Музична культурологія в координатах гуманітарного мислення (до 20-річчя кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052x.1(38).2018.135910

Ключові слова:

культурологія, музична культурологія, методологія гуманітарних наук, кафедра теорії та історії культури НМАУ ім. П. І. Чайковського, спеціалізація «Музична культурологія»

Анотація

Мета статті – розглянути головні чинники становлення музичної культурології як нової комплексної науки і навчальної дисципліни в контексті гуманітарного знання. Наголошено, що однією із важливих сфер її дослідження є мистецтво музики. Розкрито сутність двох її рівноправних складових – культурологічної і музичної.

Методологія – застосування діалектичного підходу дало змогу показати, що зв’язки мистецтва музики й науки культурології багатогранні, вони зумовлені тим, що виростають з однієї духовної традиції і перебувають у стані взаємопроникнення: культурологія просякнута музикальністю, музика пронизана єдиною духовною традицією, пов’язаною з метафізичною основою її історико-культурного коріння і тим, що музика постійно привертає увагу культурологів як одна з художніх форм самосвідомості культури. Вони намагаються відповісти на запитання про сутність людини та її місце у світі. Мистецтво зацікавлене людиною як індивідуальністю, культурологія (дискурс) – фундаментальними засадами її культуротворчості.

Наукова новизна: застосовуючи термінологію, систему понять й аргументацію, характерні для нашого часу, виявлено зміни, яких зазнали поняття культури і музики протягом останніх двох із половиною тисячоліть, що дає змогу зрозуміти провідні історико-культурні тенденції і традиції мислетворчості.

Висновки: дисциплінарно й інституціонально в українській традиції культурологія формується на початку 1990-х років, що зумовлено необхідністю знайти для культурознавства «серединний шлях»: між крайніми полюсами соціальних наук та історії мистецтв, тобто, з одного боку, вивести вивчення культури з-під впливу методології схематизованої соціальної філософії, засобами якої розглядається вся історія культури крізь призму соціально-економічних відносин і класових антагонізмів, а з іншого, – розкрити внутрішній «логос» в історії культури як хронологічно впорядкованого зібрання «творінь духу». Наголошено, що музична культурологія набула свого розвитку у працях учених Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, у якій 1998 року було відкрито кафедру теорії та історії культури. Науково-педагогічні працівники кафедри й обґрунтували концепцію спеціалізації «Музична культурологія».

Біографії авторів

Tetiana Kostiantynivna Humeniuk, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Гуменюк Тетяна Костянтинівна – доктор філософських наук, професор кафедри теорії та історії культури, проректор з навчальної роботи Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського

Serhii Vitaliiovych Tychko, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Тишко Сергій Віталійович – доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського

Посилання

Boetsiy, A. M. S. (2012). Basics of music. Prepar. of the text. Translated from Latin and a comment by S. N. Lebedev [Osnovyi muzyiki. Podgot. teksta, per. s latinskogo i komment. S. N. Lebedeva]. Moscow: Moskovskaya konservatoriya, 408 p. [in Russian].

Viko, Dzh. (1994). The basis of a new science about the general nature of nations. Translated from Italian by A. A. Guber [Osnovaniya novoy nauki ob obschey prirode natsiy. Per. s ital. A. A. Gubera]. Moscow, Kiyiv: Refl-buk; ISA, 656 p. [in Russian].

Vonnegut, K. (2010). Timequake. Translated from English by T. Yu. Pokidaeva [Vremetryasenie. Per. s angl. T. Yu. Pokidaevoy]. Moscow: АSТ, 222 p. [in Russian].

Gerasimova-Persidskaya N. A. (2012). The theme of the end of time in the penitential motet “The end of the soul is approaching”. Gerasimova-Persidskaya N. A. Music. Time. Space [Tema kontsa vremeni v pokayannom motete «Priblizhaetsya dushe konets». GerasimovaPersidskaya N. A. Muzyika. Vremya. Prostranstvo]. Kiev: Duh i litera, pp. 240–249 [in Russian].

Hermes Trismenist and Hermetic Tradition of East and West (1998). [Germes Trismenist i germeticheskaya traditsiya Vostoka i Zapada]. Moscow: Aleteyya, Kiyiv: Iris, 623 p. [in Russian].

Eko U. (2003). The island of the day before. Translated from Italian by A. A. Kostyukovich [Ostrov nakanune. Per. s ital. E. A. Kostyukovich]. Sanct-Petersburg: Symposium, 477 p. [in Russian].

Eko U. (2006). Open work: form and uncertainty in modern poetics. Translated from Italian by A. Shurbelyova. [Otkryitoe proizvedenie: Forma i neopredelennost v sovremennoy poetike. Per. s ital. A. Shurbeleva]. Sanct-Petersburg: Symposium, 412 p. [in Russian].

Cherednichenko T. V. (1994). Music in the history of culture: in 2 vol., vol. 2 [Muzyika v istorii kulturyi: v 2 t. T. 2]. Dolgoprudny: Allegro-Press, 174 p. [in Russian].

Shlegel F. (1983). The main features of Gothic architecture. Shlegel F. Aesthetics. Philosophy. Criticism, in 2 vol, vol. 2 [Osnovnyie chertyi goticheskogo zodchestva. Shlegel F. Estetika. Filosofiya. Kritika: v 2 t. T. 2]. Moscow: Iskusstvo, pp. 259–260. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-28

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ