Метаморфози ліричного тематизму Петра Чайковського: концептуальний вимір
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.2(43).2019.171459Ключові слова:
ліричний тематизм, інтонаційна концепція, метатекст, семантика, мімікрія, LiebestodАнотація
Аналітично доведено, що інтонаційна концепція П. І. Чайковського значною мірою продукується і підтримується ліричним тематизмом. Розглянуто концептуально-семантичну специфіку музики митця крізь призму ліричного тематизму, символічні інтенції лірики П. Чайковського як метатекст, динамічну специфіку ліричного тематизму в його коливаннях між «світлом» і «тінню» на різних етапах утілення (від ранніх до зрілих творів). Аналітично аргументовано, що ліричні теми композитора в будь-якій їх жанрово-інтонаційної проекції не автономні в кожному окремому опусі, вони системно організовані, а тому дефінуються як ліричний метатекст. Серед системних семантичних структур цього метатексту: а) часта наявність сходження, семантично зарядженого коду приреченості, яким забезпечується емоційна подвійність і можливість майбутнього «затемнення» ліричних тем; б) стабільна тонально-семантична програма (розглянута з акцентом на ре мажорі и ре-бемоль мажорі: перший символізує життєстверджуючу любов, другий – модус Liebestod, вічну любов, яка пережила смерть). Кожен із трьох «актів трагедії» (Четверта, П’ята, Шоста симфонії), маючи спільні прийоми обслуговування різних смислових функцій однією інтонаційною ідеєю, має свою програму й алгоритм реалізації. У Четвертій – це відкритий конфлікт Фатуму і Героя, у П’ятій – принцип інтонаційної мімікрії, у Шостій – остаточне зрощення тем Фатуму і Героя і, як результат, розворот лірики від світла до темряви. Доведено, що образно-інтонаційні ініціативи ліричного тематизму П. Чайковського дають підстави розглядати його як «актора першого плану», який не тільки відтіняє конфлікт і рефлектує інтонаційні події, а є важливим символічним інтерпретатором симфонічної концепції композитора.
Посилання
Al’shvang, A. (1970). P. I. Tchaikovsky [P. I. Chajkovskij]. Moscow: Muzyka, 816 p. [in Russian].
Asafyev, B. (1954). Composer-dramatist – Pyotr Ilyich Tchaikovsky [Kompozitor-dramaturg – Petr Il’ich Chajkovskij]. Asafyev, B. (1954). Selected Works [Izbrannye Trudy], in 7 vols., vol. 2. Moscow: AN SSSR, pp. 57–63 [in Russian].
Asafyev, B. (1972). About Tchaikovsky’s music [O muzyke Chajkovskogo]. Leningrad: Muzyka, 376 p. [in Russian].
Asafyev, B. (1981). About symphonism [O simfonizme]. Asafyev, B. (1981). About symphonic and chamber music [O simfonicheskoj i kamernoj muzyke]. Leningrad: Muzyka, 1981, pp. 96–101 [in Russian].
Brodie, R. (2002). Mental viruses [Psihicheskie virusy]. Methodological manual for students of the course “Modern psychotechnology” [Metodicheskoe posobie dlja slushatelej kursa “Sovremennye psihotehnologii”]. Moscow: IVC Marketing, 192 p. [in Russian].
Chekan, Ju. (1992). Historical and functional research of musical works (on the example of Tchaikovsky’s Sixth Symphony) [Istoriko-funkcional’noe issledovanie muzykal’nyh proizvedenij (na primere Shestoj simfonii Chajkovskogo)]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.03 Music Art. Tchaikovsky Kiev State Conservatory. Kiev, 25 p. [in Russian].
Cukkerman, V. (1971). Expressive Means of Tchaikovsky’s Lyrics [Vyrazitel’nye sredstva liriki Chajkovskogo]. Moscow: Muzyka, 245 p. [in Russian].
Diachkova, O. (2004). The ‘Directing’ Expanded Polimetaphority in the opera of P. Tchaikovsky “The Queen of Spades” [“Rezhysuiucha” rozghornuta polimetaforychnist v operi P.Chajkovskoho ‘Pikova dama’] // Scientific reporter of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chajkovskoho], vol. 42: The History of Music: New Facts and Interpretations [Istoriia muzyky: novi fakty ta interpretatsii]. Kyiv, pp. 121–143 [in Ukrainian].
Dolzhanskij, A. N. (1981). Tchaikovsky’s Symphonic Music. [Simfonicheskaja muzyka Chajkovskogo], selected works [izbrannye proizvedenija]. 2nd edition. Leningrad: Muzyka, 208 p. [in Russian].
Dulova, E. (1989). Ballet “Sleeping Beauty” by P. I. Tchaikovsky in the context of the author’s style [Balet “Spjashhaja krasavica” P. I. Chajkovskogo v kontekste avtorskogo stilja]. Manuscript of Dissertation work for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. N. A. Rimsky-Korsakov Leningrad State Conservatory. Leningrad, 200 p. [in Russian].
Jarustovskij, B. (1947). Opera dramaturgy of Tchaikovsky [Opernaja dramaturgija Chajkovskogo]. Moscow; Leningrad: Gosmuzizdat, 242 p. [in Russian].
Klimovickij, A. (1987). Notes on Tchaikovsky’s Sixth Symphony (on the problem: Tchaikovsky on the threshold of the 20th century) [Zametki o Shestoj simfonii Chajkovskogo (k probleme: Chajkovskij na poroge XX veka)]. Problems of Musical Romanticism [Problemy muzykal’nogo romantizma]. Leningrad: LGITMiK, pp. 109–129 [in Russian].
Klimovickij, A. (1994). “The Queen of Spades” by Tchaikovsky: cultural memory and cultural presentiments [“Pikovaja dama” Chajkovskogo: kul’turnaja pamjat’ i kul’turnye predchuvstvija]. Russia – Europe: contacts of musical cultures [Rossija – Evropa: kontakty muzykal’nyh kul’tur], a collection of scientific papers. Problems of musicology [Problemy muzykoznaniya], issue 7. Saint Petersburg: RIIA, pp. 221–274 [in Russian].
Lotman, Ju. (2000). Memory of culture [Pamjat’ kul’tury]. Lotman, Ju. (2000). The Semii sphere. Culture and explosion. Inside the thinking worlds [Semiosfera. Kul’tura i vzryv. Vnutri myslyaschih mirov]. Articles. Research. Notes. Saint-Petersburg: Iskusstvo-SPB, pp. 614–621 [in Russian].
Nikolaeva, N. (1958). Symphonies of P. I. Tchaikovsky [Simfonii P. I. Chajkovskogo]. Moscow: Gosmuzizdat, 297 p. [in Russian].
Orlova, E. (1980). Peter Ilyich Tchaikovsky [Pjotr Il’ich Chajkovskij]. Moscow: Muzyka, 271 p. [in Russian].
Poberezhnaja, G. (1994). P. I. Tchaikovsky [P. I. Chajkovskij]. Kiev: VIPOL, 358 p. [in Russian].
Ponomarjova, E. (2012). Mythopoetics and Intertextuality in the Later Works of P. I. Tchaikovsky [Mifopojetika i intertekstual’nost’ v pozdnem tvorchestve P. I. Chajkovskogo]. The dissertation author’s abstract for gaining the degree of the Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Saratov: L. V. Sobinov Saratov State Conservatory, 24 p. [in Russian].
Raku, M. (1999). “The Queen of Spades” by Tchaikovsky brothers: the experience of intertextual analysis [“Pikovaja dama” brat’ev Chajkovskih: opyt intertekstual’nogo analiza]. Musical Academy [Muzykal’naja akademija], 2, pp. 9–21 [in Russian].
