних періодів — Клари Шуман, Володимира Горовиця, Марти Аргеріх та Юджі Ванґ. Доведено, що кожен з цих виконавців реалізує власний підхід до трактування шуманівських циклів, демонструючи специфічні стратегії, які сприяють внутрішній цілісності та емоційній глибині виконавської інтерпретації. Запропоновано практичні рекомендації піаністам щодо реалізації принципу циклічності у виконавській практиці: від ретельного аналізу структури циклу та формування цілісної драматургічної концепції до продуманого вибору агогіки, темпових співвідношень, динамічної палітри та педалізації. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у порівняльному вивченні циклічних форм у творчості інших композиторів-романтиків, а також у дослідженні виконавських практик сучасних піаністів із застосуванням новітніх методик та цифрових технологій.

Перший всеукраїнський відкритий конкурс хорових диригентів імені академіка О. С. Тимошенка як фактор формування й осмислення ідентичності української культури

Віктор Бондарчук — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто проблему національної ідентичності в контексті культуротворчих процесів у сучасній Україні. З’ясовано, що культура як механізм укорінення ідентичності в умовах російсько-української війни виконує одну з найбільш значимих функцій національного усвідомлення українців і потребує особливої уваги. Наголошено на необхідності перманентно переосмислювати духовну спадщину, формувати механізми її повернення, збереження й захисту. Описано феномени звичаєвості і традиції української хорової культури й сучасний стан її розвитку. Зазначено, що конкурс хорових диригентів становить важливий чинник консолідації сучасного хорового виконавства. Визначено основні принципи формування мистецьких традицій на прикладі проведення Конкурсу хорових диригентів імені О. С. Тимошенка як важливого механізму універсалізації норм і цінностей вітчизняної хорової культури, який зміцнює її минуле, визначає теперішнє і програмує майбутнє в їх нерозривній цілісності. Охарактеризовано цей конкурс як знакову подію в історії українського хорового мистецтва, як важливий елемент культуротворчих процесів, які формують історію сучасної України, надаючи їй відповідних смислів і значень. Розглянуто Конкурс диригентів як спосіб поєднати традиції, погляди й переконання митців різних регіонів України. Розроблено механізми повернення забутих імен українських митців на протидію практиці їх привласнення, властиву діям агресора. Проаналізовано програму конкурсу, наголошено на свідомому доборі творів для кожного туру. Розглянуто хоровий спів як важливий елемент національної історичної та культурної свідомості. Осмислено культуру хорового співу як універсальну категорію «звичаю», завдяки якій сформовано потужну традицію. Вказано визначальні критерії, які стали запорукою перемоги конкурсантів: філігранна мануальна техніка, відчуття стилю, досконала методика роботи з хором, відповідність композиторського задуму та інтерпретаційних рішень. Зазначено переможців і лауреатів Конкурсу. Доведено, що Конкурс хорових диригентів є не тільки ефективним засобом поєднання традицій, поглядів й переконання митців різних регіонів України, а й логічним продовженням творчої біографії О. С. Тимошенка.

Унікальний стиль епохи Мирослава Скорика

Тетяна І. Андрущенко, Тетяна В. Андрущенко, Оксана Сапіга — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто унікальність композиторського стилю Мирослава Скорика як оптимальну для нашої епохи естетичну модель внутрішньо одухотвореного відображення життєво важливих цінностей невербалізованими засобами, принципами, ідеями та ідеалами. Виявлено основні ознаки композиторського стилю Мирослава Скорика, серед яких значуще місце належить національним рисам, високому професіоналізму та інноваційному мисленню Митця. Проаналізовано комплекс питань, пов’язаних із формуванням самобутнього стилю Мирослава Скорика та його впливом на сучасну музичну культуру України. Доведено, що структура композиторського стилю Мирослава Скорика є оригінальною, тобто неповторною. Означено основні складові та особливості формування унікального стилю Мирослава Скорика з урахуванням його творчої спадщини як носія музичного вираження загальнолюдських цінностей. З’ясовано, що стилетворення Мирослава Скорика детермінувалось системою як його власних психологічних властивостей, так і системою національних художньо-естетичних цінностей епохи. Описано вплив творчості Мирослава Скорика на формування сучасної української музики, її різножанровість та національне спрямування. Підкреслено, що президентська відзнака «Національна легенда України» набула символічного значення для осмислення постаті Мирослава Скорика, увиразнила його значення у формуванні сучасного українського музичного світу та його зв’язку із історичною традицією. Акцентовано увагу на «зрілій виваженості» його музики, прагненні досягнути акмегармонії у всіх складових художньої цілісності, спираючись на метацінності, які управляють емоціями людини. Висвітлено особливості сучасної музичної освіти — суперечливого впливу штучного інтелекту та дистанційного навчання на формування знань, умінь і навичок у майбутніх фахівців мистецької спрямованості. Обґрунтовано актуальність подальшого дослідження сучасного мистецького простору України, адже мистецтво стало потужним інструментом спротиву у російськоукраїнській війні.

Естетичні аспекти взаємодії штучного інтелекту та музичного мистецтва

Інна Антіпіна — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто основні алгоритми штучного інтелекту, що застосовуються у музичній творчості. Досліджено естетичні аспекти взаємодії штучного інтелекту (ШІ) з музичним мистецтвом. Проаналізовано основні алгоритми ШІ, такі як трансформери, латентна дифузія, генеративно-змагальні мережі (GANs), автокодувальники та нейронні мережі з підсиленням, що застосовуються у створенні музики, та їхні технічні можливості. Прослідковано взаємодію між людською креативністю та алгоритмічною генерацією, а також роль композитора як співавтора чи куратора в процесі співпраці з ШІ. Описано культурні та філософські наслідки впровадження ШІ, включаючи питання автентичності, авторства та сприйняття музики слухачами. Висвітлено виклики, пов’язані з оригінальністю та емоційною глибиною алгоритмічно створених творів, а також перспективи розвитку ШІ як інструменту для інновацій у музичній творчості. З’ясовано вплив ШІ на естетичні аспекти музики, зокрема на структуру, гармонію, ритміку та стилістику творів. Окреслено виклики забезпечення оригінальності й емоційної глибини алгоритмічно створених творів, а також перспективи розвитку ШІ як інструменту для інновацій у музичній творчості через інтеграцію алгоритмів та співпрацю з людськими митцями. Доведено, що взаємодія між людською креативністю та алгоритмічною генерацією музики характеризується синергією, де ШІ виступає як потужний інструмент, що розширює творчі можливості композитора, але не замінює його. Спрогнозовано, що ШІ стане повноцінним співавтором, здатним до реальної імпровізації, а інтеграція алгоритмів, таких як трансформери та латентна дифузія, підвищить точність і творчу свободу в генерації музики. Спроєктовано перспективи подальших досліджень означеної проблематики в напрямі створення музики з більшою емоційною глибиною та культурною контекстуальністю, зокрема шляхом інтеграції трансформерів, латентної дифузії та нейронних мереж із підсиленням.

Культурологічний коментар як метод дослідження урбаністичного повсякдення композиторів ХІХ століття

Катерина Міненко — пн, 30 чер 2025 00:00:00 +0000

Розглянуто культурологічний коментар як методологічний інструмент вивчення повсякденної сфери життя композиторів. Продемонстровано дієвість методу з позицій культурного значення, а також як частини процесу створення хронологічної послідовності досліджуваного періоду життя композитора. Визначено, що коментування допомагає вирішити низку проблем пов’язаних з вивченням творчих біографій митців, зокрема, через звернення до інших гуманітарних наук. Досліджено повсякденне життя композиторів ХІХ століття з врахуванням факторів урбаністичного середовища. Виявлено, що аналіз епістолярних та літературних джерел сприяє розумінню культурного контексту художніх явищ доби, чинників, які впливають на формування повсякденних звичок композиторів, їх щоденних маршрутів, оточуючого міського пейзажу, а також історичної цінності пам’яток, до яких вони могли бути дотичними під час мандрівок європейськими містами. Обґрунтовано вивчення проблематики урбаністичного повсякдення композиторів ХІХ століття, що характеризувалось такими спільними рисами як: потяг до мандрівок, міський спосіб життя, досвід здобуття нових вражень, значний вплив загальнокультурних явищ на їх творчість. Описано міське повсякдення німецького композитора Р. Шумана під час перебування в Лейпцизі та українського композитора С. Гулака-Артемовського за часів його навчання у Флоренції. Проаналізовано епістолярну спадщину Р. Шумана, що містить згадки відвідуваних місць, особистих вражень, та описів впливу урбаністичного середовища на його світовідчуття. Відтворено деталі повсякдення С. Гулака-Артемовського, чому сприяла низка ґрунтовних біографічних досліджень, які стосуються періоду його перебування у Флоренції. Висвітлено деякі факти, що торкаються дозвілля композиторів та особливостей професійної діяльності в межах оточуючого міського простору. Реконструйовано урбаністичний пейзаж Лейпцига й Флоренції з врахуванням деяких ключових адрес, що сприяють детальному вивченню міського буття Р. Шумана та С. Гулака-Артемовського. Доведено актуальність та універсальність застосування методу культурологічного коментаря до вивчення творчої і повсякденної сфер життя музикантів, оскільки це сприяє формуванню нового погляду на світ музичної культури.