Культурний діалог у сучасній теорії та практиці концертування
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(42).2019.160750Ключові слова:
концерт, концертування, діалог, діалог в культурі, агонАнотація
Розглянуто явище концерту як творчо-виконавської форми соціально-музичної події та творчої форми композиторської активності в сучасному культурному житті. Тривалий історичний досвід культурного побутування концерту, його актуальність на сучасному етапі свідчать про те, що ці явища – концерт як публічний виступ і відповідний жанр музичного твору – є важливими компонентами музичної культури, соціокультурного життя загалом. Охарактеризовано особливості концерту як музичного жанру. Проаналізовано явище концертування, у вузькому значенні, як спосіб специфічної організації музичного мислення та музичної мови, відтворене у певній побудові музичної драматургії засобами музичної виразності; а в широкому розумінні, – як комплексне музичне й соціально-естетичне явище культури, яке сприяє становленню й удосконаленню музики як виду мистецтва. У контексті сучасної виконавсько-глядацької практики окреслено актуальні тенденції розвитку концерту, які ґрунтуються на таких особливостях сучасної музичної культури, як взаємопроникнення, комунікація явищ із музичної і немузичної сфер, елітарного і популярного, індивідуального і масового. Розглянуто можливості міжкультурного діалогу шляхом концертування і створення риторично-діалогічної ситуації в культурі. Діалогічну природу концерту проаналізовану з позиції дуального принципу в культурі. Отже, концерт і концертування постають складними культурними, естетичними, соціальними явищами, спрямованими на налагодження діалогу між людьми у процесі сучасного культуротворення.
Посилання
Ahiezer, A. S. (2006). Would the dialogue of civilizations be possible? [Vozmozhen li dialog civilizacicij?]. Civilizations [Civilizacii], vol. 7: Dialogue of cultures and civilizations [Dialog kul’tur i civilizacij]. Moscow: Nauka, pp. 9–38 [in Russian].
Ahmedhodzhaeva, N. M. (1985). Theoretical problems of concert features and concertizing in musical art [Teoreticheskie problemy koncertnosti i koncertirovanija v muzykal’nom iskusstve]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Ashrafi Tashkent state conservatory. Tashkent, 21 p. [in Russian].
Antonova, E. G. (1989). Genre features of an instrumental concerto and their implementation in the pre-classical period [Zhanrovye priznaki instrumental’nogo koncerta i ih pretvorenie v predklassicheskij period]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Kiev state conservatory. Kiev, 19 p. [in Russian].
Concert [Koncert]. (2001). Grove Dictionary of Music [Muzykal’nyj slovar’ Grouva]. Translation from English, edition and addition by L. O. Akopjan. Moscow: Praktika, pp. 431–432. [in Russian].
Harmony [Garmonija]. (1971). Great Soviet Encyclopedia [Bol’shaja sovetskaja jenciklopedija], in 30 vols. Vol. 6. Head editor A. M. Prohorov, 3rd edition. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija, pp. 370–371 [in Russian].
Kuznetsov, I. K. (1980). Piano concerto. To the history and theory of genre [fortepiannyj koncert. K istorii I teorii zhanra]. Author’s abstract of Dissertation work for gaining the degree of Candidate of Art Criticism by specialty 17.00.02 Music Art. Tchaikovsky Moscow state conservatory. Moscow, 25 p. [in Russian].
Lotman, Ju. M. (1970). The structure of art text [Struktura hudozhestvennogo teksta]. Moscow: Iskusstvo, 384 p. [in Russian].
Pukhlianko, M. (2012). Prerequisites for formation of modern competition for musiciansperformers: to the concept of “competitiveness” in the history of culture [Peredumovy formuvannia suchasnoho konkursu muzykantiv-vykonavtsiv: do poniattia «zmahalnosti» v istorii kultury]. Kyiv musicology. Culturology and art criticism [Kyivske muzykoznavstvo. Kulturolohiia ta mystetstvoznavstvo]. R. Glier Kyiv Institute of Music, vol. 41. Kyiv, pp. 42–49. [in Ukrainian].
Raaben, L. N. (1967). Soviet instrumental concerto [Sovetskij instrumental’nyj concert]. Leningrad: Muzyka, 308 p. [in Russian].
Skoryk, A. (2013). Telecommunications and their cultural-art blocs [Telekomunikatsii ta yikh kulturno-mystetski bloky]. Scientific reporter of National Academy of culture and arts management [Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv], 1. Kyiv: Milenium, pp. 97–101. [in Ukrainian].
Strakovich, Ju. (2014). Digilution. What happened to the music in 21 century [Cifroljucija. Chto sluchilos’ s muzykoj v XXI veke]. Moscow: Klassika-XXI, 351 p. [in Russian].
Syrov, V. (2004). Smash hit and masterpiece (to the question of annihilation of terms) [Shljager i shedevr (k voprosu ob annigilizacii ponjatij)]. Art of 20 century: elite and masses [Iskusstvo XX veka: Jelita i massy]. Glinka Nizhny Novgorod State Conservatoire. Nizhny Novgorod, pp. 280–288 [in Russian].
Tarakanov, M. (1988). Symphony and instrumental concerto in Russian Soviet music (the 1960s – 1970s). Ways of development [Simfonija i instrumental’nyj koncert v russkoj sovetskoj muzyke (60-e – 70-e gody). Puti razvitija]. Essays. Moscow: Sovetskij kompozitor, 271 p. [in Russian].
Verevkina, Ju. (2012). Academic music in unusual conditionals (the systematics of concert forms) [Akademicheskaja muzyka v neprivychnyh uslovijah (sistematika koncertnyh form)]. South-Russian musical almanac [Juzhno-rossijskij muzykal’nyj al’manah], 1 (10). Rostov State Conservatory named after S. V. Rachmaninov. Rostov-on-Don, pp. 42–47 [in Russian].
